Ухвала суду № 80369869, 12.03.2019, Волноваський районний суд Донецької області

221/5459/17

1-кп/221/229/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 року м. Волноваха Волноваський районний суд Донецької області

у складі: головуючого – судді Чальцевої Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Сєрих І.С.,

за участю прокурора Усіка Д.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Волноваха в режимі відеоконференції під час трансляції з державною установою "Маріупольський слідчий ізолятор" кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017050630001238 від 19.08.2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 області, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та мешкаючого за адресою: вул. Шевченка, будинок 11, с. Старогнатівка Волноваського району Донецької області, раніше судимого:

1) 15 листопада 2005 року за ч. 3 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення свободи з конфіскацією майна. Звільнився 06 грудня 2010 року умовно-достроково на 1 рік 8 місяців 19 днів;

2) 26 березня 2012 року за ч. 2 ст. 185. ч. 1 ст. 213, ст. 70, ст. 71, ст. 72 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення свободи, штраф 8500 гривень. Звільнився 04 квітня 2014 року по відбуттю терміну покарання:

3) 11 листопада 2015 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення свободи. Звільнився 23 березня 2017 року умовно-достроково на 5 місяців 17 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України,

встановив:

На розгляді у Волноваському районному суді знаходиться кримінальне провадження №12017050630001238 від 19.08.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.260 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зникли, а його особа не перестала бути суспільно небезпечною.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_2 просили змінити запобіжний захід та застосувати такий, який не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки обвинувачений має постійне місце мешкання та переховуватись від суду не буде.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази, обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обраний ухвалою колегії суддів апеляційного суду Донецької області від 07.06.2018 року ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою спливає 18.01.2019 року, тому суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Згідно ст.176 КПК України запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, інші запобіжні заходи до нього не можуть бути застосовані, він може переховуватись від суду, та продовжувати займатись злочинною діяльністю, враховуючи його вік, стан здоров’я, репутацію, майновий стан та інші обставини, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а обраний щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слід продовжити строком на шістдесят днів. Будь-яких доказів обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 на підтвердження необхідності зміни запобіжного заходу суду не надали.

Враховуючи викладене, керуючись статтями ст.ст. 176–178, 183, 193-194, 196-197, 331 КПК України, суд

ухвалив:

Продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою в державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» строком на 60 днів.

Ухвала суду діє до 11.05.2019 року до 14.00 години та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику обвинуваченого, направити начальникові державної установи «Маріупольський слідчий ізолятор».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В.Чальцева