Ухвала суду № 80363578, 07.03.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/3644/19

н/п 1-кс/640/3387/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2019 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Муратової С.О.,

за участю секретаря - Кіріяченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню № 12019220490000581 від 08.02.2019 за ч. 4 ст. 190 КК України, -

встановив:

Сторона обвинувачення просить накласти арешт на об’єкт нерухомого майна: двокімнатну квартиру, загальною площею 44.6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, яка на праві приватної спільної сумісної власності належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно серії та номер: 7-15-312521 виданого 10.09.2015 відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Виконавчого комітету Харківської міської ОСОБА_4, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди, стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

Сторона обвинувачення на обґрунтування клопотання зазначає, що у період з листопада 2018 року по лютий 2019 року ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, знаходячись у м. Харкові, не бажаючи займатися законною трудовою діяльністю, переслідуючи мету наживи, під приводом надання послуг пов`язаних с розмитненням транспортних засобів, що ввезені на територію України з інших держав, шляхом обману та зловживання довірою заволоділи грошовими коштами громадян України в особливо великих розмірах, при наступних обставинах.

Так, у листопаді 2018 року ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, маючи злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами в особливо великих розмірах, шляхом обману та зловживання довірою громадян, які потребують митно-брокерських послуг по розмитненню транспортних засобів, що ввезені на територію України з інших держав, заздалегідь не маючи намірів та можливості виконати вказані послуги, взяли в оренду житлове приміщення, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 54, та розповсюдили у невстановлений слідством спосіб інформацію про надання за вказаною адресою вищевказаних послуг за грошову винагороду.

Таким чином, у період з листопада 2018 року по лютий 2019 року за отриманням митно-брокерських послуг по розмитненню транспортних засобів, що ввезені на територію України з інших держав, за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 54, звернулись громадяни, які будучи введеними в оману відносно дійсних намірів ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, передавали останнім грошові кошти за отримання вказаних послуг, пов’язаних з розмитненням транспортних засобів, а саме: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, передав 1940 доларів США та 3700 гривень, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, передав 68600 гривень, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, передав 81200 гривень, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, передав 1100 Євро та 21945 гривень, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, передав 3500 Євро, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, передав 56000 гривень, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_7, передав 68800 гривень, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_8, передав 50000 гривень, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_9, передав 2400 доларів США, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_10, передав 4300 Євро, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_11, передав 2200 доларів США та 13400 гривень, ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_12, передав 2400 Євро, ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_13, передав 2100 доларів США, ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_14, передав 1800 доларів США та 5000 гривень, ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_15, передав 2000 доларів США, ОСОБА_21, 14.11.19990 року народження, передав 50300 гривень, ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_16, передав 56000 гривень, ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_17, передав 1700 Євро, ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_18, передав 69200 гривень, ОСОБА_25, ІНФОРМАЦІЯ_19, передав 1500 доларів США, ОСОБА_26, ІНФОРМАЦІЯ_20, передав 1200 доларів США та 22000 гривень, ОСОБА_27, ІНФОРМАЦІЯ_21, передав 2200 доларів США, ОСОБА_28, ІНФОРМАЦІЯ_22, передав 2500 доларів США, ОСОБА_29, ІНФОРМАЦІЯ_23, передав 2400 доларів США, Резазадег Алареза, 23.08.1974 року народження, передав 3000 Євро, ОСОБА_30, ІНФОРМАЦІЯ_24, передав 1930 доларів США, ОСОБА_31, ІНФОРМАЦІЯ_25, передала 1264 доларів США, ОСОБА_32, ІНФОРМАЦІЯ_26, передав 72000 гривень, а всього передано грошових коштів на загальну суму 638 145 гривень, 25 434 доларів США та 16 000 Євро.

Заволодівши, таким чином, грошовими коштами вищевказаних громадян в особливо великому розмірі, ОСОБА_2, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не здійснив митно-брокерські послуги по розмитненню транспортних засобів, звернувши їх на свою користь, розпорядившись ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілим матеріальну шкоду.

У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_27, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_28, громадянин України, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_29.

08.02.2019 у відношенні ОСОБА_2 складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

26.02.2019 у зв’язку з відсутністю ОСОБА_2 за місцем проживання, та неможливістю вручення письмового повідомлення про підозру, пов’язаного з переховуванням зазначеної особи від органу слідства з метою уникнення від кримінальної відповідальності, письмове повідомлення про підозру, у відповідності до ч. 2 ст. 135 КПК України, вручено представнику житлово-експлуатаційної організації – Комунальному підприємству «Жилкомсервіс» м. Харкова, копію якого також направлено поштовою кореспонденцією за місцем реєстрації ОСОБА_2

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 157292774 від 22.02.2019, ОСОБА_2, на праві приватної спільної сумісної власності з ОСОБА_3, на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно серії та номер: 7-15-312521 виданого 10.09.2015 відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна виконкому ХМР, належить двокімнатна квартира, загальною площею 44.6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Сторона обвинувачення вважає за необхідне накласти арешт на об’єкт нерухомого майна, з метою забезпечення його збереження для можливої конфіскації майна, передбаченого санкцією ч. 4 ст. 190 України, а також з метою відшкодування шкоди, завданої наслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди, стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження, так як незастосування цього заходу зумовить труднощі чи неможливість виконання рішень суду в частині забезпечення можливої конфіскації майна та у разі задоволення цивільних позовів внаслідок його можливого відчуження, а також необхідності виключення можливості розпорядитись вказаним об’єктом нерухомості.

В судове засідання слідчий не з’явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, до канцелярії суду 07.03.2019 надійшла заява від слідчого СУ ГУ НП в Харківській області Гармаш І.В., в якій він просить провести розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності, а також без виклику власника відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України (а.с. 27).

Оскільки сторона кримінального провадження, яка звернулась з клопотанням, довела наявність достатніх підстав вважати, що майно, яке не було тимчасово вилучене, власником може бути відчужене, з метою забезпечення арешту майна, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, дане клопотання розглядається слідчим суддею без повідомлення підозрюваного ОСОБА_2

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні № 12019220490000581 від 08.02.2019, за ч. 4 ст. 190 КК України.

У встановленому нормами КПК України порядку повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 08.02.2019 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, вручено 26.02.2019 КП «Жилкомсервіс» м. Харкова, у зв’язку з відсутністю ОСОБА_2 за місцем реєстрації.

Покарання, що загрожує ОСОБА_2 в разі визнання його винним за ч. 4 ст. 190 КК України, передбачає конфіскацію майна.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта від 22.02.2019, ОСОБА_2, на праві приватної спільної сумісної власності з ОСОБА_3, на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно серії та номер: 7-15-312521 виданого 10.09.2015 відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна виконкому ХМР, належить двокімнатна квартира, загальною площею 44.6 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 3, п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

За змістом ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Згідно ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно п. п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

З наданих слідчим матеріалів встановлено, що в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220490000581 від 08.02.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, потерпілим ОСОБА_33 заявлено цивільний позов до винних осіб на суму 76175,00 грн. матеріальної шкоди, та 10000,00 грн. моральної шкоди (а.с. 11), а також потерпілим ОСОБА_34 заявлено цивільний позов до винних осіб на суму 160000,00 грн. матеріальної шкоди, та 50000,00 грн. моральної шкоди (а.с. 18).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання, оскільки слідчий довів наявність підстав вважати, що вчинено кримінальне правопорушення, накладання арешту на вказане у клопотанні майно підозрюваного забезпечить можливу конфіскацію майна у даному кримінальному провадженні, враховуючи санкцію ч. 4 ст. 190 КК України, а також забезпечить цивільні позови потерпілих у даному кримінальному провадженні, а тому клопотання, про накладення арешту на двокімнатну квартиру, загальною площею 44.6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, в частині, що на праві приватної спільної сумісної власності належить ОСОБА_2, підлягає задоволенню.

Слідчий суддя вважає розумним та співрозмірним обмеження права власності підозрюваного ОСОБА_2 завданням кримінального провадження при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на належне йому майно, шляхом заборони його відчуження.

Захід забезпечення у вигляді арешту майна підозрюваного, шляхом заборони відчуження вказаного майна, належного підозрюваному, відповідає завданням кримінального провадження.

Однак, не підлягає задоволенню клопотання в частині накладення арешту на двокімнатну квартиру, загальною площею 44.6 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1, в частині, яка на праві приватної спільної сумісної власності належить ОСОБА_3, виходячи з наступного.

Як зазначено вище, згідно ч. 5, ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п.п. 4, 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно, в тому числі, підозрюваного.

Даних, що в межах кримінального провадження №12019220490000581 від 08.02.2019 ОСОБА_3 повідомлено про підозру до матеріалів справи не залучено, та в ході розгляду клопотання суду не надано, а тому арешт у вказаній частині не може бути накладений з метою можливої конфіскації або забезпечення можливого цивільного позову.

З урахуванням положень ст. ст. 2, ст. 7 КПК України, слідчий суддя вважає, що слідчим, всупереч ч. 3, ч. 4, ч. 5 ст. 132; ст. 171 КПК України, не доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в цій частині клопотанні слідчого та прокурора, а тому клопотання в цій частині задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про арешт майна – задовольнити частково.

Накласти арешт на двокімнатну квартиру, загальною площею 44.6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, на частину, яка на праві приватної спільної сумісної власності належить ОСОБА_2, на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно серії та номер: 7-15-312521 виданого 10.09.2015 відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Виконавчого комітету Харківської міської ОСОБА_29, шляхом заборони його відчуження – до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

В іншій частині в задоволенні клопотання – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_2 – в той же строк, але з моменту отримання ним копії ухвали суду.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Слідчий суддя С.О. Муратова