Ухвала суду № 80387435, 11.03.2019, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 4-с/759/85/19

ун. № 2608/19617/12

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 року Святошинский районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Шум Л.М.

за участю секретаря: Прокопенко Н.М.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 до Святошинського районного відділу ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, стягувач: ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання неправомірними та скасування постанов від 16.05.2018 р. про стягнення витрат виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору, -

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 у лютому 2019 р. звернулася до суду з зазначеною скаргою, посилаючись на те, що постановами Святошинського РВДВС ГТУЮ у м. Києві від 13.11.2017 р. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2608/19617/12 Святошинського районного суду м. Києва.

Постановами Святошинського РВДВС ГТУЮ у м. Києві від 16.05.2018 р. з ОСОБА_1 стягнуто витрати на проведення виконавчих дій в сумі 1 500 грн. та виконавчий збір в розмірі 12 278,81 грн.

Заявник вважає вказані вище постанови державного виконавця неправомірними, оскільки постановою державного виконавця від 16.05.2018 р. виконавчий лист № 2608/19617/12 повернуто стягувачу за його заявою від 07.05.2018 р., тобто без фактичного виконання судового рішення, у зв»язку з чим заявниця просила скаргу задовольнити.

Заявниця та суб'єкта оскарження в судове засідання не з'явилися, суд вважає можливим розглянути скаргу за відсутності останніх на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Святошинського РВДВС ГТУЮ у м. Києві від 31.07.2014 р. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2608/19617/12 Святошинського районного суду м. Києва щодо звернення стягнення на майно, передане в іпотеку, а саме: квартиру АДРЕСА_1.

Постановами Святошинського РВДВС ГТУЮ у м. Києві від 16.05.2018 р. з ОСОБА_1 стягнуто витрати на проведення виконавчих дій в сумі 1 500 грн. та виконавчий збір в розмірі 12 278,81 грн

Проте, постановою Святошинського РВДВС ГТУЮ у м. Києві від 16.05.2018 р. виконавчий лист № 2608/19617/12 повернуто стягувачу за його заявою від 07.05.2018 р. в порядку п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Згідно ч. 4 ст. 42 ЗУ «Про виконавче провадження», на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Тобто, підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми.

Судом встановлено, що державним виконавцем не було здійснено дій з примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум за виконавчим листом № 2608/19617/12 від 25 березня 2014 року.

Враховуючи викладене, у державного виконавця були відсутні підстави для стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження в тому розмірі, який визначений у постановах від 16 травня 2018 року, тому вказані постанови не відповідають вимогам статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Аналіз вищенаведених норм Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави для висновку, що обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. Законодавець чітко визначив, що виконавчий збір стягується з фактично стягнутої суми; розмір виконавчого збору вираховується з фактично стягнутої суми.

За своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

Відповідно до пункту 20 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

Відповідно до вказаного пункту у постанові про повернення виконавчого документу стягувача виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відмітку про суму стягнутого виконавчого збору тим самим законодавець підтверджує, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми.

При стягненні виконавчого збору відповідно до частини 3 статті 40 Закону без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою, створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.

Згідно ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги скарги доведенні, оскільки знайшли своє підтвердження та обґрунтування, а тому підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 37, 40, 42 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 260, 451 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 до Святошинського районного відділу ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, стягувач: ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання неправомірними та скасування постанов від 16.05.2018 р. про стягнення витрат виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору - задовольнити.

Визнати неправомірною та скасувати постанову у виконавчому провадженні № 44211049, винесену 16.05.2018 р. головним державним виконавцем Святошинського районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Костенко А.О. про стягнення витрат виконавчого провадження в сумі 1 500 грн.

Визнати неправомірною та скасувати постанову у виконавчому провадженні № 44211049, винесену 16.05.2018 р. головним державним виконавцем Святошинського районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Костенко А.О. про стягнення виконавчого збору в сумі 12 278,71 грн

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів.

Суддя: