Рішення № 80353525, 18.02.2019, Нововодолазький районний суд Харківської області

провадження № 2-о/631/19/19

справа № 631/1189/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Трояновської Т.М.

за участю секретаря судового засідання - М'ячиної Ю.В.,

представника заявника - адвоката Крецул Л.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань № 1 приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_3, із залученням до участі у справі в якості заінтересованої особи: Харківське приміське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області, про встановлення факту перебування на утриманні,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_3 - Крецул Л.М., що діє на підставі договору про надання правової допомоги № 41 від 31 липня 2018 року, звернулася до Нововодолазького районного суду Харківської області із заявою в якій просить встановити факт, щоОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживала спільною сім`єю з ОСОБА_4 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_10 та знаходилась на його утриманні.

В обґрунтування заявлених вимог представник заявника зазначила, що ОСОБА_3 з 16.09.1972 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 та фактично перебувала на його утриманні, оскільки її пенсія є мінімальною. Згідно діючого законодавства ОСОБА_3 має право на пенсію по втраті годувальника, та з цим питанням заявниця звернулася до Харківського приміського об'єднання Пенсійного фонду України в Харківській області, проте отримала рішення від 07.06.2018 року №447-02-08/44 про відмову у переведенні на пенсію по втраті годувальника, у зв'язку із відсутністю документа про перебуванні на повному утриманні померлого годувальника, або документа про спільне проживання з годувальником на момент смерті. У зв'язку з цим, ОСОБА_3 вимушена звернутися до суду.

У судовому засіданні представник ОСОБА_3 - адвокат Крецул Л.М. підтримала подану заяву та наполягали на її задоволенні, посилаючись на обставини, що викладені у ній. Також представник заявника заявила клопотання про допит в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які також можуть підтвердити факт спільного проживання ОСОБА_3 з померлим ОСОБА_4 та знаходження на його утриманні.

Представник заінтересованої особи - Харківського приміського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України. На адресу суду надійшли пояснення за вхідним № 6142/18-вх від 30.11.2018 року відповідно до яких представник заінтересованої особи просив розгляд справи здійснювати без їх участі та звернув увагу суду на положення статті 36 та пункту 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зазначив, що ОСОБА_3 не надано документів, передбачених пункту 2.3 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 року № 13-1, а саме документу про перебування на повному утриманні померлого годувальника чи одержання від померлого допомоги, яка була постійним і основним джерелом засобів до існування, або про спільне проживання з годувальником на момент смерті.

Відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь - якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частини 3 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України).

Приймаючи до уваги той факт, що судом створені необхідні умови для реалізації учасниками справи, своїх процесуальних прав на участь у розгляді справи в суді, враховуючи, відсутність підстав для визнання явки представника заінтересованої особи обов'язковою, суд вважає за можливе провести судове засідання без участі останнього.

Вислухавши пояснення та доводи представника заявника, показання свідків, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які врегульовують правовідносини, що виникли, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Згідно частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень статті 5 Цивільного процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов'язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист (п. 2 рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року по справі № 9-зп).

Судом встановлено, що 16 вересня 1972 року між ОСОБА_4, 1948 року народження та ОСОБА_3, 1952 року народження, був зареєстрований шлюб, про що Хорошенською сільською радою депутатів трудящихся Слов'яносербського району Луганської області зроблено відповідний актовий запис за № 18 та видане свідоцтво про одруження серії НОМЕР_2, з якого вбачається, о дружині присвоєно прізвище «ОСОБА_3» (а.с. 9).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3, виданим 28 лютого 2018 року Нововодолазьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, помер ІНФОРМАЦІЯ_10 у віці 69 років (а.с.10).

З копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_4, виданого Слов'яносербським РВ УМВС України в Луганській області 29.08.1997 року встановлено, що ОСОБА_4 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 16 вересня 1997 року (а.с. 43).

Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_5, виданого Слов'яносербським РВ УМВС України в Луганській області 29.09.1999 року встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 25 лютого 1998 року (а.с. 7).

Село Хороше (Хорошенська сільська рада) Слов'яносербського району Луганської області входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р « Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Згідно статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окуповано територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції України та законів України.

Відповідно до довідки виданої 27 листопада 2017 року №0000418546 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи встановлено, що ОСОБА_4, місце народження ІНФОРМАЦІЯ_4, с. Хороше Слов`яносербського району Луганської області, зареєстрований: АДРЕСА_1, фактичне проживає: АДРЕСА_2 (а.с.14).

З довідки виданої 20 лютого 2018 року № НОМЕР_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи встановлено, що ОСОБА_3, місце народження ІНФОРМАЦІЯ_1, с. Хороше Слов`яносербського району Луганської області, зареєстрована: АДРЕСА_1, фактичне проживає: АДРЕСА_2 (а.с.13).

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні будучи попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, пояснила, що багато років знає сім'ю ОСОБА_3, оскільки вони є сватами. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали разом та разом працювали на шахті. ОСОБА_3 повністю перебувала на утриманні у свого чоловіка ОСОБА_4, оскільки його дохід у вигляді пенсії був набагато більшим, ніж у неї та був основним і постійним джерелом для існування та проживання.

Допитана у судовому засіданні та попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_6 зазначила, що подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали з нею по сусідству у селі Новопросянське Нововодолазького району Харківської області, з того часу коли переїхали з Луганської області. За весь час проживання подружжя завжди були разом. Оскільки пенсія ОСОБА_4 було значно більшою за пенсію ОСОБА_3, тому позивач перебувала на його утриманні.

З довідки Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області встановлено, що ОСОБА_4, 1948 року народження, дійсно проживав без реєстрації в АДРЕСА_2 (а.с.12).

Разом з ОСОБА_4, по день його смерті, проживала ОСОБА_3, 1952 року народження, що підтверджено актом депутата Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області Гузь З.М (а.с.11).

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в Харківському приміському об'єднанні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримала пенсію за червень 2018 року у розмірі 1525,38 гривень, що підтверджується довідкою, виданою Харківським приміським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.06.2018 року № 503-02-08/44 (а.с.15).

Рішенням Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 07.06.2018 року за № 447-02-08/44 ОСОБА_3 було відмовлено в перерахунку, переведенні на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю документа про перебування на повному утриманні померлого годувальника чи одержання від померлого допомоги, яка була постійним і основним джерелом засобів до існування, або про спільне проживання з годувальником на момент смерті (а.с.16).

З цього приводу суд вважає за необхідно зазначити про неможливість одержання заявником певних документів (довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки органів місцевого самоврядування, або довідки про реєстрацію місця проживання разом з годувальником за однією адресою), які посвідчують факт перебування на утриманні, внаслідок проведення антитерористичної операції у населених пунктах Слов`яносербського району Луганської області та не підконтрольності території вказаного міста органам влади України станом на час розгляду справи та станом на час смерті чоловіка заявника.

Згідностатті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону (пункт 1 частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Положеннями частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до п. 2.3 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (у редакції постанови Правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 року № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.

Підпунктом 9 п. 2.3 розділу ІІ Порядку передбачено, що також надається документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

Згідно п. 2.11 розділу ІІ Порядку, за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки органів місцевого самоврядування, або довідки про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), видані згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Положеннями статей 76, 77, 79. 80 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 294 Цивільного процесуального кодексу України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

За викладених обставин, суд вважає, що досліджені судом докази є достатніми для висновку про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали фактично однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_2, та заявник ОСОБА_3 перебувала на утриманні свого чоловіка ОСОБА_4.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 2 частини 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Згідно пункту 8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику по справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що факт, про встановлення якого просить заявник, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, встановлення факту перебування на утриманні має для заявниці юридичне значення і потрібне для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, тому суд вважає за можливе задовольнити заяву ОСОБА_3 про встановлення факту перебування на утриманні ОСОБА_4 у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1 - 5, 7, 10 - 13, 17 - 19, 76 - 81, 83, 128 - 131, 211, 214, 223, 235, частиною 1 та частиною 3 статті 258, статтями 259, 263 - 265, 268, 272, 273, 293, 294, 315 - 319, частиною 1 статті 352, статтями 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_3 про встановлення факту перебування на утриманні - задовольнити.

Встановити факт, проживанняОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, спільною сім`єю з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_10 та знаходження на його утриманні

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Нововодолазький районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Заявник: ОСОБА_3, громадянка України, уродженка с. Хороше, Слов'яносербського району, Луганської області, місце проживання чи перебування: АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_6, виданий Слов`яносербським РВ УМВС України в Луганській області 29 вересня 1999 року.

Заінтересована особи: Харківське приміське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області, місцезнаходження: вулиця Євгена Котляра, будинок № 4, місто Харків, 61052, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (код ЄДРПОУ 40386382).

Повний тест рішення складений та підписаний 22 лютого 2019 року.

Суддя Т.М. Трояновська