Ухвала суду № 80345727, 11.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

11 березня 2019 року м. Київ № 640/2053/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Городоцької селищної ради Радомишльського району Житомирської області до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

Городоцька селищна рада Радомишльського району Житомирської області (12265, Житомирська область, Радомишльський район, селище міського типу Городок, вул. Поштова, 23, код ЄДР: 38455781) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:

визнати бездіяльність відповідача щодо зміни цільового призначення земельних ділянок в межах населеного пункту смт. Городок Радомишльського району Житомирської області, які перебувають у постійному користуванні Міністерства оборони України і не використовуються, або використовуються не за цільовим призначенням та які після прийняття Верховною Радою України від 05.07.2012 № 5173-VI «Про присвоєння найменування населеному пункту Радомишльського району Житомирської області селище Городок» та затвердження на 19 сесії Радомишльської районної ради рішення № 312 від 27.12.2013 Проекту землеустрою, щодо встановлення межі смт. Городок площею 788,5874 та Городоцької селищної ради Радомишльського району Житомирської області, перестали відповідати згідно ст. 1 Закону України «Про використання земель оборони» категорії земель оборони - протиправною та зобов'язати Кабінет Міністрів України розглянути питання щодо зміни цільового призначення земельних ділянок в межах населеного пункту смт. Городок Радомишельського району Житомирської області;

стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.;

стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

Позов зареєстрований канцелярією суду 05.02.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2019 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, обставини, що зумовлювали звернення до суду виникли, починаючи 2013 року, однак, позовну заяву подано з пропуском строку звернення до адміністративного суду та не надано заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску.

Також, ухвалою суду від 12.02.2019 запропоновано позивачу надати заяву про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску.

04.03.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов уточнений адміністративний позов, в якому зазначено про те, що про порушення своїх прав позивач дізнався вперше з листа Державної служби України з питань геодизації, картографії та кадастру від 31.10.2018 № 18-28-0.13-11426/2-18, відтак позивач не вбачає подання до суду заяви про поновлення строку на звернення до суду із доказами поважності причин пропуску такого строку.

Тобто, вимоги ухвали суду від 12.02.2019 про залишення позовної заяви без руху в частині надання суду заяви із зазначенням причин поважності пропуску строку на звернення до суду та доказами поважності причин його пропуску позивачем не виконано.

Разом з тим, суд зазначає, що позивач просить суд, визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо незміни цільового призначення земельних ділянок в межах населеного пункту смт. Городок Радомишльського району Житомирської області, які перебувають у постійному користуванні Міністерства оборони України з 13.05.1965.

Так у позовній заяві позивач зазначає, що в результаті реформування Збройних Сил України, Верховною Радою України від 05.07.2012 № 5173-VI «Про присвоєння найменування населеному пункту Радомишльського району Житомирської області» населеному пункту Радомишльського району Житомирської області присвоєно найменування - селище Городок.

Рішенням Житомирської обласної ради від 16.08.2012 № 653 було створено Городоцьку селищну раду.

Як зазначає позивач у позовній заяві, у 2013 році був розроблений та погоджений Радомишльською райдержадміністрацією, Управлінням Держземагенства у Радомишльському районі Житомирської області та затверджений 231 рішенням на 19 сесії Радомишльської районної ради від 27.12.2013 Проект землеустрою, щодо встановлення межі земельної межі смт. Городок площею 788,587 га Городоцької селищної ради Радомишльського району Житомирської області.

Позивач у позовній заяві зазначає, що створивши у 2012 році суб'єкт господарювання в особі Городоцької селищної ради і не надавши йому об'єкту (території) на якій буде проводити господарську діяльність, порушується ст. 144 Конституції України, ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інші Закони України де мова йде про діяльність органів місцевого самоврядування на відповідній території.

Також, у позовній заяві зазначається, що жодних дій зі сторони Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України щодо зміни цільового призначення, добровільної відмови та передачі в комунальну власність Городоцької селищної ради земельної ділянки, в межах населеного пункту та військового майна, відповідно до намічених заходів на протязі 6-ти років не відбулось.

Більш того, сам позивач у позовній заяві звертає увагу суду на те, що жодних дій зі сторони Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України щодо зміни цільового призначення на протязі 6-ти років не відбулося.

Суд також зазначає, що зі змісту листа Городоцької селищної ради Радомишльського району Житомирської області від 07.11.2018 № 566 адресованого Кабінету Міністрів України видно, що селищна рада зазначає про те, що у 2013 році був розроблений, погоджений Радомишльською райдержадміністрацією, Управлінням Держземагентсва у Радомишльському районі Житомирської області та затверджений 312 рішенням на 19 сесії Радомишльської районної ради від 27.12.2013 проект землеустрою щодо встановлення межі смт. Городок площею 788,5874 га Городоцької селищної ради Радомишльського району Житомирської області.

Відповідно до даного проекту 747,9 га земель під призначення земель оборони не підпадають.

При цьому, у вказаному листі Городоцька селищна рада звертає увагу Кабінету Міністрів України про те, що погоджуючи Городоцькій селищній раді Радомишльського району Житомирської області проект землеустрою від 27.12.2013 щодо встановлення межі смт. Городок площею 788,5874 га Міністерство оборони України повідомило сільську раду про те, що землі в межах населеного пункту Городок Радомишльського району Житомирської області будуть відноситись до земель оборони. На неодноразові звернення Городоцької селищної ради до керівництва Міністерства оборони України щодо добровільної відмови від землекористування від земельної ділянки в межах населеного пункту селища Городок отримували відмову.

Тобто, проаналізувавши викладені позивачем у позовній заяві обставини, можна суд дійшов висновку, що про обставини, які зумовлюють звернення до суду, тобто про можливе порушення прав та законних інтересів Городоцькій селищній раді Радомишльського району Житомирської області, останній було відомо з 2013 році.

Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що строк звернення до суду, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд повторно звертає увагу на те, що ані позовна заява, ані додані до неї документи не містять будь-яких доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду. Позивач так і не було надано заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із наданням доказів поважності причин його пропуску.

Відповідно до п.п. 1 та 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк та у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.

Незнання про порушення через, наприклад, байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Отже, враховуючи значний пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин, та беручи до уваги те, що позивачем не наведено суду заяви про поновлення строку звернення до суду та будь-яких доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд приходить до висновку про повернення позовної заяви позивачу.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду із позовом в порядку, встановленому законом, тобто після виконання вимог щодо позовної заяви, визначених ст.ст. 160 та 161 КАС України.

Керуючись ст. 123, п.п. 1 та 9 ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву. Копія позовної заяви залишається в суді.

Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293 -- 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) .

Суддя О.А. Кармазін