Ухвала суду № 80355209, 05.03.2019, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/1163/19

Провадження № 1-кп/727/153/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2019 року Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:

головуючого судді - Яреми Л.В.

при секретарі - Снігур З.Г.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.01.2019 року за №12019260000000036 за підозрою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, розлученого, має на утриманні одну неповнолітню дитину,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України,-

учасники провадження:

прокурор - Кожелянко В.Д.

підозрюваний - ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м.Чернівці із прокуратури Чернівецької області надійшло клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям у кримінальному провадженні згідно якого, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 з 07 листопада 2015 року, наказом начальника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №7 о/с від 07 листопада 2015 року, прийнятий на службу до органів Національної поліції України на посаду поліцейського-водія Чернівецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області.

01 грудня 2016 року, згідно наказу начальника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №211 о/с від 01 грудня 2016 року, ОСОБА_1 призначено на посаду начальника конвою відділення №3 взводу конвойної служби ізолятора тимчасового тримання №1 Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області.

Відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є у тому числі поліцейські.

Згідно частин 1, 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 01 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають Декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Особи, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3, зобов’язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Порядком перевірки факту подання суб’єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки не подання чи несвоєчасного подання таких декларацій, затвердженим Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 06 вересня 2016 року № 19 передбачено, що припинення діяльності, пов’язаної з виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є день видачі трудової книжки суб’єкту декларування, із зазначеним підстав такого припинення.

Згідно з роз’ясненнями щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затвердженим Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 11 серпня 2016 року №3, декларація суб’єкта декларування, який припиняє діяльність, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подається не пізніше дня такого припинення. Декларація суб’єкта декларування, який припиняє діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими таким суб’єктом декларування та містить інформацію станом на останній день такого періоду. Останнім днем такого періоду є день, що передує дню подання декларації.

У відповідності до ст. 68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

15 березня 2017 року, ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні відділу кадрового забезпечення ГУНП в Чернівецькій області, за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 24, власноручно написав рапорт на звільнення зі служби в поліції через хворобу з 06 червня 2017 року. При цьому в ході написання рапорту, старший інспектор з ОДВК УКЗ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_2 роз’яснив ОСОБА_1 вимоги антикорупційного законодавства та попередив про відповідальність за неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, особою ,яка припинила свою діяльність, пов’язаної з виконанням функцій держави.

01 червня 2017 року, наказом начальника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 01 червня 2017 року за №88 о/с, старший сержант поліції ОСОБА_1, начальник конвою відділення №3 взводу конвойної служби ізолятора тимчасового тримання №1 ГУНП в Чернівецької області звільнений з 06 червня 2017 року за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу).

06 червня 2017 року, ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні відділу кадрового забезпечення ГУНП в Чернівецької області, отримав трудову книжку серії БТ-ІІ №5665675, військовий квиток серії НК № 6052147 та витяг з наказу. Окрім вказаного, цього ж дня, ОСОБА_1 власноручно написав розписку про те, що йому доведено вимоги ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» стосовно подання декларації про доходи, майно витрати і зобов’язання фінансового характеру, за період неохоплений раніше поданими деклараціями, шляхом заповнення форми на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1, будучи службовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави та суб’єктом декларування, зобов’язаний був у порядку та строки визначені частинами 1 та 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» подати до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацію у зв’язку з припиненням діяльності, пов’язаної з виконання функцій держави, за період із 01 січня 2017 року по 06 червня 2017 року та декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік.

При цьому ОСОБА_1 достовірно знав, що на певному етапі розвитку України саме надзвичайне поширення корупції призвело до масових протестів наприкінці 2013 – початку 2014 року, і що високий показник сприйняття корупції громадянами був обумовлений відсутністю реальної, а не вдаваної політичної волі вищого керівництва держави протидіяти корупції, відсутністю дієвих реформ у цій сфері та неефективною діяльністю правоохоронних органів щодо виявлення корупційних правопорушень.

Незважаючи на вказані вище обставини, розуміючи, що запровадження після ОСОБА_3 державою електронного декларування, яке є визначним структурним превентивним антикорупційним механізмом правових і організаційних засад функціонування системи запобігання корупції в Україні, було обумовлено наявністю міжнародно-правових зобов’язань України щодо протидії корупційним правопорушенням та необхідністю повернення довіри громадян до органів державної влади та правоохоронних органів, усвідомлюючи, що неподання Декларації вказуватиме на нехтування працівниками правоохоронних органів законами держави, їх ставлення себе понад законом та ігнорування намірами і намаганнями керівництва держави та громадян України подолати корупцію та створити дійсно антикорупційну державу, що в свою чергу вказуватиме на неспроможність України як правової держави забезпечити прозорість діяльності працівників правоохоронних органів, передбачаючи та свідомо допускаючи, що це в свою чергу, в силу існуючої недовіри до правоохоронних органів та сформованого переконання в суцільній корумпованості цих органів та державної влади, призводить до породження уяви в громадян та іноземних інституцій в неефективності політичних процесів та реформ, запроваджених в Україні і, одночасно, не сприятиме формуванню громадської думки про довіру до влади і правоохоронних органів та їх авторитету в суспільстві, що як наслідок, дискредитує Україну як державу, яка здатна захистити своїх громадян від корупційних проявів, та підриває авторитет правоохоронних органів через неможливість забезпечити належний рівень як доброчесної поведінки її працівників, так і рівень відкритості діяльності правоохоронців, ОСОБА_1, достовірно знаючи про свій обов’язок подати Декларацію у зв’язку із припиненням своєї діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави за період із 01 січня 2017 року по 06 червня 2017 року, свідомо, всупереч положенням ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» як в строк до 24 год. 00 хв. 06 червня 2017 року так і взагалі таку Декларацію до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави, не подав.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, нехтуючи встановленим законодавством порядком функціонування системи запобігання корупції в Україні, в порушення частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», достовірно знаючи в силу неодноразових як усних так і письмових попереджень, що він зобов’язаний подавати наступного року після припинення діяльності в установленому ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік (Декларацію), шляхом заповнення останньої на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своєї бездіяльності, передбачаючи та свідомо допускаючи настання внаслідок такої бездіяльності суспільно-небезпечної шкоди інтересам держави та правоохоронних органів у вигляді їх дискредитації перед громадянами України та громадянами іноземних держав як установ, здатних здолати корупцію та вжити превентивних заходів до з’явлення та прояву корупційних ризиків і дій, до підриву авторитету державної влади та керівництва держави перед іноземними партнерами та власними громадянами, ОСОБА_1, свідомо, всупереч своєму обов’язку, як у період часу з 01 січня 2018 року по 00 год. 00 хв. 01 квітня 2018 року, так і взагалі таку Декларацію до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави, не подав.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст. 366-1 КК України, як умисне неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».

В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, просить закрити кримінальне провадження на підставі ст.45 КК України.

В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав в повному обсязі, підтримав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а ОСОБА_1 звільненню від кримінальної відповідальності, кримінальне провадження - закриттю, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно ч.2 ст.286 КПК України, встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_1 дав добровільну письмову згоду на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.45 КК України, що підтверджується поданою заявою від 25.01.2019 року.

Відповідно до ст.44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму ВС України №12 від 23.12.2005 дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України. Виняток можуть становити лише випадки вчинення злочину чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки. Передбачене у ст. 45 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.

Вчинене ОСОБА_1 кримінальне правопорушення згідно ст.12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

Судом встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 підтримав клопотання про закриття кримінального провадження відносно нього, вчинений ним злочин відноситься до категорії невеликої тяжкості, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв у розкритті злочину, вперше притягується до кримінальної відповідальності і його діями не було спричинено матеріальної шкоди, 25 лютого 2019 року подав відповідну декларацію.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Згідно змісту статті 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно п.2 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

За даних обставин суд вважає, що ОСОБА_1 може бути звільнений від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 45 КК України, керуючись ст.ст.126, 284-288, 314, 369-372 КПК Україниу суд,-

У Х В А Л И В :

Клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.01.2019 року за №12019260000000036 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, відповідно до ст.45 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям.

Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019260000000036 від 25.01.2019 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям - закрити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення.

СУДДЯ Ярема Л.В.