Ухвала суду № 80359528, 07.03.2019, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/731/19

Провадження № 2-о/311/34/2019

07.03.2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2019 року м. Василівка

Суддя Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В., перевіривши виконання вимог ст.ст.315,318 ЦПК України по цивільній справі № 311/731/19 за заявою ОСОБА_1 (проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1), зацікавлена особа: Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (місцезнаходження: Незалежно України буд.90 м.Запоріжжя, код ЄДРПОУ - 37834773) про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В :

25 лютого 2019 року до Василівського районного суду Запорізької області надійшла заява ОСОБА_1, зацікавлена особа: Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій заявник просить: встановити факт постійного проживання сестри ОСОБА_2 – ОСОБА_3, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, Росія, громадянки України, на території України до 24.08.1991 року.

Ознайомившись зі змістом поданої ОСОБА_2 заяви та матеріалами, що до неї додаються, суд вважає необхідним залишити заяву ОСОБА_2 без руху, оскільки заява не відповідає вимогам ст.ст.293,315,319 ЦПК України.

Відповідно до положень ч.1 ст.293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до приписів ч.3 ст.42, ч.4 ст.294 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи, за участю яких суд розглядає справу.

Згідно ст.ст.283,315-319 ЦПК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ЦПК України.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

У тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до положень ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені лише факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

При дослідженні вимог заяви, встановлено, що подана ОСОБА_2 заява не відповідає вимогам ЦПК України

Зокрема, відповідно до п.п. 5, 7, 8, 10 ч. 3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення що до наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов»язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач, може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Проте, зміст поданої заяви носить неконкретний характер, зокрема: заявник ОСОБА_2 просить встановити факт постійного проживання своєї сестри – ОСОБА_3, на території України до 24.08.1991 року. При цьому, не зазначаючи чітко визначений проміжок часу, з якого саме заявник просить встановити факт проживання певної особи на території певної держави, зокрема: початок цього часового відліку.

Крім того, в порушення ст.258 ЦПК України, заявником у поданій ним заяві чітко не зазначено з якою метою подана до суду заява, у зв’язку з чим, не зазначено повне коло заінтересованих у справі осіб, у тексті поданої заяви також не зазначено чим саме встановлення даного факту породжує для заявника певні юридичні наслідки, тобто виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав.

Також, на обґрунтування поданої до суду заяви, до матеріалів заяви ОСОБА_2 не додано документів на підтвердження тих обставин, що установа, яка видала документ, не має можливості з певних об»єктивних причин вирішити на теперішній час наявні у заявника спірні питання. До матеріалів заяви ОСОБА_2 не додано листа Управління державної міграційної служби в Запорізькій області, яким рекомендовано звернутися з відповідною заявою до суду для вирішення питання про встановлення факту постійного проживання його сестри ОСОБА_3 на території, що стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», що входило під час постійного проживання особи до складу УРСР.

Також, із змісту поданої до суду заяви вбачається, що заявник ОСОБА_2, звертаючись із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, заявник просить встановити юридичний факт проживання своєї сестри ОСОБА_3 на території України, проте є незрозумілим звернення до суду саме заявника не в своїх інтересах, а в інтересах інших осіб (сестри ОСОБА_3В.) та разом з тим, жодних документальних підтверджень тих обставин, що ОСОБА_3 не змозі самостійно звернутися до суду з певних поважних причин та в інтересах якої уповноважений діяти заявник ОСОБА_4, до матеріалів поданої до суду заяви, останнім не долучено та документально не підтверджено.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 1, ч. 2 ст.185 ЦПК України).

З огляду на вищевикладене, вважаю необхідним подану ОСОБА_2 в порядку окремого провадження заяву залишити без руху та запропонувати заявнику усунути вищенаведені в ухвалі суду недоліки, а саме: скласти належну заяву від належного заявника, відповідно до вимог ст.ст. 175,177 ЦПК України, чітко викласти зміст прохальної частини поданої заяви, підстави для звернення із заявою до Василівського районного суду Запорізької області, долучити належну відповідь заінтересованої у справі особи, у зв’язку із цим заявнику слід надати десятиденний строк для усунення виявлених недоліків, зазначених в описовій частині ухвали суду.

За таких умов вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу усунути вказані недоліки. Приведену у відповідність до ст.177 ЦПК України заяву направити суду з копіями доданих до неї документів відповідно по кількості осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Вказані судом обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі, а тому вважаю необхідним заяву залишити без руху для усунення вищевикладених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.185, 315,319 Цивільного процесуального кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суддя -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1, зацікавлена особа: Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху, надати заявнику строк для усунення недоліків, зазначених в описовій частині ухвали.

Для усунення недоліків заяви встановити заявнику десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду.

В іншому випадку заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_5