Рішення № 80358353, 11.03.2019, Волноваський районний суд Донецької області

221/8164/18

2/221/310/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 року м. Волноваха

Волноваський районній суд, Донецької області в складі:

головуючого судді ПИСАНЕЦЬ Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Метьолкіної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Волноваха цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, мотивуючи свої вимоги тим, що 27.04.2001 року вона уклала шлюб з відповідачем. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Причиною розпаду родини стали відсутність взаєморозуміння, втрата почуття лобові одне до одного, відсутність взаєморозуміння та взаємоповаги. Сторони не мешкають однією сім’єю з травня 2016 року. Спору щодо сумісно нажитого майна не існує. Діти перебувають на утриманні позивачки, відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на їх утримання. Вказує, що на примирення вона не згода, просила шлюб розірвати та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини заробітку та інших доходів, стягнути на її користь з відповідача сплачену нею при поданні позву суму судового збору в розмірі 704.80 грн.

Позивач у судове засідання не з’явилася, у позові зазначила про розгляд справи за її відсутності, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у разі неявки в судове засідання відповідача.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений відповідно до вимог чинного законодавства, про причину неявки суд не інформував, тому суд визнає причину його неявки неповажною і вважає можливим розгляд справи за його відсутності, з постановленням заочного рішення, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, подані у даній цивільній справі, суд вважає, що позові вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст.81 ЦПК України кожна із сторін зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Відповідно до ст. 263 ч.5 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Як роз'яснено у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року, суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з’ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Судом встановлено, що 27.04.2001 року між сторонами був укладений шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Червоногвардійського райуправління юстиції м. Макіївки Донецької області, актовий запис № 27. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2., які мешкають з відповідачкою. Спір про поділ майна відсутній. Сторони тривалий час не мешкають однією родиною, примирення між ними не відбулося.

Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу - потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Приймаючи до уваги, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, тому позов в цій частині позовних вимог підлягає задоволенню.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей суд зазначає наступне.

Статтею 141 СК України, що встановлює рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до положень ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Зі свідоцтва про народження серії 1-НО № 243351, виданого 08.11.2001 року відділом реєстрації актів цивільного стану Червоногвардійського райуправління юстиції м. Макіївки Донецької області та свідоцтва про народження серії І-ФП № 041612, виданого 22.11.2006 року виконкомом Донської селищної ради Волноваського району Донецької області встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Діти мешкають з позивачкою, що підтверджується довідкою № 2594 від 27.11.2018 року, виданою Донською селищною радою Волноваського району Донецької області.

Враховуючи, що відповідач є батьком неповнолітніх дітей, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, тому він зобов’язаний приймати участь в утриманні дітей до їх повноліття, тому суд вважає позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі ст.141 ЦПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача;

На підставі ст. ст. 105, 110, 112, 114, 115, 180-183 СК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282, 289 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище Фаріна) ОСОБА_5 та ОСОБА_2, зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Червоногвардійського райуправління юстиції м. Макіївки Донецької області 27 квітня 2001 року, актовий запис № 27 - розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити за позивачкою прізвище ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 704 гривні 80 копійок.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_2, аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини заробітку та доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.11.2018 року до повноліття дітей.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, мешкає по вул. Степній, 50 у смт. Донське Волноваського району Донецької області на користь Держави на р/р №31211256026001 код класифікації доходів бюджету: 22030106, код банку отримувача 899998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ: 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Позивач: ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_2, мешкає по вул. Комсомольській, 4/29 у смт. Донське Волноваського району Донецької області.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, мешкає по вул. Степній, 50 у смт. Донське Волноваського району Донецької області.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду, шляхом подачі апеляції протягом 30-ти днів після проголошення рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.В. Писанець