Рішення № 80356928, 07.03.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/1738/19

Справа № 760/18288/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2019 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Букіної О.М.

при секретарі - Кривулько С.В.

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

16.07.2018 позивач звернувся до суду з позовом та просив стягнути з відповідача шкоду в сумі 86895,18 грн. та судовий збір в розмірі 1762,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 22.02.2017 між ПАТ «Страхова компанія «Уніка» та ОСОБА_2 було укладеного договір добровільного страхування наземного транспорту № 294001/4600/0000014, предметом якого є страхування транспортного засобу Volkswagen Tiguan, державний номер НОМЕР_1.

Також зазначає, що 06.08.2017 в м. Києві на перехресті вулиць Льва Толстого та Жилянської сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали пошкодження.

Відповідно до довідки Управління патрульної поліції №3017219408594222 та постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 24.10.2017 року, винним у скоєнні ДТП, що сталася 06.08.2017 року, було визнано ОСОБА_1

Позивач зазначає, що 26.10.2017 виплатив страхове відшкодування на користь СТО - ТОВ «Автодім Атлант-М» в сумі 186895,18 грн.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ТДВ «СК «КРЕДО».

11.01.2018 ТДВ «СК «КРЕДО» на виконання вимоги ПрАТ «СК «УНІКА» виплатила на рахунок останнього страхове відшкодування в сумі 100000,00 грн., що є страховою сумою та лімітом за страховим полісом.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач просив позов задовольнити.

17.07.2018 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.

Ухвалою від 26.07.2018 позов залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

10.09.2018 до суду надійшла виправлена позовна заява.

Ухвалою суду від 10.09.2018 в справі відкрито спрощене позовне провадження та надано відповідачу 15 - денний строк на подання відзиву на позов з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

ОСОБА_1 відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу/

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Згідно положень ст.ст. 1187 ЦК України, шкода спричинена джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. При цьому, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Судом встановлено, що 22.02.2017 між ПАТ «Страхова компанія «Уніка» та ОСОБА_2 було укладеного договір добровільного страхування наземного транспорту № 294001/4600/0000014, предметом якого є страхування транспортного засобу Volkswagen Tiguan, державний номер НОМЕР_1 (а.с.10).

Також судом встановлено, що 06.08.2017 у м. Києві на перехресті вулиць Льва Толстого та Жилянської сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 (а.с.18,19).

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 24.10.2017, винним у скоєнні ДТП, що сталася 06.08.2017 за ст. 124 КУпАП, було визнано ОСОБА_1 та піддано до адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Дана постанова набрала законної сили 06.11.2017 (а.с.22).

Постановою Пленуму Верховного Суду України за №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення» (з наступними змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Згідно з положеннями ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_1 встановлена та в порядку ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ТДВ «СК»КРЕДО», ліміт відповідальності за шкоду спричинену майну-100 000,00 грн.. франшиза-0 (а.с.23) .

Розмір завданих збитків власнику автомобіля Volkswagen Tiguan, державний номер НОМЕР_1., згідно калькуляції від 10.10.2017, становить 186895,18 грн.(а.с.38).

Судом встановлено, що власник пошкодженого автомобіля 09.08.2017 з метою отримання відшкодування, звернувся до ПрАТ СК «УНІКА» з відповідною заявою (а.с.8).

Суд вбачає, що 11.01.2018 ТДВ «СК»КРЕДО» на виконання вимоги ПрАТ «СК»УНІКА» виплатила на рахунок останнього страхове відшкодування в сумі 100000,00 грн., що є страховою сумою та лімітом за страховим полісом.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка буда заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю та майну третьої особи.

Відповідно до страхового акту та розрахунку ПрАТ СК «УНІКА» сплатила на користь потерілого страхове відшкодування в сумі 186895,18 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 044868 від 21.10.2015 (а.с.39).

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача в порядку регресу витрат пов'язаних з виплатою страхового відшкодування у розмірі 86895,18 грн.( 186 895,18 грн.-100 000,00 грн.=86 895,18 грн).

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору 1762,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, позов ПрАТ СК «УНІКА» підлягає задоволенню.

Керуючись ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ЗУ «Про страхування», ст.ст 993, 1191 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН невідомий, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1) на користь Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «УНІКА» (ЄДРПОУ 20033533, яке знаходится за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А) матеріальної шкоди в розмірі 86895,18 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН невідомий, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1) на користь Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «УНІКА» (ЄДРПОУ 20033533, яке знаходится за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А) судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О.М. Букіна