Рішення № 80392110, 01.03.2019, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4664/18

Провадження №: 2-а/398/16/19

РІШЕННЯ

Іменем України

"01" березня 2019 р.

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

судді - Нероди Л.М.,

за участі секретаря - Борозни Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №398/4664/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Мушика Олександра Олеговича капрала поліції поліцейської роти №2 батальйону УПП в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

учасники: позивач - ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

13.12.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом відповідно до якого просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. 00 коп. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ВР № 022460 від 10.12.2018 року.

В обґрунтування позову зазначив, що 10.12.2018 року постановою капрала поліції поліцейської роти №2 батальйону УПП в Кіровоградській області Мушика Олександра Олеговича його, позивача, було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. При цьому позивач зазначає, що згідно зазначено постанови він, ОСОБА_1, 10.12.2018 року об 11год. 35хв. керуючи автомобілем «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1, проїхав перехрестя вул.Героїв Сталінграду та проспект Соборний в м.Олександрія на заборонений «жовтий» сигнал світлофора, чим порушив п.п.8.7.3 «ґ» ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КАС України.

В п.п.8.7.3 «ґ» ПДР України зазначено, що жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Згідно п.16.2 ПДР України на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.

Відповідно до п.16.3 ПДР України у разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Пунктом 16.5 Правил дорожнього руху України у разі подання сигналу регулювальником або ввімкнення сигналу світлофора, що дозволяє рух, водій зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що завершують рух через перехрестя, а також пішоходам, які закінчують перехід.

Згідно п.16.8 ПДР України, водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) або дорожній знак 5.62 «Місце зупинки» він повинен керуватися сигналами кожного світлофора.

В даному випадку він, позивач, їхав по вул. Г.Сталінграду в м.Олександрія в напрямку від будинку ветеранів до південного мікрорайону. Перед його автомобілем їхав патрульний автомобіль поліції. На перехресті з проспектом Соборний позивач виїхав на зелений сигнал світлофора. При цьому патрульний автомобіль поліції перед ним в'їхала на майданчик перед заправкою, який розташований з правого боку за перехрестям, і розвернувся. В той час коли він, позивач, вже закінчував проїзд перехрестя загорівся червоний сигнал світлофора, тобто в даному випадку він виконав вимоги п.16.8 ПДР України. На патрульному автомобілі ввімкнулись маячки та водій помигав йому дальнім світлом, після чого він зупинився. При цьому патрульний інспектор сказав позивачу, що він проїхав перехрестя на червоне світло світлофора та показав запис на своєму мобільному телефоні. Однак на вказаному записі було видно лише як він, позивач, закінчує рух, моменту коли він виїхав на перехрестя на записі не було, на що позивач звернув увагу інспектора. При цьому, в оскаржуваній постанові зазначено, що він проїхав перехрестя на жовтий сигнал світлофора, а також те, що правопорушення зафіксоване відеозаписом, однак, крім запису на мобільному телефоні, відповідач іншого запису йому не показав.

При цьому, запис з нагрудної камери не є фіксацією правопорушення в автоматичному режимі, тому показання свідків в таких випадках є обов'язковими. Разом з тим, під час складання постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення, свідки запрошені не були. Отже, якщо допустити, що відповідачем було здійснено запис нагрудною відеокамерою, зазначений запис не є належним доказом. Доказом може бути лише запис, зроблений стаціонарною камерою спостереження, який в даному випадку підтвердить факт того, що ним, позивачем, не було порушено Правил дорожнього руху України.

13.02.2018 року від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 відповідно до якого відповідач позов не визнає, оскільки вважає, що оскаржувану постанову ним було складено у відповідності до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне і правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395. Позивачу було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України. Крім того, доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є запис з нагрудного відеореєстратора патрульного поліцейського.

При цьому, відповідач в своєму відзиві зазначає, що позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували доводи останнього про те, що він не вчиняв вказаного в постанові правопорушення.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений у порядку ст. 268 КАС України, заяв і клопотань від нього не надійшло, його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що 26.11.2018 року відносно ОСОБА_1 була складена постанова серії ВР № 022460 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.122 КУпАП, яке полягало у тому, що ОСОБА_1, 10.12.2018 року об 11год. 35хв. керуючи автомобілем «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1, проїхав перехрестя вул.Героїв Сталінграду та проспект Соборний в м.Олександрія на заборонений «жовтий» сигнал світлофора, чим порушив п.п.8.7.3 «ґ» ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст.288 КУпАП оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного проїзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку,використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування підчас руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів підчас виконання ними невідкладного службового завдання),а так само порушення правил навчальної їзди,- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001року №1306 затверджено Правила дорожнього руху. Пунктом 1.1 зазначених правил встановлено, що ці Правила відповідно до Закону України"Продорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п.п.8.7.3 «ґ» ПДР України жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Згідно п.16.8 ПДР України, водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) або дорожній знак 5.62 «Місце зупинки» він повинен керуватися сигналами кожного світлофора.

Позивач зазначив, що жовтий сигнал світлофора загрівся вже тоді коли він завершував маневр - проїзд перехрестя, тому й відсутні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

З наданого відповідачем відеозапису неможливо точно встановити на який саме сигнал світлофора позивач проїхав перехрестя, оскільки є лише фрагмент запису як автомобіль позивача рухається вже за перехрестям і в цей час горить червоний сигнал світлофора.

Крім того, у постанові про накладення адміністративного стягнення від 26.11.2018 року не зазначено технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, що виключає можливість прийняття відеозапису у якості належного доказу по справі.

Дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює,а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Таким чином, відповідачем жодних належних доказів на спростування позиції позивача не надано та судом не встановлено.

За приписами ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки,відеозапису,у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності,або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі,чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не надано належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів законності та обґрунтованості постанови, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 5, 8, 9, 77, 241-243, 246 КАС України, ст.ст. 222, 247, 251, 258, 268, 276, 283, 287, 288 КУпАП

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову серії ВР №022460 від 26 листопада 2018 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. 00 коп. передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП на ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлено 05 березня 2019 року.

СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА