Рішення № 80362266, 04.03.2019, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/25001/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Бондарчука В.В.,

при секретарі Потаніній О.О.,

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Український Професійний банк» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди,

встановив:

29 грудня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Український професійний банк» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунків при звільненні та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі трудового договору його було прийнято на роботу на посаду начальника Хмельницького відділення ПАТ «Український професійний банк». Відповідно до постанови Правління Національного Банку України від 28 серпня 2015 р. № 562 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ «Український професійний банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28.08.2015 р. прийнято рішення № 158 «Про початок процедури ліквідації банку та делегування повноважень ліквідатора банку. Згідно з даним рішенням 31.08.2015 р. розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноважену особу фонду на ліквідацію ОСОБА_2

Наказом № 88-К від 30.10.2015 року, ОСОБА_1 було звільнено з посади на підставі ст. 40 ч. 1 п. 1 КЗпП України (за скороченням чисельності та штату).

Позивач, зазначає, що згідно розрахункового листа, при звільненні ПАТ «Український професійний банк» заборгував позивачу компенсацію за невикористану відпустку, та вихідну допомогу. Відповідно до ст.117 КЗпП України відповідач повинен сплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку, починаючи з 02.11.2015 р. по 28.03.2016 р., що становить 18 090 грн 72 коп. та 2 000 грн. моральної шкоди, оскільки своїми неправомірними діями відповідач завдав позивачу шкоду, що виразилась у душевних стражданнях, втраті нормальних життєвих зв’язків.

Позивач в судовому засіданні вимоги викладені у позовній заяві підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача надіслав до суду відзив на позов, в якому в його задоволенні просив відмовити.

Суд, заслухавши пояснення позивача та дослідивши наявні у справі докази, вважає, що підстави для задоволення позову відсутні з огляду на наступне.

Як встановлено в судовому засіданні постановою Національного банку України від 28 травня 2015 року № 348 ПАТ «УПБ» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 28 серпня 2015 р. № 562 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ «Український професійний банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28.05.2015 р. прийнято рішення про запровадження тимчасової адміністрації.

28.08.2015 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 158 «Про початок процедури ліквідації банку та делегування повноважень ліквідатора банку. Згідно з даним рішенням 31.08.2015 р. розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноважену особу фонду на ліквідацію ОСОБА_2

17 серпня 2015 року наказом № 184 встановлено початок простою з 01 вересня 2015 р. по 02 листопада 2015 р. включно для ОСОБА_1 Головному бухгалтеру наказано провести відповідні розрахунки заробітної плати на весь період простою для працівника в розмірі двох третин встановленого посадового окладу.

02.11.2015 року ОСОБА_1 був звільнений у зв’язку із скороченням чисельності та штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, Наказ № 88К/Л від 30.10.2015 року, що вбачається із копії трудової книжки.

В день звільнення позивачу не було виплачено всіх сум, належних до виплати.

Як вбачається із наказу № 88к/л від 30.10.2015 р. ОСОБА_1, начальник Хмельницького відділення 02.11.2015 р. звільнений у зв’язку із скороченням чисельності та штату працівників з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку та грошової компенсації за 84 календарних дні невикористаної щорічної відпустки.

Із довідки про доходи наданої уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вбачається, що нарахований дохід ОСОБА_1 з січня 2015 р. по листопад 2015 р. становив 100504, 36 грн.

Відповідно до довідки виданої ОСОБА_1 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вбачається, що станом на 02.11.2015 р. У ПАТ «УПБ» відсутні фінансові можливості для виплати заборгованості із розрахунку по заробітній платі.

Згідно розрахункового листа головного бухгалтера ПАТ «УПБ», при звільненні ПАТ «Український професійний банк» заборгував позивачу 24410,15 грн., з яких нараховано компенсацію за невикористану відпустку, вихідну допомогу та заробітну плату.

Як вбачається із виписки по рахунку ОСОБА_1 остаточний розрахунок ПАТ «УПБ» здійснило 28 березня 2016 року.

ОСОБА_1 звільнений з роботи після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії ПАТ «Український професійний банк».

Спірні правовідносини регулюються КЗпП України, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативними актами з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до пункту 6 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Частиною 1статті 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на корить працівника.

Забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яким врегульовано відносини що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Указані відносини регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Пунктом 8 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

У спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації. Зокрема, згідно з пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Відповідно до положень пункту 3 частини п'ятої статті 36 цього Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів / обов'язкових платежів, а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.

Відповідно до частини шостої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у редакції, чинній на час звільнення позивача, обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку, зокрема, щодо виплати заробітної плати (пункт 3).

Порядок задоволення вимог кредиторів після початку процедури ліквідації банку врегульований розділом VIII Закону.

З дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту) (пункт 1 частини другої статті 46 Закону).

Законом передбачено, що з дня початку процедури ліквідації банку повноваження органів управління банку здійснює, зокрема, уповноважена особа Фонду (пункт 1 частини першої статті 48 Закону).

Відповідно до частини другої статті 46 Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.

Згідно ч.4 ст.52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від продажу майна (активів) банку після повного задоволення вимог попередньої черги. У разі якщо обсяг коштів, одержаних від продажу майна (активів), недостатній для повного задоволення всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належать кожному кредитору однієї черги. У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги Фонд не враховує суму грошових вимог цього кредитора.

Оскільки на час розгляду справи у ПАТ «Український професійний банк» було розпочато процедуру ліквідації, стягнення коштів у будь-який інший спосіб, а ніж це передбачено Законом, є неможливим.

Порядок задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів під час ліквідації банку не передбачає можливості задоволення вимог конкретного кредитора поза процедурою, встановленою Законом.

У спорах, пов'язаних з виконанням банком (в якому запроваджена тимчасова адміністрація та/або розпочата процедура ліквідації) зобов'язань перед кредиторами, норми Закону є спеціальними; Закон є пріоритетним щодо інших нормативних актів України у цих правовідносинах.

Наявні у справі докази, зокрема кошторис витрат ПАТ «УПБ» на здійснення ліквідації на 4 квартал 2015 року, з 1 жовтня 2015 року по 31 грудня 2015 року передбачав витрати на фонд заробітної плати в сумі 3 219 100 грн, на 1 квартал 2016 року з 1 січня 2016 року по 31 березня 2016 року 2 809 400 грн, при цьому відповідно до звіту про виконання кошторису вбачається, що за період 1 жовтня 2015 року по 31 грудня 2015 року надійшло 1 963 940, а за період з 1 січня 2016 року по 31 березня 2016 року фактично надійшло 2 462 100 грн.

З інформації наданої уповноваженої особи ФГВФО на здійснення ліквідації ПАТ «УПБ» вбачається що в період з 2 листопада 2015 року по 28 березня 2016 року виплата заборгованості звільненим працівникам проводилася пропорційно згідно надходжень. (а.с.113).

Відкликання Національним банком України на момент вирішення спору банківської ліцензії відповідача і початок процедури його ліквідації як юридичної особи зумовили настання для позивача таких правових наслідків, коли початок процедури ліквідації відповідача унеможливив стягнення з банку належних позивачу при звільненні коштів у інший спосіб, а ніж це передбачено Законом,а тому не підлягає стягненню на користь звільненого працівника банку середній заробіток на підставі статті 117 КЗпП України і моральна шкода, адже такі виплати цим законом не передбачені. Крім цього не встановлено і вини банку за затримку остаточного розрахунку при звільненні, для того, щоб на нього можна було покласти відповідальність передбачену ст.117 КЗпП України.

Судові витрати по справі слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст.47, 116, 117 КЗпП, ст.36, 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст.ст. 76-81, 84, 258, 264, 265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Відмовити задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Український Професійний банк» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 18 090 72 коп. та відшкодування моральної шкоди в сумі 2 000 грн.

Судові витрати покласти на державу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Позивач ОСОБА_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач ОСОБА_3 акціонерне товариство «Український професійний банк», місцезнаходження вул. М.Раскової, 15м. Київ, код ЄДРПОУ 19019775.

Повний текст рішення виготовлений 4 березня 2019 року.

Суддя: