Ухвала суду № 80348520, 11.03.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1673/19

2-з/212/16/19

У Х В А Л А

11 березня 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м ОСОБА_1 Дніпропетровської області у складі: головуючого судді – Козлова Ю.В.

за участю секретаря судового засідання – Стрижак Є.С.

заявника – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Кривого Рогу заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, 28.02.2019 р., звернулась до суду з заявою про забезпечення позову. В обґрунтування зазначила, що вона звернулась до суду з позовною заявою про визнання не дійсним правочинів та повернення стягненого за виконанням написом нотаріуса. Предметом позову є приміщення 3 в будинку 4 по вул.Едуарда Фукса, м.Кривий Ріг, яке було передано ОСОБА_3 відповідно до електронних торгів, за яким укладено договір купівлі-продажу майна. Заявник вважає, що відповідач ОСОБА_3 може відчужити (переоформити) майно іншій особі, що значно ускладнить та затягне розгляд цивільної справи. Просить накласти арешт на нерухоме майно – нежиле приміщення, загальною площею 97,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Едуарда Фукса, будинок 4, приміщення 3 (номер об’єкта в реєстрі прав власності нерухомого майна 2727545), яке належить ОСОБА_3. Заборонити останньому укладати у будь-який спосіб учитяти відчуження, передавати у володіння та/або користування (в тому числі укладати правочини, які в подальшому можуть привести до обтяження та/або відчуження) вищезазначеного нерухомого майна. Заборонити органам та суб’єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, вчиняти дії, пов’язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, вищезазначене нерухоме майно.

Заявник ОСОБА_2 в суді підтримала заяву, пояснила, що вона вважає, що ОСОБА_3 дізнавшись про її звернення до суду з позовом про визнання недійсним правочину та повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса нерухомого майна, відповідач може укласти у будь-який спосіб відчуження, передати у володіння та/або користування спірне нерухоме майно.

Суд вислухавши думку заявника, вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов, забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Вирішуючи питання щодо доцільності забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, суд також враховує правову позицію Верховного Суду України.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснено про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

ОСОБА_2 не надала жодного підтвердження, що відповідач має намір розпорядитись спірним майном.

На підстав викладеного, суд не находить підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, а саме накладення арешту на нерухоме майно та заборону ОСОБА_3 і органам та суб’єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, вчиняти дії пов’язані з відчуженням та її державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149,150, 258, 260 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову про накладання арешту на нерухоме майно – нежиле приміщення, загальною площею 97,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Едуарда Фукса, будинок 4, приміщення 3 (номер об’єкта в реєстрі прав власності нерухомого майна 2727545), яке належить ОСОБА_3, а також заборони укладати у будь-який спосіб відчуження, передання у володіння та/або користування спірне майно – відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подання заяви про апеляційне оскарження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу протягом п’ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.

Суддя: Ю. В. Козлов