Рішення № 80352142, 26.02.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/21021/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Кучиної Н.Г.

з участю: секретаря судового засідання – Ющук О.С.,

представника відповідача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу № 569/21021/18 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

Виклад позиції позивача.

Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» і ОСОБА_3 було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів серії AM № 107730 від 21.04.2016 року, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов’язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля Mitsubishi ASX, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

03.09.2016 року на автодорозі Київ - Чоп сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю застрахованого автомобіля під управлінням водія ОСОБА_4 та автомобіля Toyota Land Cruiser, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під управлінням водія ОСОБА_2.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований в ПрАТ ПЗУ Україна» автомобіль.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 30.09.2016 року особою винною в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що призвело до настання ДТП визнано водія ОСОБА_2.

Відповідно до Звіту № 2843/16 від 22.09.2016 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого застрахованого автомобіля становить 74 543 грн 03 коп.

Згідно з рахунком № 561/а від 19.09.2016 року та наряду - замовлення № ЛВ129580 від 31.05.2017 року вартість відновлювального ремонту становить 67 741 грн 69 коп.

Згідно умов договору страхування ПрАТ «ПЗУ УКРАЇНА» прийняло рішення про визнання ДТП страховим випадком та нарахувало до виплати суму страхового відшкодування в розмірі 67 741 грн 69 коп.

При цьому позивач відповідно до п. 10.5.5 Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів серії AM № 107730 від 21.04.2016 року, зарахував частину страхового відшкодування в розмірі 8 034 грн 00 коп. в рахунок погашення недоотриманої страхової премії шляхом проведення акту взаємозаліку.

Іншу частину суми страхового відшкодування ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» сплатило на розрахунковий рахунок ТОВ «Ніко - Захід» шляхом безготівкового перерахування суми в розмірі 59 707 грн 69 коп. (67 741 грн 69 коп. - 8 034 грн 00 коп. = 59 707 грн 69 коп.).

Виплата страхового відшкодування була здійснена ПрАТ «ПЗУ УКРАЇНА» у відповідності до статті 25 Закону України «Про страхування» на підставі заяви Страхувальника про настання страхового випадку від 07.09.2016 року, страхових актів № UА2016090300003/LO11/01 від 23.09.2017 року та № UА2016090300003/LO1/02 від 07.06.2017 року. Факт зазначеної виплати підтверджується платіжним дорученням № 46325 від 27.09.2017 року та № 5199 від 13.06.2017 року.

Отже, після виплати страхового відшкодування у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» виникло право вимоги до ОСОБА_2 відшкодування завданої шкоди в розмірі 67 741 грн 69 коп.

Просить суд позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» страхове відшкодування в розмірі 67 741 грн 69 коп. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» витрати на оплату судового збору.

Виклад позиції відповідача

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав відзив на позов та додатково пояснив, що вина його довірителя ОСОБА_2 у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Рівненського міського суду від 30.09.2016 року у справі № 569/11988/16-п.

У зв’язку з цим, потерпілий, з метою отримання відшкодування, звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» з відповідною заявою, з огляду на наявність у нього договору добровільного страхування наземних транспортних засобів серї АМ №107730 від 21.04.2016 року за яким застраховано майнові інтереси страхувальника, пов’язані з експлуатацією транспортного засобу («КАСКО»).

Згідно рахунку ТОВ «Ніко-Захід» від 19.09.2016 року вартість відновлювального ремонту становить 44 408,49 гривень.

Згідно Актуалізованого звіту №2843/16 від 22.09.2016 – 08.12.2016 року про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу пошкодженого транспортного засобу така вартість становить 74 543,03 гривень (з ПДВ).

Позивачем всього сплачено СТО - ТОВ «Ніко-Захід» на підставі рахунку 59 707,69 гривень.

Однак, зазначена шкода особисто ОСОБА_2 не була відшкодована потерпілій особі, крім того, на дату скоєння ДТП відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Просить в позові відмовити.

Заяви, клопотання позивача, відповідача

Представником ПРаТ»СК «ПЗУ Україна» ОСОБА_5 надіслано до суду заяву вх. 63519/18 від 07.12.2018 року, в якому останній просить розглянути справу в його відсутність, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечує (а.с. 44).

Відповідач заяв і клопотань, пов»язаних із розглядом справи, до суду не подавав.

Процесуальні дії у справі

Відповідно до ухвали Рівненського міського суду від 21.11.2018 року прийнято до розгляду позовну заяву ПрАТ «ПЗУ Україна» та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Разом з цим учасникам справи було направлено ухвалу суду про відкриття провадження у справі та направлено відповідачу копію позовної заяви з додатками, та встановлено для учасників строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.

10.01.2019 року представник відповідача звернувся до суду з відзивом на позовну заяву, в якому зазначив, що вважає розрахунки страхового відшкодування невірними, обставини, на які посилається позивач не доведеними та такими, що не відповідають дійсності, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

21.01.2019 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив до позовної заяви, відповідно до якої представник відповідача вказує на те, що відповідачем пропущений строк подачі для відзиву та просить суд не брати до уваги відзив відповідача при встановленні обставин по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що відсутні підстави для відмови у прийнятті відзиву, наданого представником відповідача, виходячи з такого.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи - рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке відповідач отримав 03 грудня 2018 року, про що свідчить його підпис.

Ухвалою суду про відкриття провадження від 21 листопада 2018 року підготовче засідання призначене на 13 грудня 2018 року.

12 грудня 2018 року представник відповідача надав суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з наданням часу для підготовки правової допомоги відповідачу та відзиву на позовну заяву.

13 грудня 2018 року суд протокольно вирішив розгляд справи відкласти на 22 січня 2019 року та надати відповідачу термін для подання відзиву на позовну заяву.

На підстав вищевикладеного, суд вважає посилання позивача на пропущення строків відповідачем для подання відзиву безпідставним та бере відзив представника до уваги при вирішенні даного спору.

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази

Судом встановлено факт укладення 21.04.2016 року між ПРаТ»СК «ПЗУ Україна» і ОСОБА_3 договору добровільного страхування наземних транспортних засобів серії AM № 107730 від 21.04.2016 року, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов’язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля Mitsubishi ASX, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.( а.с.6)

03.09.2016 року на автодорозі Київ - Чоп сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю застрахованого автомобіля під управлінням водія ОСОБА_4 та автомобіля Toyota Land Cruiser, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під управлінням водія ОСОБА_2.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований в ПрАТ ПЗУ Україна» автомобіль.

Вирішуючи даний спір, суд встановив, що згідно постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 30.09.2016 року особою винною в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що призвело до настання ДТП, визнано водія ОСОБА_2 (а.с. 12).

Згідно ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, суд вважає, що вина відповідача ОСОБА_2 у вчиненні ДТП доведена належним чином.

У зв’язку з цим, ОСОБА_3 07.09.2016 року з метою отримання відшкодування, звернулася до ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» з заявою про настання страхового випадку, з огляду на наявність у неї договору добровільного страхування наземних транспортних засобів серії АМ №107730 від 21.04.2016 року за яким застраховано майнові інтереси страхувальника, пов’язані з експлуатацією транспортного засобу («КАСКО») (а.с. 13,14).

З оглянутого судом рахунку ТОВ «Ніко-Захід» від 19.09.2016 року вбачається, що вартість відновлювального ремонту становить 44 408,49 гривень (а.с. 28).

Згідно Актуалізованого звіту №2843/16 від 22.09.2016 – 08.12.2016 року про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу пошкодженого транспортного засобу вартість становить 74 543,03 гривень (з ПДВ) (а.с 18).

Позивачем всього сплачено СТО - ТОВ «Ніко-Захід» 59 707,69 гривень, що пітверджуються платіжними дорученнями № 46325 від 28.09.2016 року та № 5199 від 13.06.2017 року (а.с. 35,36).

Відповідно до Звіту № 2843/16 від 22.09.2016 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого застрахованого автомобіля становить 74 543 грн 03 коп.

Згідно з рахунком № 561/а від 19.09.2016 року та наряду - замовлення № ЛВ129580 від 31.05.2017 року вартість відновлювального ремонту становить 67 741 грн 69 коп.

Згідно умов договору страхування ПрАТ «ПЗУ УКРАЇНА» прийняло рішення про визнання ДТП страховим випадком та нарахувало до виплати суму страхового відшкодування в розмірі 67 741 грн 69 коп.

При цьому позивач відповідно до п. 10.5.5 Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів серії AM № 107730 від 21.04.2016 року, зарахував частину страхового відшкодування в розмірі 8 034 грн 00 коп. в рахунок погашення недоотриманої страхової премії шляхом проведення акту взаємозаліку.

Іншу частину суми страхового відшкодування ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» сплатило на розрахунковий рахунок ТОВ «Ніко - Захід» шляхом безготівкового перерахування суми в розмірі 59 707 грн 69 коп. (67 741 грн 69 коп. - 8 034 грн 00 коп. = 59 707 грн 69 коп.).

Виплата страхового відшкодування була здійснена ПрАТ «ПЗУ УКРАЇНА» у відповідності до статті 25 Закону України «Про страхування» на підставі заяви Страхувальника про настання страхового випадку від 07.09.2016 року, страхових актів № UА2016090300003/LO11/01 від 23.09.2017 року та № UА2016090300003/LO1/02 від 07.06.2017 року. Факт зазначеної виплати підтверджується платіжним дорученням № 46325 від 27.09.2017 року та № 5199 від 13.06.2019 року.

Судом встановлено, що зазначена шкода особисто ОСОБА_2 не була відшкодована потерпілій особі, крім того, на дату скоєння ДТП відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток - суброгація.

Однак, суд не може погодитися із розміром заявлених ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» позовних вимог, оскільки докази долучені до позовної заяви є суперечливими,з огляду на таке.

Судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася 03.09.2016 року і дані обставини визнаються сторонами.

З оглянутої в судовому засіданні заяви про настання страхового випадку по договору страхування "КАСКО" в графі " пошкоджені частини ТЗ" страхувальником ПрАТ "СК"ПЗУ Україна" зазначено про пошкодження заднього крила, багажника та бамперу автомобіля Mitsubishi ASX, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 13-14).

При дослідженні письмових матеріалів справи судом встановлено розбіжності у пошкодженні частин автомобіля Mitsubishi ASX.

Так, рахунком СТО-ТОВ «Ніко-Захід» від 19.09.2016 року визначено обсяги, вартість заміни деталей та ремонтних робіт в розмірі 44408, 49 грн., де зазначено лише про ремонт пошкодженої задньої частини глушника, внаслідок ДТП (а.с. 28).

Таким чином, на підставі досліджених судом доказів встановлено, що станом на 19 вересня 2016 року було пошкоджено крім зазначених вище пошкоджень лише задню частину глушника, а станом на 08 грудня 2016 року відповідно до актуалізованого звіту, ще й середню частину глушника.

Щодо актуалізованого звіту уповноваженої особи – оцінювача про оцінку вартості відновлювального ремонту №2843/16 від 22.09.2016 року (а.с. а.с. 18) необхідно зазначити таке.

З дослідженого вищевказаного актуалізованого звіту - визначено вартість відновлювального ремонту в розмірі 74543,03 грн, в якому містяться дані ще й про пошкодження середньої частини глушника вартістю 23000 грн., що було відсутнє у рахунку СТО-ТОВ «Ніко-Захід» від 19.09.2016 року.

При цьому суд зауважує, що актуалізований звіт датований 22.09.2016 року, однак в нього вже були включені пошкодження встановлені при огляді автомобіля 08.12.2016 року. Тобто пошкодження були виявлені пізніше, через бульше як два місяці після складання звіту.

Відтак, суд не приймає до уваги вищевказаний актуалізований звіт уповноваженої особи оцінювача про оцінку вартості відновлювального ремонту в частині пошкодження середньої частини глушника вартістю 23000 грн., оскільки актуалізований звіт уповноваженої особи – оцінювача про оцінку вартості відновлювального ремонту №2843/16 від 22.09.2016 року та рахунок СТО-ТОВ «Ніко-Захід» від 19.09.2016 року є такими що суперечать один одному, та суперечать обставинам встановленим у суді, тому суд вважає даний актуалізований звіт в сумі на 23000 грн неналежним та недопустимим доказом у справі.

Судом встановлено, що 28 вересня 2016 року згідно рахунку від 19.09.2016 №561/а проведена виплата страхового відшкодування на рахунок СТО в розмірі 36374,49 грн. Так, суд, приходить до висновку, що ремонтні роботи проведено, заяв про наявність претензій/недоліків не було.

Суд, звертає увагу на те, що 30.09.2016 року постановою Рівненського міського суду у справі № 569/11988/16-п визнано винним ОСОБА_2 та притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 124 КУпАП. Постанова набрала законної сили 11.10.2016 року, а виплата страхового відшкодування здійснена 28.09.2016 року, тобто до визначення винуватця ДТП.

Крім того, судом не здобуто в ході розгляду справи та не знайшли свого підтвердження складання та оформлення документів про наявність шкоди майну після ремонту, в проміжок часу жовтень-листопад 2016 року, виходячи з такого.

Судом встановлено, що електронне повідомлення від 05.12.2016 року щодо проведення 08.12.2016 року експертизи автомобіля Mitsubishi ASX відповідачем ОСОБА_2 отримано не було, оскільки в матеріалах справи міститься лише вказане повідомлення без відмітки про вручення ( а.с. 23)

З протоколу огляду транспортного засобу із рукописною назвою «про додатковий огляд скритих дефектів» від 08.12.2016 року зазначено про деформацію центральної частини глушника. ( а.с. 23 зворот).

При цьому суд звертає увагу, що вказаний протокол не підписаний навіть самим власником пошкодженого автомобіля.

Однак, з оглянутого в судовому засіданні наряду-замовлення СТО-ТОВ «Ніко-Захід» від 31.05.2017 року вже зазначено про заміну всього глушника в зборі (а.с. 29).

В свою чергу будь-яких доказів на підтвердження того, що ці ( центральна частина глушника та непрацездатність всього глушника) пошкодження були заподіяні автомобілю Mitsubishi ASX. під час ДТП 03.09.2016 року суду не надано та спростовано заявою про настання страхового випадку, яка складена 07.03.2016 працівниками ПрАТ " ПЗУ Україна", в якій про вказані пошкодження не йде мова взагалі.

З дослідженого судом розрахунку відшкодування до страхового акту № UА2016090300003/LO1/02 від 07.06.2017 року вбачається, що сума до виплати становить 23333,20 грн. і 13.06.2017 року на рахунок СТО по наряду-замовлення від 31.05.2017 року сплачено в розмірі 23333,20 грн.

Як підсумок, перша виплата (з урахуванням оглядів авто, формування звітів про оцінку, тощо) була проведена в межах одного місяця, потім з»являються «приховані дефекти» і по ним рахунки і виплати здійснюються через півроку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сума в розмірі 23 333, 20 грн, належними та допустимими доказами не підтверджена, в тому числі і не надано беззаперечних доказів, що саме ці пошкодження автомобіля, пов"язані із ремонтом на вказану суму, пов"язані із даним страховим випадком, а відтак не підлягає стягненню з ОСОБА_2

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суду не надано доказів того, з чого виходила ПрАТ «СК ПЗУ Україна» віднімаючи від суми, визначеної СТО 44 408,49 гривень (а.с. 28) як суму недоотриманої страхової премії (несплаченої страхувальником) в розмірі 8 034 грн.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

А тому, суд бере до уваги, саме виплату страхового відшкодування на рахунок СТО, згідно Рахунку від 19.09.2016 №561/а, що становить 36 374,49 грн. та яка підтверджена платіжним дорученням від 28.09.2016 року відповідно до якого ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» перерахувала на розрахунковий рахунок ТОВ «Ніко - Захід», як страхове відшкодування ОСОБА_3 (а.с. 35).

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування

У зв»язку з невідшкодуванням відповідачем у добровільному порядку завданої шкоди, згідно з положеннями ст. 993 ЦК України, ст.27 ЗУ "Про страхування" позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов»язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною 1 ст.11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. У даному випадку таким актом є Закон України "Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

За змістом ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного права та інтересу.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Згідност. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За приписами ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з положеннями ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно п.22.1 ст.22 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За правиламист. 29 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Стаття 27 ЗУ "Про страхування" передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 3 ст.12, ст.ст.76-81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Засобами доказування у цивільній справі є показання свідків, письмові докази, речові і електронні докази, висновки експертів.

Суд приймає до уваги лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Висновки суду

Таким чином, аналіз перевірених і оцінених судом доказів переконують суд, що позивачем доведено належними та допустимими доказами порушення відповідачем його прав, оскільки судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2, який керував транспортним засобом, винен у ДТП, під час якої було пошкоджено автомобіль марки Mitsubishi ASX, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, внаслідок чого останній було заподіяно матеріальну шкоду. При цьому, відповідач добровільно завдану шкоду не відшкодував, страхове відшкодування в розмірі 36374,49 грн., що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, яке провів позивач та у якого виникло право зворотної вимоги до відповідача, а відтак, порушене право позивача підлягає судовому захисту, шляхом часткового задоволення позовних вимог.

Такий висновок суду ґрунтуєтьсяне лише на законодавстві України та на практиці Європейського Суду з прав людини, викладеній, зокрема, у рішенні в справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011року), де ЄСПЛ вказав, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "позарозумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов»язаних із розглядом справи.

Згідно з вимогами ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи, що позов підлягає задоволенню частково, то, відповідно до ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ПРаТ»СК «ПЗУ Україна» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 946,12 грн.

Керуючись ст.ст.258,259,264,265,268,273,352,354 ЦПК України, суд, -

В И Р I Ш И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» страхове відшкодування в розмірі 36374 (тридцять шість тисяч триста сімдесят чотири) грн. 49 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» витрати на оплату судового збору в сумі 946 (дев’ятсот сорок шість) грн. 12 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Рівненський міський суд в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач – Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», код ЄДРПОУ 20782312, місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, б. 40.

Відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_3, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Повний текст рішення складений 05 березня 2019 року

Суддя Н.Г. Кучина