Рішення № 80382472, 20.02.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 лютого 2019 року м. Ужгород№ 807/526/17 Закарпатський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді - Луцович М.М.

суддів: Гаврилко С.Є., Калинич Я.М.,

при секретарі судових засідань - Симканич Ю.В.

та осіб, що беруть участь у справі:

позивача - ОСОБА_2

представника позивача - ОСОБА_3;

представника відповідача 1 - Рішко А.В.;

представник відповідача 2 - не з'явився;

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Військової частини Польова пошта В4742 (А1778) Міністерства оборони України, Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування наказів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини Польова пошта В4742 (А1778) Міністерства оборони України (далі - відповідач 1), Міністерства оборони України (далі - відповідач 2) про скасування наказів та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.03.2018 року позовну заяву ОСОБА_2 до Військової частини Польова пошта В4742 Міністерства оборони України, Міністерства оборони України про скасування наказів та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування наказів військової частини Польова пошта В4742 Міністерства оборони України №96 від 30.01.2016 року, №390 від 28.04.2016 року, №602 від 25.07.2016 року, №113/А від 29.07.2016 року, №600 від 22.07.2016 року, №708 від 23.08.2016 року, №728 від 30.08.2016 року, №818 від 29.09.2016 року було залишено без розгляду.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2018 р. ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.03.2018 року про залишення позовної заяви без розгляду по справі №807/526/17 в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів військової частини Польова пошта В4742 Міністерства оборони України №96 від 30.01.2016 року, №390 від 28.04.2016 року, №602 від 25.07.2016 року, №113/А від 29.07.2016 року, №600 від 22.07.2016 року, №708 від 23.08.2016 року, №728 від 30.08.2016 року, №818 від 29.09.2016 року - було скасовано, а справу в цій частині направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с. 166-170, Т.3).

Позивач та представник позивача у судовому засіданні просили не розглядати накази №96 від 30.01.2016 року та №728 від 30.08.2016 року, у зв'язку з тим, що наказом №96 від 30.01.2016 року було знято раніше накладене на позивача дисциплінарне стягнення ("догану" від 28.01.2016 р. №92), а наказ №728 від 30.08.2016 року не стосується позивача і був помилково зазначений ним. В решті позовних вимог, а саме: щодо визнання протиправними та скасування наказів військової частини Польова пошта В4742 Міністерства оборони України №390 від 28.04.2016 року, №602 від 25.07.2016 року, №113/А від 29.07.2016 року, №600 від 22.07.2016 року, №708 від 23.08.2016 року, №818 від 29.09.2016 року, позивач та представник позивача просили задовольнити позов в повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно оскаржуваних наказів на позивача були накладені дисциплінарні стягнення, однак позивач вважає, що накази за №390 від 28.04.2016 року, за №602 від 25.07.2016 року, за №113/А від 29.07.2016 року, за №600 від 22.07.2016 року, за №708 від 23.08.2016 року, за №818 від 29.09.2016 року є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки було застосовано декілька дисциплінарних стягнень за одне й те саме правопорушення, не проведено службове розслідування, а також порушено строки накладення дисциплінарних стягнень.

В судовому засіданні позивач та представник позивача заявлені позовні вимоги підтримали та просили суд даний адміністративний позов задовольнити.

Представник Військової частини Польова пошта В4742 (А1778) Міністерства оборони України, проти задоволення даного адміністративного позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позову повністю, наголошуючи на тому, що оскаржувані накази, згідно яких позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності були прийняті відповідачем у межах наданих повноважень, у спосіб встановлених законодавством України та за наявності належних підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Також, представник відповідача наголошував, що дисциплінарне порушення вчинене позивачем було триваюче, а відтак при винесенні оскаржуваних наказів відповідачем не було порушено строки притягнення позивача до відповідальності.

Представник Міністерства оборони України в судове засідання не з'явився, однак 18.02.019 р. надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача 1, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом в ході розгляду даної адміністративної справи, позивач на час виникнення спірних правовідносин, а саме, на час прийняття оскаржуваних наказів №390 від 28.04.2016 р., №602 від 25.07.2016 р., № 113/А від 29.07.2016 р., №600 від 22.07.2016 р., №708 від 23.08.2016 р., №818 від 29.09.2016 р., перебував на посаді заступника командира роти вогневої підтримки по роботі з особовим складом у Військовій частині Польова пошта В4742 Міністерства оборони України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Згідно Дисциплінарного статуту Збройних Сил України усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.

Дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Національну гвардію України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України.

У відповідності до п. 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків. Діяльність командира щодо підтримання військової дисципліни оцінюється не кількістю накладених ним дисциплінарних стягнень, а виконанням обов'язків з додержанням вимог законів і статутів Збройних Сил України, повним використанням дисциплінарної влади для наведення порядку і запобігання порушенням військової дисципліни.

Згідно п. 7 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту.

Так, порядок застосування стягнень за порушення військової дисципліни визначено Розділом III Дисциплінарного статуту Збройних Сил України

Відповідно до п. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Статтею 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України встановлено, що на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.

Згідно п. 83 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

У відповідності до п. 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Згідно п. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення солдатом (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).

У відповідності до вимог абз. 3 п. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України встановлюється наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях - центральними органами виконавчої влади, яким вони підпорядковані.

Згідно п. 1.1 Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України 15.03.2004 р. № 82 (чинної на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Інструкція №82) ця Інструкція визначає підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку).

Відповідно до п. 1.3 Інструкції №82 рішення про проведення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

У відповідності до п. 1.6 Інструкції №82 службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено посадовою особою, якою він призначений, або старшим начальником, але не більше як на один місяць.

У термін службового розслідування не включається час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці або на лікуванні.

Згідно п. 3 Інструкції №82 розслідуванням повинно бути встановлено: наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено розслідування, та її обставини (час, місце) і наслідки; осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли шкідливим наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення; наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями військовослужбовця; конкретні неправомірні дії військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; вимоги чинного законодавства чи інших нормативно-правових актів та керівних документів, які було порушено; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення; форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного; умови та причини, що сприяли правопорушенню; чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов'язків.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції №82 за результатами службового розслідування складається акт, у якому, крім положень, що визначені пунктом 3 цієї Інструкції, обов'язково зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; підстави службового розслідування; час, місце, суть порушення, який нормативний акт порушено (його назва, дата прийняття); обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність чи знімають вину; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; пропозиція щодо притягнення винних осіб до відповідальності; інші заходи, які пропонується здійснити.

У відповідності до п. 4.3 Інструкції №82 посадова особа, яка призначала службове розслідування, проводить бесіду з військовослужбовцем, стосовно якого воно проводилось. За результатами бесіди оформляється аркуш бесіди із зазначенням дати її проведення, а також заперечень, прохань (побажань) особи, стосовно якої проведено службове розслідування. Аркуш бесіди підписується особою, яка проводила бесіду, військовослужбовцем, з яким вона проводилась, присутніми посадовими особами та його безпосереднім начальником.

Відповідно до п. 5.2 Інструкції №82 про прийняте рішення повідомляється військовослужбовцю, стосовно якого проводиться службове розслідування, а у випадках, передбачених пунктом 4.4 цієї Інструкції, також начальнику органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Згідно п. 5.3 Інструкції №82 притягнення військовослужбовця за результатами службового розслідування до відповідальності здійснюється згідно з вимогами чинного законодавства. Дисциплінарне стягнення накладається у терміни, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Відповідно до ст. 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Згідно ст. 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби (ст. 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України).

Разом з тим, відповідно до вимог п. 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

Наказом командира військової частини польова пошта В4742 за №390 від 28.04.2016 року за несвоєчасне проведення службового розслідування старшого лейтенанта ОСОБА_2 заступника командира роти вогневої підтримки по роботі з особовим складом було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено "догану" (а.с. 44-45).

Як зазначено в Акті службового розслідування від 27.04.2016 року, згідно наказу командира військової частини пп В4742 №102 від 01.02.2016 року "Про призначення службового розслідування", заступником командира роти вогневої підтримки по роботі з особовим складом ОСОБА_2 було розпочато службове розслідування по факту самовільного прибуття з відрядження відносно старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_5 (а.с. 46-48).

16.03.2016 року було продовжено термін службового розслідування відповідно до наказу командира військової частини пп. В4742 №285 від 16.03.2016 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та продовження терміну службових розслідувань".

Згідно абз. 2 ст. 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України відповідальність за наказ несе командир, який його віддав.

При цьому, згідно вимог ст. 30 Статут внутрішньої служби Збройних Сил України начальник має право віддавати підлеглому наказиі зобов'язаний перевіряти їх виконання.

Так, підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугувало несвоєчасне проведення службового розслідування, яке було призначено згідно наказу командира від 01.02.2016 року №102 та в подальшому, термін якого, продовжено наказом командира від 16.03.2016 року №285.

У відповідності до вимог п. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, у зв'язку з продовженням терміну службового розслідування згідно наказу від 16.03.2016 року №285 - службове розслідування повинно було бути завершено позивачем не пізніше, як через один місяць з дня винесення наказу, а саме: не пізніше 16.04.2016 року.

Таким чином, обставини які слугували підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, зокрема несвоєчасне проведення службового розслідування виникли 16.04.2016 року.

Проте, враховуючи вищевикладене суд приходить висновку, що наказ від 28.04.2016 року за №390, згідно якого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за несвоєчасне проведення службового розслідування було прийнято з порушенням строку встановленого п. 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а саме пізніше ніж через 10 діб з дня коли командирові військової частини стало відомо про правопорушення, зокрема про порушення строків проведення службового розслідування.

Таким чином, наказ за №390 від 28.04.2016 року підлягає скасуванню в частині притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, як такий, що прийнятий з порушенням вимог п. 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Наказом командира військової частини польова пошта В4742 від 25.07.2016 року № 602, за несвоєчасне проведення службового розслідування по факту знищення польового кіно відеосалону ПКВС НОМЕР_3 на базі автомобіля ГАЗ-66 НОМЕР_2, старшого лейтенанта ОСОБА_2 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено "догану" (а.с. 66).

Так, в наказі №602 від 25.07.2016 року зазначено, що відповідно до наказу командира військової частини польова пошта В4742 від 02.04.2015 року №171 "Про призначення службового розслідування" та наказу командира військової частини польова пошта В4742 від 15.04.2015 року №218 "Про продовження термінів проведення службового розслідування" по факту знищення польового кіно відеосалону ПКВС НОМЕР_3 на базі автомобіля ГАЗ - 66 НОМЕР_2, яке було призначено до виконання заступнику командира роти вогневої підтримки військової частини польова пошта В4742 по роботі з особовим складом старшому лейтенанту ОСОБА_2, але службове розслідування проведено не було.

Отже, з аналізу наказу №602 від 25.07.2016 року вбачається, що позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за несвоєчасне проведення службового розслідування, яке було призначеного згідно наказу від 02.04.2015 року №171 та в подальшому, продовжено термін проведення службового розслідування, згідно наказу від 15.04.2015 року №218.

Так, згідно наказу командира військової частини польова пошта В4742 від 15.04.2015 р. №218, на підставі заяви ОСОБА_2, службове розслідування призначене наказом №171 від 02.04.2015 року було продовжено на визначений законодавством термін (а.с. 69).

У відповідності до вимог п. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, у зв'язку з продовженням терміну службового розслідування згідно наказу від 15.04.2015 р. №218 - службове розслідування повинно було бути завершено позивачем не пізніше, як через один місяць з дня винесення наказу, а саме: не пізніше 15.05.2015 року.

Таким чином, обставини які слугували підставою для винесення оскаржуваного наказу №602 від 25.07.2016 року та притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, зокрема несвоєчасне проведення службового розслідування виникли в травні 2015 року.

Однак, позивача було притягнуто до відповідальності за несвоєчасне проведення службового розслідування - 15.07.2016 року згідно наказу №602, тобто через один рік і два місяці з моменту порушення встановлених п. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України термінів проведення службового розслідування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що відповідачем було прийнято оскаржуваний наказ №602 від 25.07.2016 року з порушенням строку накладення дисциплінарного стягнення, встановленого п. 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а саме пізніше ніж через 10 діб з дня коли командирові військової частини стало відомо про вчинення правопорушення, зокрема про порушення позивачем строків проведення службового розслідування.

Таким чином, наказ за №602 від 25.07.2016 року підлягає скасуванню в частині притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, як такий, що прийнятий з порушенням вимог п. 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

У відповідності до наказу №113/А від 29.07.2016 року за порушення військової дисципліни, у відповідності до ст. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено "догану" (а.с. 70).

Як зазначено в наказі №113/А від 29.07.2016 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності, 29.07.2016 року, під час проведення наради командиром військової частини польова пошта В4742 підполковником Паламарчуком О.А., з боку заступника командира роти вогневої підтримки, старшого лейтенанта ОСОБА_2 було здійснено порушення військової дисципліни, а саме некоректна поведінка під час проведення наради.

Згідно ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути

ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання

обов'язків військової служби.

Згідно ст. 97 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.

Відповідно до ст. 98 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 98 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у наказі про накладення дисциплінарного стягнення має бути доведено до відома військовослужбовця в чому саме полягає порушення ним військової дисципліни.

Відповідно до ст. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Так, в наказі №113/А від 29.07.2016 р. зазначено, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за некоректну поведінку під час проведення наради, відповідно до ст. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Згідно аналізу ст. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України слідує, що в разі порушення військовослужбовцем військової дисципліни на командира покладається обов'язок нагадати про обов'язки служби та тільки у разі необхідності накласти дисциплінарне стягнення

Проте, всупереч вимогам ст. 98 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в наказі не зазначено в чому саме полягала некоректна поведінка позивача під час проведення наради, в яких діях чи бездіяльності вона проявлялася, по відношенню до кого, а також не обґрунтовано чому, у зв'язку з порушенням військової дисципліни, командир не нагадав позивачеві про обов'язки служби, а вважав за необхідне накласти дисциплінарне стягнення.

Отже в наказі №113/А від 29.07.2016 р. відповідачем не доведено до відома позивача, яка саме некоректна поведінка призвела, до висновків про те, що ОСОБА_2 було порушено військову дисципліну, та за вчинення якої відповідачем було обрано крайню міру покарання визначену ст. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а саме: накладено дисциплінарне стягнення.

Таким чином, командиром було обрано найбільш суворий вид дисциплінарного стягнення, передбаченого ст. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, без зазначення мотивування причини обрання саме такого виду (ступеню) відповідальності.

Враховуючи вище викладене, суд приходить висновку, що наказ №113/А від 29.07.2016 р., підлягає скасуванню, як такий, що прийнятий з порушенням вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

У відповідності до наказу командира військової частини В4742 від 22.07.2016 року №600 за несвоєчасне проведення службових розслідувань, призначених наказами від: 31 січня 2016 року №98, 01 лютого2016 року №101, 08 лютого 2016 року №130, 08 лютого 2016 року №131, 09 лютого 2016 року №139, 09 лютого 2016 року №144, 10 лютого 2016 року №151, 11 лютого 2016 року №152, та за порушення вимог ст. 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено "сувору догану" (а.с. 83-84).

Таким чином, згідно оскаржуваного наказу від 22.07.2016 року №600 позивачу було оголошено "сувору догану" за несвоєчасне проведення службових розслідувань та за порушення ст. 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

З матеріалів справи вбачається, що наказом командира військової частини польова пошта В4742 від 03.06.016 року № 466 було призначено службове розслідування за фактом несвоєчасного проведення службових розслідувань позивачем (а.с. 85).

Згідно наказу від 22.07.2016 року №600 "Про результати службового розслідування" зазначено, що розглянувши акт та матеріали службового розслідування від 22.07.2016 року вхідний №4548 було встановлено, що старший лейтенант ОСОБА_2 неодноразово залучався до проведення Антитерористичної операції (з 20.05.2015 р. по 10.06.2015 р., з 30.07.2015 р. по 19.10.2015 р., з 02.03.2016 р. по 21.05.2016 р., з 06.07.2016р. по теперішній час) і це частково вплинуло на своєчасність проведення доручених йому службових розслідувань. Своїми діями старший лейтенант ОСОБА_2 порушив вимоги ст. 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Старший лейтенант ОСОБА_2 вчинив правопорушення, у зв'язку з пониженням рівня особистої дисциплінованості. Старший лейтенант ОСОБА_2 вчинив правопорушення з необережності (а.с. 83).

В силу вимог ст. 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та п. 4.3 Інструкції № 82 посадова особа, яка призначала службове розслідування, проводить бесіду з військовослужбовцем, стосовно якого воно проводилось та за результатами бесіди оформляється аркуш бесіди із зазначенням дати її проведення, а також заперечень, прохань (побажань) особи, стосовно якої проведено службове розслідування. Аркуш бесіди зберігається з матеріалами службового розслідування.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що під час проведення службового розслідування бесіда з позивачем не проводилася та аркуш бесіди не оформлявся, а на момент проведення службового розслідування позивач перебував у зоні проведення Антитерористичної операції.

Таким чином, суд приходить висновку, що відповідачем не були дотриманні вимоги ст. 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та п. 4.3 Інструкції № 82, оскільки в матеріалах службового розслідування відсутній аркуш бесіди командира з позивачем, який притягався до дисциплінарної відповідальності.

Терміни проведення службових розслідувань встановлені ст. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Так, в силу вимог ст. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, обставини які слугували підставою для винесення наказу від 22.07.2016 року №600 та притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за несвоєчасне проведення службових розслідувань, призначених наказами від: 31 січня 2016 року №98, 01 лютого2016 року №101, 08 лютого 2016 року №130, 08 лютого 2016 року №131, 09 лютого 2016 року №139, 09 лютого 2016 року №144, 10 лютого 2016 року №151, 11 лютого 2016 року №152 - виникли через місяць з дня призначення відповідних розслідувань.

Однак, як встановлено судом, наказ від 22.07.2016 року №600 був винесений відповідачем з порушенням строку накладення дисциплінарного стягнення, встановленого п. 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а саме пізніше ніж через 10 діб з дня коли командирові військової частини стало відомо про порушення позивачем строків проведення службового розслідування.

Також, як вбачається з Акта службового розслідування від 22.07.2016 року, за результатами проведеного службового розслідування було зроблено висновок, що оскільки старший лейтенант ОСОБА_2 неодноразово залучався до проведення Антитерористичної операції (з 20.05.2015 р. по 10.06.2015 р., з 30.07.2015 р. по 19.10.2015 р., з 02.03.2016 р. по 21.05.2016 р., з 06.07.2016р. по теперішній час) то це вплинуло на своєчасність проведення доручених йому службових розслідувань та запропоновано службові розслідування передоручити проводити іншому офіцеру (а.с. 92).

В силу вимог ст. 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, під час прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності керівництво військової частини зобов'язано оцінити ситуацію за такими критеріями, як наявність вини, характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, а саме розмір завданих державі та іншим особам збитків, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби в сукупності із повним доведенням вини військовослужбовця.

Проте під час накладення дисциплінарного стягнення, згідно наказу №600 від 22.07.2016 року та обрання його виду, відповідачем не було враховано обставини вчинення правопорушення, а саме: неодноразового залучення позивача до проведення Антитерористичної операції, перебування його у зоні проведення Антитерористичної операції на момент проведення службового розслідування, а також не надано оцінки наслідкам вчиненого правопорушення.

Згідно ст. 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовець після отримання наказу відповідає: "Слухаюсь" і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ. Військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов'язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.

У відповідності до оскаржуваного наказу від 22.07.2016 року №600 позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності також за порушення ст. 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Однак, відповідачем не зазначено в наказі від 22.07.2016 року №600 якими саме діями позивачем було порушено ст. 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відсутнє посилання на порушення ОСОБА_2 вказаної норми і в Акті службового розслідування від 22.07.2016 року.

Враховуючи вище викладене, суд приходить висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним наказу від 22.07.2016 року №600, а також такий був прийнятий з порушенням вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та з порушенням процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності, а відтак підлягає скасуванню.

Згідно наказу №708 від 23.08.2016 року, за низький рівень працездатності та низьку якість виконання вказівок начальника, заступника командира роти по роботі з особовим складом роти вогневої підтримки старшого лейтенанта ОСОБА_2 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено "сувору догану" (а.с. 93).

В наказі №708 від 23.08.2016 року зазначено, що 23 серпня 2016 року тимчасово виконуючий обов'язки начальника штабу - першого заступника командира військової частини польова пошта В4742 капітан ОСОБА_7 подав рапорт за №5141, що позивачем який відряджений з району проведення Антитерористичної операції в ППД м. Ужгород для доопрацювання службових розслідувань з 13.08.2016 року терміном на 10 (десть) днів, станом на 22.08.2016 року жодне розслідування не погодив та не здав до діловодства штабу частини.

З системного аналізу вищевказаних вимог чинного законодавства України вбачається, що у разі притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності до його відома повинно бути доведено, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку та вимоги чинного законодавства чи іншого нормативно-правового акту та керівних документів, які були ним порушені.

Згідно вимог ст. 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Однак, в наказі №708 від 23.08.2016 року відповідачем не зазначено жодного нормативно-правового акту, який порушений позивачем та не зазначено жодної норми Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, за порушення якої позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Проте, саме юридичне існування наказу без посилання, як на підставу його прийняття на докази, а також на нормативно-правові акти які регулюють відповідні правовідносини та передбачають юридичну відповідальність за вчинене діяння, не може бути достатнім для висновку про низький рівень працездатності позивача.

При цьому, відсутність у оскаржуваному наказі №708 від 23.08.2016 року посилання на статтю, яка б вказувала на порушення позивачем певних правил поведінки свідчить, що цей наказ не відповідає статті 2 КАС України.

Таким чином, суд приходить висновку, що відповідачем, не було доведено правомірності оскаржуваного наказу №708 від 23.08.2016 року та такий було прийнято з порушенням процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності. Відтак, наказ №708 від 23.08.2016 року наказ підлягає скасуванню.

Відповідно до наказу №818 від 29.09.2016 року за низький рівень працездатності протягом вересня 2016 року, яка впливає на оцінку службової діяльності, низьку якість виконання вказівок начальника (командира), порушення статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України позивачеві було оголошено "сувору догану" (а.с. 98).

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" для військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової військової служби, встановлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.

Так, відповідно до оскаржуваного наказу №818 від 29.09.2016 року, підставою оголошення позивачеві "суворої догани" слугував низький рівень працездатності протягом вересня 2016 року.

Однак, як встановлено в ході розгляду справи по суті, позивач в період з 05 вересня 2016 року по 18 жовтня 2016 року знаходився на стаціонарному обстеженні та лікуванні в терапевтичному відділенні військової частини А 1047, що підтверджує Виписний епікриз №2111.

Оскільки 03.09.2016 року та 04.09.2016 року були вихідними днями (субота та неділя), а в період з 05.09.2016 року по 18.10.2016 року позивач знаходився на стаціонарному лікуванні, таким чином, протягом вересня 2016 року позивач перебував на роботі тільки два дні, а саме 01.09.2016 року та 02.09.2016 року.

Однак, під час накладення на позивача дисциплінарного стягнення наведеному факту не було надано оцінки.

Так, притягаючи позивача до дисциплінарної відповідальності та оголошуючи йому "сувору догану" за низький рівень працездатності протягом вересня 2016 року, відповідачем жодним чином не було відображено та не надано оцінки тому факту, що позивач протягом вересня 2016 року фактично перебував на службі тільки два дні, у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні.

Враховуючи вищевикладене, підстави наведені у наказі №818 від 29.09.2016 року щодо низького рівня працездатності позивача протягом вересня 2016 року суд вважає необґрунтованими, оскільки накладаючи дисциплінарне стягнення, відповідачем не було взято до уваги перебування позивача на стаціонарному лікуванні та фактичну кількість днів перебування позивача на роботі у вересні 2016 року. Доказів протилежного, відповідачем, як суб'єктом вданих повноважень не було надано до суду.

Таким чином, наказ №818 від 29.09.2016 року в частині оголошення ОСОБА_2 "суворої догани" є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вище викладене, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним наказів за №390 від 28.04.2016 р., за №602 від 25.07.2016 р., за № 113/А від 29.07.2016 р., за №600 від 22.07.2016 р., за №708 від 23.08.2016 р., за №818 від 29.09.2016 р., в частині, що стосуються ОСОБА_2

З огляду на вищезазначене, суд приходить висновку, щодо під час прийняття оскаржуваних наказів, в частині, що стосуються позивача, відповідачем було порушено процедуру притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, у зв'язку чим оскаржувані накази були прийнятті без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотриманням принципу рівності перед законом та правової визначеності, без повного врахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, а отже такі не можуть вважатися правомірними.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що мотивація та докази, наведені представником відповідача у відзиві проти позову, не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію позивача, натомість останнім доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відтак, такі позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

На підставі вищевказаного, суд приходить до висновку, що накази №390 від 28.04.2016 р., №602 від 25.07.2016 р., № 113/А від 29.07.2016 р., №600 від 22.07.2016 р., №708 від 23.08.2016 р., №818 від 29.09.2016 р., в частині, що стосується ОСОБА_2 є протиправними та підлягають скасуванню.

Керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) до Військової частини Польова пошта В4742 (А1778) Міністерства оборони України (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Другетів, 91, код ЄДРПОУ 07662750), Міністерства оборони України (03168, м.Київ, Проспект Повітрофлотський, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022) про скасування наказів та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати накази Військової частини Польова пошта В4742 Міністерства оборони України №390 від 28.04.2016 р., №602 від 25.07.2016 р., № 113/А від 29.07.2016 р., №600 від 22.07.2016 р., №708 від 23.08.2016 р., №818 від 29.09.2016 р.

3.Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України.

Головуючий суддяМ.М. Луцович

Суддя С.Є. Гаврилко

Суддя Я.М. Калинич

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 11.03.2019 року, з огляду на перебування судді Гаврилка С.Є. у відрядженні.