Ухвала суду № 80357154, 11.03.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/42970/17

Провадження № 2-ві/761/15/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Осаулов А.А., розглянувши заяву Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк національний кредит» Волкова О.Ю. про відвід судді Шевченківського районного суду м. Києва Юзькової О.Л. у цивільній справі за заявою про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06.07.2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк національний кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Брайко С.А. про зміну формулювання причин звільнення дати звільнення і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

05 березня 2019 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк національний кредит» Волкова О.Ю. про відвід головуючому у справі судді Юзькової О.Л., яка вмотивована тим, що суддя Юзькова О.Л. не може брати участі у розгляді даної справи, оскільки копія рішення суду у даній справі від 06.07.2018 року надійшла до банку лише 19.12.2018 р. При цьому, в матеріалах справи міститься розписка про отримання позивачем копії рішення 28.08.2018 р. Тільки після неодноразових звернень банку в порушення положень ст. 272 ЦПК України заочне рішення надійшло на адресу відповідача. Крім того, в матеріалах справи не міститься доказів направлення банку повідомлення про розгляд справи на 20.06.2018 р. Також судом прийнята заява ОСОБА_4 уточнена, проте подача такої заяви не передбачена ЦПК України і вона мала бути повернута позивачу. Тобто банк не був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи та ним було своєчасно подано відзив на позовну заяву у первісній редакції та заяву про сплив строку позовної давності, у зв»язку із чим у суду не було законних підстав для ухвалення заочного рішення. Також суд вийшов за межі позовних вимог визнавши незаконним наказ про звільнення та скасувавши його, оскільки таких вимог в заяві про уточнення позовних вимог не було. Наведене свідчить про упередженість судді на користь позивача та необ»єктивність, несвоєчасність при прийнятті процесуальних рішень у справі.

Ухвалою суду від 05.03.2019 року заяву представника Публічного акціонерного товариства «Банк національний кредит» про відвід судді Шевченківського районного суду м. Києва Юзькової О.Л. визнано необґрунтованою і вказану заяву передано в порядку ст.33 ЦПК України для її вирішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2019 року, вирішення питання про відвід головуючому у справі судді Юзькової О.Л. передано судді Осаулову А.А.

Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, заяву про відвід судді Юзькової О.Л., приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до положень ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо : 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.

Як передбачено вимогами ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження . Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Отже, за умовами ч. 3, ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.

Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку що критерієм порушення суб'єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи

Стосовно об'єктивної неупередженості в рішеннях ЄСПЛ зазначено, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди повинні викликати в учасників цивільного процесу.

Об'єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо; суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант; наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі, участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення тощо.

Таким чином, можливо зробити висновок про те, що особа яка подала заяву про відвід судді повинна довести на підставі доказів факт зацікавленості судді у розгляді справи.

При цьому, законодавець визначив, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, які були винесені під час іншої або конкретної справи не може бути підставою для відводу судді.

Підставою для відводу Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк національний кредит» Волковим О.Ю. визначено порушення суддею порядку повідомлення банку про день, час та місце розгляду справи, порушення строків направлення процесуальних рішень, а також прийняття суддею до розгляду уточненої позовної заяви позивача ОСОБА_2 та ухвалення рішення, в якому суд вийшов за межі позовних вимог.

У висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки заявником не надано доказів існування критеріїв суб'єктивної чи об'єктивної безсторонності судді, а відтак заява про відвід задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 36, 38-40, 182, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк національний кредит» Волкова О.Ю. про відвід судді Шевченківського районного суду м. Києва Юзькової О.Л. у цивільній справі за заявою про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06.07.2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк національний кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Брайко С.А. про зміну формулювання причин звільнення дати звільнення і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, - відмовити.

Розгляд справи за заявою про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06.07.2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк національний кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Брайко С.А. про зміну формулювання причин звільнення дати звільнення і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, - проводити у тому ж складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: Осаулов А.А.