Рішення № 80370258, 11.03.2019, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/48/19

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 року м. Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Каліуш О. В., за участі секретаря судового засідання Франчук А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Корнієнко Андрій Андрійович, до ОСОБА_3 про надання дозволу на тимчасовий виїзд/в'їзд на тимчасово окуповану територію України неповнолітньої дитини без згоди батька,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про таке:

1.Виклад позиції позивача та відповідача.

1. 03 січня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому з урахуванням уточнень від 13.01.2019 року (а.с.47) просить надати дозвіл на тимчасовий виїзд з тимчасово окупованої території України (м. Макіївка Донецької області) та на в'їзд на тимчасово окуповану територію України (м. Макіївка Донецької області) неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, без нотаріально посвідченої згоди та супроводу батька ОСОБА_3 до досягнення дитиною 16 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 у супроводі матері ОСОБА_1.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3. Від шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з нею та перебуває на її утриманні.

Шлюб між нею та відповідачем розірваний 03 листопада 2011 року.

З початку окупації м. Макіївка Донецької області, а саме з 2014 року аліментів на утримання дитини від відповідача вона не отримує. У 2014 році, з метою вивезення дитини на оздоровлення, вона оплачувала нотаріальну послуги аби відповідач надав дозвіл на тимчасовий виїзд дитини за кордон.

У 2015 році відповідач загубив свій паспорт. Зараз дитині ОСОБА_4 виповнилось 14 років та є потреба у оформленні паспорта громадянина України, але батько дитини не бажає їхати на підконтрольну територію України та поновлювати свій паспорт, що в подальшому надати дозвіл дитині на перетин лінії зіткнення. Вона позбавлена можливості виїхати з дитиною ОСОБА_4 з окупованої території, бо в неї не має дозволу на виїзд дитини з тимчасово окупованої території у її супроводі, без батька.

Також наразі стало питання про отримання дитиною свідоцтва про середню освіту українського зразка за дистанційною програмою. Проте, для цього дитині потрібно протягом декількох років кожні 2-3 місяця їздити до навчального закладу на підконтрольну територію України.

Крім того, вона та дитина з 2014 року не можуть поїхати до своїх родичів, які мешкають у Запорізькій області, так як у них не має дозволу від батька на виїзд з тимчасово окупованої території України.

3. Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

П. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. Позивач ОСОБА_1, представник позивача Корнієнко А.А., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, в позовній заяві просили справу розглядати у їх відсутність.

Ш. Інші процесуальні дії у справі.

5. Оскільки відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, а позивач не заперечувала проти заочного порядку розгляду справи, судом 11 березня 2019 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

6. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

1V. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст правовідносин.

7. Судом встановлено, що сторони у справі - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.82).

8. Неповнолітня дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає разом із матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, та перебуває на утриманні матері.

9. За змістом ч.1 ст.3, ст. 18 Конвенції «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року (ратифікована постановою ВРУ від 27 лютого 1991 року № 789-ХП), та ч.7 і ч.8 ст. 7 Сімейного кодексу України усі дії щодо дітей та регулювання сімейних відносин мають здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

10.Статтею 157 СК України визначено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

11.Відповідно до ч. 1 ст. 154 СК України батьки мають право на самозахист своєї дитини.

12. Позивач, яка має місце реєстрації та постійного проживання у м. Макіївка Донецької області, має необхідність у перетині лінії зіткнення з дитиною, на що не може отримати згоду батька через втрату ним паспорту та через його небажання виїжджати на територію України для надання нотаріальної згоди на в'їзд/ виїзд дитини з тимчасово окупованої території України.

13.Отже, суд приходить до висновку, що бажання позивача отримати дозвіл на перетин дитиною лінії зіткнення з метою отримання неповнолітньою ОСОБА_4 документу про належність до українського громадянства, з метою отримання освіти, а також для відвідування родичів у Запорізькій області, узгоджується з правами та обов'язками позивача, покладеними на неї зазначеними вище нормами діючого законодавства та не обмежує відповідача у можливості виконувати свої батьківські обов'язки.

V. Оцінка Суду.

14.Стаття 33 Конституції України гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

15.Частинами другою, третьою статті 313 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років, має право пересуватися по території України лише за згодою батьків (усиновлювачів), опікунів та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

16.Відповідно до ст.6 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупований територіях у Донецькій та Луганській областях», порядок в'їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій встановлюється відповідно до цього Закону.

Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупований територіях у Донецькій та Луганській областях» визначено, що порядок в'їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів із таких територій визначаються Кабінетом Міністрів України.

17. Відповідно до п.5.1.1 та п.5.1.2 Тимчасового порядку здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів і вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської області, в'їзд на неконтрольну територію та виїзд з неї громадян України та іноземців (осіб без громадянства), в'їзд на неконтрольовану територію дітей, які не досягли 16-річного віку, здійснюється з дотриманням вимог, передбачених для таких осіб Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою КМУ від 27.01.1995 року №57. Виїзд з неконтрольованої території громадян України, які не досягли 16 річного віку, здійснюється за умови пред'явлення свідоцтва про народження дитини, будь-якого документа, визначеного ст. 5 Закону України «Про громадянство України» або ст. 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» особи (осіб), у супроводі якої (яких) громадяни України, які не досягли 16 річного віку, виїжджають з неконтрольованої території, та дозволом фізичної особи.

18. Правила перетинання держаного кордону громадянами України, затверджені постановою КМУ від 27.01.1995 року № 57 зі змінами і доповненнями, передбачають, що виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється у разі пред'явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій, зокрема, рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

19. Приймаючи до уваги викладене, враховуючи, що перетин лінії зіткнення неповнолітньою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідає її інтересам, та не було встановлено обмежень чи заборон до цього, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позовних вимог.

20. Згідно із ст. 141 ЦПК України, суд присуджує стягнути з відповідача на користь позивача, понесені нею судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 209, 214-215,226,280 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1), в інтересах якої діє адвокат Корнієнко Андрій Андрійович (адреса: АДРЕСА_2), до ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_3) про надання дозволу на тимчасовий виїзд/в'їзд на тимчасово окуповану територію неповнолітньої дитини без згоди батька задовольнити повністю.

2.Надати дозвіл на тимчасовий в'їзд/виїзд неповнолітньої ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 25 лютого 2004 року, видане Макіївським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції, актовий запис № 188) на тимчасово окуповану територію України у супроводі матері ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, без згоди та супроводу батька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили по 11 лютого 2020 року.

3. Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

4. Повний текст рішення складено 11 березня 2019 року.

5. Заочне рішення може бути переглянуто Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має прав на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: О.В. Каліуш