Ухвала суду № 8035152, 17.12.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" грудня 2009 р.                               м. Київ                                        К-36968/06

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Пилипчук Н.Г., Усенко Є.А.,

при секретарі: Шкляр А.В.,

за участю представників:

від позивача –Галаки О.В., Марцина І.В.,

від відповідача –Чорного А.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Господарського суду м. Києва від 14.07.2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2006 року по справі № 32/237-А за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд»до СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду м. Києва від 14.07.2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2006 року, позовні вимоги Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» до СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення –задоволено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 06.12.2006 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.10.2007 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків просить скасувати судові рішення та постановити нове –про відмову в позові посилаючись на порушення судами норм матеріального права, зокрема, п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, судові рішення –без змін з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення №0000261540/0 від 20.04.2006р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 77950,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 38975,00 грн., став закріплений в акті №239/1540/23744453 від 12.04.2006р. про результати планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн ЛТД»за період з 01.01.2003р. по 31.12.2005р., висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, підприємством за 2005 рік було завищено суму валових витрат на 311800,00 грн..

Свої висновки відповідач мотивував тим, що до складу валових витрат підприємством включено суми коштів, добровільно перерахованих до неприбуткових організацій, у розмірі 5 % оподаткованого прибутку попереднього звітного року, а не 3 %, як того вимагає Наказ ДПА України від 12.05.2005р. №448 Про затвердження змін до форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затверджених Наказом ДПА України від 29.03.2003р. №143, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.12.2003р. за №1227/8548.

Підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, визначених у пункті 7.11 статті 7 цього Закону, суми коштів, що перераховані юридичним особам, у тому числі неприбутковим організаціям засновникам постійно діючого третейського суду у розмірі, що перевищує два відсотки, але не більше п’яти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за винятком внесків, передбачених підпунктом 5.6.2 пункту 5.6 цієї статті, та внесків, передбачених підпунктом 5.2.17 цього пункту.

Отже, законодавцем в зазначеній нормі закріплено право платника податку на віднесення до валових витрат суми коштів, перерахованих неприбутковим організаціям в розмірі не меншому за 2% та що не перевищує 5% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем в 2005 році здійснювалось перерахування коштів неприбутковим організаціям і при формуванні валових витрат за 2005 рік він, з дотриманням вимог встановлених п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»включав до їх складу перераховані неприбутковим організаціям кошти у розмірі 5 % від суми оподаткованого прибутку за попередній 2004 рік.

Посилання відповідача на Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 № 143 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 року за № 271/7592 (з подальшими змінами та доповненнями, в т. ч. внесеними наказом № 448) правильно не були прийняті судами до уваги, оскільки зазначений Порядок було розроблено на підставі та на виконання норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»з урахуванням, зокрема, Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами». Тобто, даний Порядок не може встановлювати порядок визначення показників декларації, який суперечить Закону, на підставі якого його розроблено.

З огляду на зазначене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо неправомірності донарахування відповідачем спірним податковим повідомленням-рішенням №0000261540/0 від 20.04.2006р. податкових зобов’язань з податку на прибуток у сумі 77950,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 38975,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія –

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, постанову Господарського суду м. Києва від 14.07.2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2006 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Головуючий:/підпис/________Т.М. Шипуліна

Судді:/підписи/________Л.І. Бившева

________М.І. Костенко

________Н.Г. Пилипчук

________Є.А. Усенко