Ухвала суду № 80345634, 11.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

11 березня 2019 року м. Київ№ 826/7049/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до треті особи Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Олефіренко Катерини Миколаївни Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» (третя особа-1) Публічне акціонерне товариство «Автомобільна компанія «Укртранс» (третя особа-2)провизнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Олефіренко Катерини Миколаївни про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Олефіренко Катерини Миколаївни про державну реєстрацію обтяжень за іпотечним договором, серія та номер: 3622, виданий 28.11.2008, на об'єкт житлової нерухомості квартиру, а саме: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 38874432 від 21.12.2017 10:55:47 на квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер 39912380000.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що оскаржуваним рішенням, згідно з яким накладено обтяження на квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1, про існування якого позивачу було невідомо і якого не було в державному реєстрі на момент купівлі-продажу квартири, порушено його права як власника, оскільки унеможливлює розпоряджатись даним майном на власний розсуд. Крім того, позивачем наголошено, що відповідачем, як державним реєстратором, під час прийняття оскаржуваного рішення про державну реєстрацію обтяження на нерухоме майно зареєстровано щодо неналежної особи, оскільки станом на момент його прийняття власником даного майна є саме позивач, а третя особа-2.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2018 відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, та призначено підготовче засідання у справі.

За результатами підготовчого провадження, після вчинення всіх необхідних процесуальних дій, передбачених ч. 2 ст. 180 Кодексу адміністративного судочинства України, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У призначене судове засідання з'явились представники позивача, відповідача та третьої особи-1. Третя особа-2 явку свого представника у судове засідання не забезпечила. Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві. Представник відповідача та третьої особи-1 проти задоволення позивних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні. Так, у відзиві представником відповідача зазначено про правомірність оскаржуваного рішення, прийнятого з огляду на рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/28036/15 від 23.12.2015, яке набрало законної сили 13.12.2016 та яким визнано недійсними договори, на підставі яких відступлено право вимоги від АБ «Укргазбанк» до ТОВ ФК «Кредит гарант», яким у подальшому укладено договір з третьою особою, внаслідок чого у подальшому право власності на квартиру АДРЕСА_1, зареєстровано за позивачем. За таких умов, як зазначено у відзиві, визнання недійсним оспорюваного договору, на підставі якого відбулась реєстрація обтяження речових прав на нерухоме майно, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування відповідної державної реєстрації прав, оскільки такий договір не породжує жодних правових наслідків з моменту його укладення. На підставі викладеного, враховуючи роз'яснення Господарського суду міста Києва, викладене в ухвалі від 14.11.2017 у справі №910/28036/15, третя особа-1 звернулась з відповідними заявами до відповідача, як державного реєстратора, з метою відновлення відповідних записів про обтяження (іпотеку) нерухомого майна. У письмових поясненнях третьої особи-1 з приводу заявлених позовних вимог зазначено, що дійсними є відомості, які мають бути відображені в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, є відомості про реєстрацію іпотеки у тому вигляді, що існував до укладення договорів, які визнані у судовому порядку недійсними. Вказане, за твердженнями представника третьої оосби-1, свідчить про правомірність оскаржуваного рішення.

Розглянувши подані представниками осіб, які беруть участь у справі, документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи-1, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та пояснення третьої особи-1, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, представник ПАБ «Укргазбанк» звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Олефіренко Катерини Миколаївни, як державного реєстратора, із заявами від 21.12.2017, а саме:

- про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо обтяження речового права): вид обтяження - заборона на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 39912380000, місцезнаходження об'єкта нерухомого майна - АДРЕСА_1;

- про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права): вид реєстрації - виникнення іпотеки, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 39912380000, місцезнаходження об'єкта нерухомого майна - АДРЕСА_1.

За результатами розгляду вказаних заяв та поданих до них документів, державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Олефіренко К.М. прийнято наступні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.12.2017:

- №38874637, яким вирішено провести державну реєстрацію обтяження, заборона на нерухоме майно - квартиру з реєстраційним номером 39912380000, що розташована за адресою АДРЕСА_1;

- №38874432, яким вирішено провести державну реєстрацію іншого речового права, іпотек на квартиру з реєстраційним номером 39912380000, що розташована за адресою АДРЕСА_1.

У відповідно до наявних у матеріалах справи копій витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження та з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки станом на 21.12.2017, суб'єктом обтяження та іпотекодержателем за вказаними рішеннями є Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», а підставою записів - договір іпотеки від 28.11.2008 №3622 (з урахуванням змін до даного договору).

Вважаючи рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Олефіренко К.М. від 21.12.2017 №38874432 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Вирішуючи питання належності даного спору до справи, на яку поширюється юрисдикція адміністративних судів, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

У силу п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Приписами ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

З приводу вказаного слід зазначити, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

При цьому, публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Враховуючи те, що спірні правовідносини пов'язані з виконанням договору іпотеки та реалізацією прав іпотекодержателя на предмет іпотеки - квартиру, яка знаходиться у власності позивача, суд дійшов до висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №826/952/17 та від 14.11.2018 у справі №826/12652/16.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 2 ст. 239 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, суд дійшов до висновку про закриття провадження у справі №826/7049/18.

Керуючись ст.ст. 238, 239, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження у справі №826/7049/18.

2. Попередити позивача, що повторне звернення з тією самою вимогою не допускається.

3. Копію цієї ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 295-297 КАС України.

Суддя Т.О. Скочок