Ухвала суду № 80363157, 06.03.2019, Приморський районний суд м. Одеси

06.03.2019 Справа № 522/6611/18

Провадження № 1-кс/522/3498/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 року м.Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Куцаров В.І.

за участю секретаря судового засідання Гасанова Р.Н.,

розглянувши клопотання слідчого СВ Приморського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області Клинч Я.О., за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160500001876 від 30.04.2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Прага, Чехія, зареєстрованого: АДРЕСА_1

- підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, -

-за участю сторін кримінального провадження:

-прокурора: Голубкова М.В.,

-захисника: Рога С.І.,

-підозрюваного: ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И В:

05 березня 2019 року слідчий слідчого відділу Приморського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області Клинч Я. О. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5

Свої вимоги обгрунтував тим, що у провадженні слідчого відділу Приморського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження №12018160500001876 від 30.04.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.

Так починаючи з вересня 2017 року, більш точний час та дата в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3, маючи злочинний умисел спрямований на власне незаконне збагачення шляхом шахрайства, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розробив злочинний план, метою якого було заволодіння шляхом шахрайства квартирою АДРЕСА_2, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_6

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_3 розробив злочинний план, згідно якого необхідно здійснити ряд дій спрямованих на підготовку та подальше вчинення шахрайства, який складався з трьох частин, які здійснювались фактично одночасно.

Кінцевою метою першої частини плану була підготовка та відшукання технічної документації та інших право установчих документів на визначений об’єкт нерухомості.

Кінцевою метою другої частини плану була подача та реєстрація підготовлених технічних документів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Кінцевою метою третьої частини плану була подача підготовлених та зареєстрованих документів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 з метою проведення правочину по даруванню незаконно набутої 610/1000 квартири АДРЕСА_1 своїй донці ОСОБА_5

Досягненням єдиного злочинного результату, як кінцевої мети злочинного плану було заволодіння квартирою АДРЕСА_2, у вигляді набуття права власності на неї, шляхом незаконної зміни частки спільної власності квартири АДРЕСА_1 з 353/1000 до 610/1000 в наслідок чого квартиру АДРЕСА_2

Так ОСОБА_6 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 12.03.2018 року № 3227 посвідченого Державним нотаріусом Другої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_8, який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 1465929951101 від 12.03.2018 року.

21.03.2018 року ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10 демонтували замок вхідної двері вказаної квартири, що підтверджується актом розкриття дверей від 21.03.2018 року на підстав того, що ОСОБА_5, на праві приватної власності належить 610/1000 квартири АДРЕСА_1 яка згідно технічного паспорту від 15.09.2017 року виконаного ТОВ «ПІВДЕНЬЖИТЛОБУД» складається із 3 житлових кімнат, санвузла та інших загальних приміщень, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 117769543 від 20.03.2018 року та договором дарування від 12.03.2018 року № 481 посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7

ОСОБА_5 являється донькою ОСОБА_3, який згідно договору дарування від 12.03.2018 року № 481 посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 подарував їй 610/1000 квартири АДРЕСА_2

Підставою для проведення правочину стали документи, які посвідчують право власності ОСОБА_3 на 610/1000 квартири АДРЕСА_2

18.09.2017 року державним реєстратором КП «Реєстраційна служба Одеської області» ОСОБА_11 на підставі заяви ОСОБА_3 № 25548164 від 01.12.2017 року, були внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 1356840551101, відповідно до яких спільна часткова власність ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_2 була збільшена з 353/1000 до 610/1000.

Підставою для внесення зазначених відомостей стосовно збільшення спільної часткової власності вказаної квартири стали: договір купівлі-продажу від 22.05.2001 року № 66/2001 укладений на Одеській новій біржі, технічний паспорт від 15.09.2017 року виконаний ТОВ «ПІВДЕНЬЖИТЛОБУД», довідка ТОВ «ПІВДЕНЬЖИТЛОБУД» № 04-15 від 15.09.2017 року, рішення Приморського районного суду м. Одеси № 522/603/13-ц від 11.06.2013 року, які у подальшому були надані приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 для здійснення дарування вказаного майна.

Згідно договору купівлі-продажу від 22.05.2001 року № 66/2001 укладеного на Одеській новій біржі та рішення Приморського районного суду м. Одеси № 522/603/13-ц від 11.06.2013 року ОСОБА_3 на праві приватної власності належало 353/1000 квартири АДРЕСА_1 яка в цілому складається із двох кімнат № 4 та 5, житловою площею 35,9 м.кв., а також 353/1000 коридора, туалету та камори.

Однак довідкою ТОВ «ПІВДЕНЬЖИТЛОБУД» № 04-15 від 15.09.2017 року спільна часткова власність ОСОБА_3 була збільшена до 610/1000, а технічним паспортом ТОВ «ПІВДЕНЬЖИТЛОБУД» від 15.09.2017 частку було збільшено за рахунок приєднання третьої кімнати загальною площею 16,7 м.кв.

Директором ТОВ «ПІВДЕНЬЖИТЛОБУД» є ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, який фактично являється інженером-програмістом відділу аналізу радіоповідомлень в/ч А3438. ОСОБА_12 пояснив, що він ніякого відношення до діяльності ТОВ «ПІВДЕНЬЖИТЛОБУД» не має, йому не відомо місцезнаходження статутних документів та печатки вказаного підприємства, жодних документів від ім’я директора ТОВ «ПІВДЕНЬЖИТЛОБУД» він ніколи не підписував.

У зв’язку із викладеним вбачається, що ОСОБА_3 на підставі документів, які містять недостовірну інформацію збільшив свою спільну часткову власність з 353/1000 до 610/1000 квартири АДРЕСА_1 після чого подарував частину вказаної квартири своїй неповнолітній дочці ОСОБА_5, в наслідок чого стало можливим протиправне включення квартири НОМЕР_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6, до спільної часткової власності 610/1000 квартири АДРЕСА_2

Отже, враховуючи вищевикладене, ОСОБА_3, шляхом використання підроблених документів та обману, фактично заволодів квартирою АДРЕСА_2, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_13, чим самим спричинив останньому шкоду у сумі 430 200,00 гривень (ринкова вартість вказаної квартири станом на 18.09.2017 року).

«05» березня 2019 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, повідомлено про те, що він підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 358 КК України – використання завідомо підробленого документа та ч. 3 ст. 190 КК України – заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, вважаючи його обґрунтованим наведеними підставами.

Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Підозрюваний ОСОБА_5 погодився з думкою адвоката.

Розглянувши клопотання слідчого, вивчивши надані докази, суд дійшов наступного.

З наданих суду матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358 та ч. 3 ст. 190 КК України, за одне з яких законом передбачено позбавлення волі до 8 років.

Обставини, що дають підстави органу досудового розслідування підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні вказаного злочину, за твердженням слідчого, обґрунтовуються наступними доказами:

- протокол допиту свідка ОСОБА_14;

- протокол допиту ОСОБА_6;

- протокол допиту свідка ОСОБА_15;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7;

- висновком судової почеркознавчої експертизи.;

- висновком будівельно-технічної експертизи;

- висновком судової оціночно-будівельної експертизи;

- протокол допиту свідка ОСОБА_12;

- іншими доказами, які знаходяться в матеріалах вказаного кримінального провадження.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).

Слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування докази наявні в матеріалах кримінального провадження є вагомими та такими, що об’єктивно зв’язують підозрюваного з інкримінованим йому злочином.

Наведені обставини щодо особи підозрюваного та тяжкість покарання, яке йому загрожує, свідчать про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 ставиться необхідність запобігання переховування від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Проте, в судовому засіданні прокурор не довів обставини, передбачені пунктом 3 частини першої ст.194 КПК України, тобто недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні.

Підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, зареєстрований та має визначене місце проживання, міцні соціальні зв’язки, має на утриманні неповнолітню дитину, має постійне місце роботи та є єдиним годувальником в сім’ї. Цивільний позов по даному кримінальному провадженню, наразі, не заявлено, на даний час проходить службу в Приморському РВК.

При цьому, ОСОБА_5 05 березня 2019 року повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, проте затримано його у відповідному порядку не було.

На підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, враховуючи дані про особу підозрюваного, приходжу до висновку, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання забезпечить належну поведінку підозрюваного.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання стосовно підозрюваного є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов’язків.

Керуючись ст.ст. 132, 176-178, 183, 188-190, 193, 194, 196, 197, 205, 372, 376 КПК України, слідчий суддя –

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу Приморського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області Клинч Я.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання в межах строку досудового розслідування, що не перевищує два місяці.

Покласти на підозрюваного в межах строку досудового розслідування, що не перевищує 2 (два) місяці обов’язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора чи слідчого;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

3) утриматися від спілкування із потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання припиняє свою дію 04 квітня 2019 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п’яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: