Ухвала суду № 80372351, 12.03.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/1973/13-к 1-в/335/40/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 р. суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Соболєва І.П., ознайомившись із клопотанням ОСОБА_1, засудженого вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2018 р. до 10 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією всього майна,

ВСТАНОВИВ:

Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2018 р. ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за ст. 257; ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115; пп. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим, остаточно визначено до відбуття покарання у вигляді позбавлення волі строком на 10 років 1 місяць з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано в строк відбуття покарання строк попереднього ув’язнення у період часу перебування під вартою з моменту затримання 13 березня 2012 р. до 8 грудня 2015 р. включно із розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 30 листопада 2018 р. вирок суду змінено та виключено із мотивувальної частини вироку посилання на ч. 3 ст. 68 КК України при призначенні покарання обвинуваченим, в т.ч. ОСОБА_1

В іншій частині вирок відносно ОСОБА_1 залишено без змін.

Отже, вирок, з урахуванням ухвали Запорізького апеляційного суду від 30 листопада 2018 р., набрав законної сили 30 листопада 2018 р.

Також, як слідує з ухвали Запорізького апеляційного суду від 30 листопада 2018 р. колегія суддів не знайшла правових підстав для зарахування у строк покарання період застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, про що йшлося в апеляційній скарзі захисника.

11 березня 2019 р. до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про зарахування судом строку його перебування під цілодобовим домашнім арештом в строк відбутого покарання на підставі положень ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 р.

Вивчивши надане клопотання, доходжу висновку, що воно підлягає поверненню особі, яка його подала, з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: 1) про відстрочку виконання вироку; 2) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; 3) про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким; 4) про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; 5) про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років; 6) про звільнення від покарання за хворобою; 7) про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення; 8) про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком; 9) про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку; 10) про заміну покарання відповідно до частини п’ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України; 11) про застосування покарання за наявності кількох вироків; 12) про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв’язку з розглядом справи в суді; 13) про звільнення від покарання і пом’якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України; 14) інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Як передбачено частиною першою статті 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Частиною другою цієї ж статті визначено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов’язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні) частини першої статті 537 цього Кодексу.

Таким чином, в даному випадку розгляд клопотання засудженого віднесено до підсудності місцевого суду за місцем відбування покарання.

Зазначений висновок також узгоджується із позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеній у листі від 11 січня 2016 р. № 223 20/0/4, за яким питання зарахування строку попереднього ув’язнення під час виконання вироку, враховуючи зміст положень ч. 6 ст. 9 КПК України має вирішуватися місцевим судом в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок (п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України). Якщо ж клопотання подано до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого обвинувачений тимчасово перебуває (наприклад, за місцем знаходження слідчого ізолятора), суд ухвалою повертає клопотання особі, яка його подала, із роз’ясненням права та порядку звернення.

З урахуванням викладеного, клопотання ОСОБА_1 підлягає поверненню із роз’ясненням права звернутись з даним клопотанням до суду за місцем відбування покарання.

Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути ОСОБА_1 клопотання про зарахування строку попереднього ув’язнення (цілодобовий домашній арешт) у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано запобіжний захід.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом семи діб з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії ухвали.

Суддя І.П. Соболєва