Рішення № 80380716, 12.03.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 року м. Житомир справа №240/6268/18

категорія НОМЕР_1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попової О. Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання призначити, провести нарахування та виплату пенсії,

встановив:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:

- визнати дії Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови призначити, провести нарахування та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на п'ять років відповідно до положень Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 06 лютого 2018 року протиправними;

- зобов'язати Коростишівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити, провести нарахування та виплачувати ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до положень Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 06 лютого 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що має право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на п'ять років, проте Коростишівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області протиправно відмовляє у призначенні та виплаті пенсії.

ПРОЦЕДУРА

2. Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання та викликом (повідомленням) учасників справи.

3. 07 лютого 2019 року до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному статтею 162, частиною першою статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшов відзив на позовну заяву вих. №1734/07 від 01 лютого 2019 року (а.с. 84-86).

4. 18 лютого 2019 року до відділу документального забезпечення суду надійшла заява ОСОБА_1 про виклик свідків (а.с. 109).

В судове засідання, призначене на 18 лютого 2019 року об 11:00 прибули представник позивача та представник відповідача. Судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу від 18 лютого 2019 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виклик свідків, зобов'язано ОСОБА_1 надати належним чином завірені копії трудових книжок, в судовому засіданні оголошено перерву до 07 березня 2019 року о 10:30, що зафіксовано секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 18 лютого 2019 року.

5. 06 березня 2019 року до позивачем до відділу документального забезпечення суду від позивача на виконання ухвали суду від 18 лютого 2019 року надійшли належним чином завірені копії трудових книжок для долучення до матеріалів справи (а.с. 114-128).

6. В судове засідання, призначене на 07 березня 2019 року о 10:30 прибули позивач та представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не прибув, про причини неявки та їх поважність суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою про вручення судової повістки.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу від 07 березня 2019 року про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи, що занесенено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 07 березня 2019 року.

Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною п'ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Як встановлено зі змісту позовної заяви та наданих у судовому засіданні позивачем та представником позивача пояснень, позивач має право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на п'ять років. Вказує, що звертався до Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області із відповідною заявою та повним пакетом необхідних підтверджуючих документів, проте відповідач за результатами розгляду заяви відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на п'ять років відповідно до положень Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Наголошує, що зазначені у спірній відмові підстави для не зарахування періоду роботи та проживання є неправомірними, оскільки позивачем були надані усі підтверджуючі документи, а відповідач порушує конституційні права позивача на отримання пенсійного забезпечення.

8. Відповідно до змісту відзиву на позовну заяву, а також наданих у попередніх судових засіданнях представником відповідача пояснень, Коростишівське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі та просить відмовити у їх задоволенні за безпідставністю.

Вказує, що документально підтверджений належним чином період роботи позивача в м. Кузнецовськ Рівненської області становить 2 роки 8 місяців та 3 дні, що ж менше строку, встановленого статтею Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому підстави для призначення позивачу пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на п'ять років, відсутні.

Враховуючи вищевикладене, наголошує, що Коростишівське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Житомирській області при наданні оскаржуваної відмови діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_2 та законами України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

9. Встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 має статус особи, яка постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю 4 категорії, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією посвідчення серії В-ІІ №032193 від 30 січня 2009 року, виданого Рівненською обласною державною адміністрацією. Вказане посвідчення не відкликаним, скасованим або визнаним не чинним у встановленому порядку (а.с. 13).

10. Відповідно до довідки ЖЕД №1 від 03 лютого 2017 року №3, ОСОБА_1 був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1 по мікрорайону БудівельниківАДРЕСА_1, з 12.03.1993 по 31.12.1993, з 12.04.1994 по 17.03.1995, з 17.03.1995 по 31.12.1995, з 06.02.1996 по 31.01.1997, з 31.01.1997 по 31.12.1997 (а.с. 34).

11. Згідно з довідкою КП Монтажне управління №6 "Електропівденьзахід монтаж" від 01 березня 2018 року №7, ОСОБА_1 дійсно працював та працює в Колективному управління Монтажне управління №6 "Електропівденьзахід монтаж". Зокрема, ОСОБА_1 відряджався до м. Кузнецовськ на Рівненську АЕС для виконання електромонтажних робіт (а.с. 27-32).

Вказані обставини також підтверджуються: довідкою КП Монтажне управління №6 "Електропівденьзахід монтаж" від 20 лютого 2018 року №6-1 (а.с. 18); записами у трудовій книжці серії БТ-І №3243248 (а.с. 14-16); табелями використання робочого часу за 1989-1990 роки (а.с. 35-57), а також пояснюючими записками (а.с. 20-26).

12. Позивач звертався до Коростишівського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії, як громадянин, який постійно проживав (працював) на території зони посиленого радіоекологічного контролю, надавши підтверджуючі документи, зокрема, посвідчення та довідки з місця проживання та роботи.

Коростишівське об'єднане управління пенсійного фонду України в Житомирській області листом вих. №1681/03 від 07 лютого 2018 року відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на п'ять років в порядку статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з мотивів не підтвердження проживання (роботи) станом на 01 січня 1993 року 4-х років у зоні радіоекологічного контролю. (а.с. 17).

Не погоджуючись із наданою відмовою та вважаючи її протиправною, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

13. У відповідності до статті 8 ОСОБА_2 України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_2 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_2 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_2 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_2 України гарантується.

Положеннями статті 16 Основного Закону проголошено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.

Статтею 19 ОСОБА_2 України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_2 та законами України.

Частиною третьою статті 46 Основного Закону визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з статтею 55 ОСОБА_2 України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Пунктом шостим частини першої статті 92 Основного Закону визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

14. Приписами статті 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII встановлено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

15. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №796-XII).

Статтею 55 Закону №796-ХІІ визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення. Так, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

Згідно з частиною першою статті 55 Закону №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів - 10 років; які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - 8 років; які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році - 5 років; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років - на два роки та додатково 1 рік за три роки проживання чи роботи, але не більше 5 років.

При цьому, згідно з частиною третьою статті 55 Закону №796-ХІІ призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

16. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV)

Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058-IV право на призначення пенсії за віком після досягнення пенсійного віку мають особи, які мають страховий стаж не менше 15 років до 01 січня 2018 року.

17. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, такі документи:

- документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за №785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення;

- для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення);

- документи про місце проживання (реєстрації) особи;

- документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

У відповідності до пункту 2.23 Порядку №22-1 документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

Пунктом 2.24 Порядку №22-1 встановлено, що при призначенні (перерахунку) пенсії відповідно до Законів України "Про Кабінет ОСОБА_3 України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України для визначення розміру пенсії за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для розмежування джерел фінансування особа надає пакет документів, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2.1 цього розділу.

18. У Рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20 жовтня 2011 року у справі "Рисовський проти України" суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (Беєлер проти Італії, Онер'їлдіз проти Туреччини, Megadat.com S.r.l. проти Молдови, Москаль проти Польщі).

Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії" від 20 травня 2010 року, "Тошкуце та інші проти Румунії" від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("Онер'їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії").

Як зазначив ЄСПЛ у рішенні від 06 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Відповідно до судової практики ЄСПЛ (Olsson v. Sweden (no. 1), 24 March 1988, Series A no. 130), запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб'єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність. Аналогічний підхід має бути застосований і в разі, коли має місце протиправна бездіяльність органу влади щодо неприйняття відповідного рішення у відносинах, коли обставини свідчать про наявність всіх підстав для його прийняття.

ОЦІНКА СУДУ

19. Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи оскаржувану відмову на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Єдиним документом, який підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, статус особи, яка постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю 4 категорії та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ є відповідне посвідчення. Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу такої особи.

Аналогічна правова позиція суду була висловлена Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 10 грудня 2018 року у справі №0640/3747/18, Верховним Судом України в постановах від 21 листопада 2006 року №21-1048во06, від 04 вересня 2015 року №690/23/15-а.

Позиція суду також узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 27 лютого 2018 року у справі №344/9789/17, які відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, статті 13 Закону №1402-VIII є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

20. Суд критично ставиться до доводів відповідача щодо відсутності належного документального підтвердження проживання (роботи) позивача станом на 01 січня 1993 року 4-х років у зоні радіоекологічного контролю в м. Кузнецовськ Рівненської області та зазначає наступне.

Згідно з довідкою КП Монтажне управління №6 "Електропівденьзахід монтаж" від 01 березня 2018 року №7, ОСОБА_1 дійсно працював та працює в Колективному управління Монтажне управління №6 "Електропівденьзахід монтаж". Зокрема, ОСОБА_1 відряджався до м. Кузнецовськ на Рівненську АЕС для виконання електромонтажних робіт в період з 04.01.1985 по 11.04.1985, 3 12.04.1985 по 31.12.1985, з 02.01.1986 по 02.07.1986, з 03.07.1986 по 31.12.1986, з 02.01.1991 по 31.12.1991, з 02.01.1992 до 31.02.1992. (а.с. 27-32).

Вказані обставини також підтверджуються: довідкою КП Монтажне управління №6 "Електропівденьзахід монтаж" від 20 лютого 2018 року №6-1 (а.с. 18); записами у трудовій книжці серії БТ-І №3243248 (а.с. 14-16); табелями використання робочого часу за 1989-1990 роки (а.с. 35-57), а також пояснюючими записками (а.с. 20-26).

Зокрема, відповідно до змісту пояснювальної записки ОСОБА_4, вказана особа підтверджує, що позивач дійсно працював в м. Кузнецовськ рівненської області з 02.01.1989 по 31.12.1990. Працівники проживали в гуртожитках управління будівництва Рівненської АЕС, відміток в паспорті про проживання не проводилося (а.с. 21). Вказані відомості також підтверджуються пояснюючими записками ОСОБА_5 (а.с. 22-24), ОСОБА_6 (а.с. 25-26).

Факт роботи вказаних осіб у КП Монтажне управління №6 "Електропівденьзахід монтаж" та їх можливість свідчити про факт роботи позивача в період з 02.01.1989 по 31.12.1990 також підтверджується відповідними записами у наявних у матеріалах справи копіях трудових книжок (а.с. 116-125) та довідкою КП Монтажне управління №6 "Електропівденьзахід монтаж" №3-1 від 20 лютого 2019 року (а.с. 115).

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає, що позивачем до Коростишівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області було надано сукупність належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження права ОСОБА_1 призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку у відповідності до статті 55 Закону №796-XII.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови призначити, провести нарахування та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на п'ять років відповідно до положень Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

21. Щодо позовних вимог зобов'язального характеру, суд зазначає наступне.

У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення (постанова Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2015 року у справі №К/800/6863/15, від 29 листопада 2016 року у справі №К/800/17306/16, від 29 вересня 2016 року у справі №К/800/17393/16, від 17 грудня 2015 року у справі №К/800/32134/15).

Також поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету ОСОБА_3 Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом ОСОБА_3 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Суд звертає увагу позивача, що питання призначення пенсії у спірних правовідносинах належить до виключних (дискреційних) повноважень Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області.

Статтею 6 ОСОБА_2 України визначено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Зобов'язання судом вчинити певні дії за відсутності відповідного волевиявлення органу є порушенням його виключної, компетенції.

Суд не може вирішувати питання, віднесені до компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, зокрема, щодо питань призначення та виплати пенсії.

Позиція суду узгоджується із правовими висновками ОСОБА_7 Верховного Суду, викладеними у постанові від 11 вересня 2018 року у справі №712/10864/16-а (провадження №11-518апп18), які відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, статті 13 Закону №1402-VIII є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, заявлені позовні вимоги не можуть бути задоволені у спосіб, обраний позивачем.

22. Водночас, з метою забезпечення судового захисту порушеного права та ефективного механізму його відновлення, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" ЄСПЛ зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Так, у справі "ОСОБА_8 проти Нідерландів" ЄСПЛ вказав, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 17 липня 2008 року у справі "Каіч та інші проти Хорватії" для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Держава несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема, через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2018 року у справі №815/1048/16 зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

Зважаючи на наявність порушеного права та необхідність його судового захисту, застосовуючи механізм захисту порушеного права та його відновлення, керуючись повноваженнями, наданими частиною другою статті 9, частиною другою статті 245 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Коростишівське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на п'ять років відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII та за результатами розгляду прийняти рішення із врахуванням висновків суду та встановлених обставин справи.

Покладення такого обов'язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов'язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

23. Заслухавши пояснення сторін та учасників справи, присутніх у попередніх засіданнях, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені ОСОБА_2 та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає, що дії Коростишівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на п'ять років у відповідності до статті 55 Закону №796-XII вчинені з порушенням частини другої статті 19 ОСОБА_2 України та не відповідають вимогам частини другої статті 2 КАС України.

24. Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем в порушення частини другої статті 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність дій Коростишівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на п'ять років, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

25. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача 352,40 грн судових витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 159, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 12500. РНОКПП: НОМЕР_2) до Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Гагаріна, 2, м. Коростишів, Житомирська область, 12504. ЄДРПОУ: 40380694) про визнання дій протиправними, зобов'язання призначити, провести нарахування та виплату пенсії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на п'ять років відповідно до положень Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII.

Зобов'язати Коростишівське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на п'ять років відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII та за результатами розгляду прийняти рішення із врахуванням висновків суду та встановлених обставин справи.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 352,40 грн (триста п'ятдесят дві гривні сорок копійок) судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 12 березня 2019 року.

Суддя О.Г. Попова