Ухвала суду № 8034547, 13.01.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" січня 2010 р.                                                                                 К-14605/07

                                                                                                              м. Київ

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Сергейчука О.А.

                     Степашка О.І.

при секретарі Кризі В.О.

за участю представників

позивача Фрейдун О.М., Гордієнко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»

на постанову Господарського суду Полтавської області від 11.12.2006 р.

та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.03.2007 р.

у справі № 3/1

за позовом Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

                     ВСТАНОВИВ:

ДП «Полтавський облавтодор» ДАК «Автомобільні дороги України»подало позов про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 03.08.2005 р. №0002302301/0, від 10.10.2005 р. № 0002302301/1 та від 27.12.2005 р. №0002302301/2 в частині визначення 416666 грн. податкового зобов’язання з податку на прибуток.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 11.12.2006 р., залишеною без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.03.2007 р., у позові відмовлено.

ДП «Полтавський облавтодор» ДАК «Автомобільні дороги України»подало касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог стосовно визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 03.08.2005 р. № 0002302301/0, від 10.10.2005р. № 0002302301/1 та від 27.12.2005 р.№ 0002302301/2 в частині визначення 416666грн. податкового зобов’язання та фінансової санкції. У доповненнях до касаційної скарги ДП «Полтавський облавтодор» ДАК «Автомобільні дороги України»просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, наголошуючи на тому, що валові витрати з витрат на охорону праці, понесені на підставі дійсного договору, сформовані відповідно до вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», виконання господарських зобов’язань підтверджується актами про завершення етапу робіт, понесення витрат - податковими накладними та платіжними документами. Суди, пославшись на висновки управління СБУ у Полтавськвй області, що ґрунтувалися на висновках Територіального управління Держнаглядохоронпраці України у Полтавській області та Головного управління МНС у Полтавській області про нереальність виконання робіт та їх вартість, як на єдиний переконливий доказ у справі, порушили ст. 66, 69, 72, 81-85 Кодексу адміністративного судочинства України та Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз.

У судовому засіданні представник ДП «Полтавський облавтодор» ДАК «Автомобільні дороги України»уточнив вимоги касаційної скарги і просив скасувати вказані судові рішення і постановити нове рішення про задоволення позову.

ДПІ у м. Полтаві, належним чином повідомлена про дату, час та місце касаційного розгляду справи, свого представника в судове засідання не направила.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення судів попередніх інстанцій, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.

Актом № 370/23-1/32017261 від 01.08.2005 р. комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2003 р. по 30.09.2004 р. зафіксовано порушення ДП «Полтавський облавтодор» ДАК «Автомобільні дороги України»вимог п.п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, яке полягало у віднесенні до складу валових витрат за 9 місяців 2004 року витрати з придбання робіт за договорами підряду на обстеження системи управління охороною праці у на суму 1666669,67 грн., в тому числі за договором № 60/08 від 12.08.2004 р. в сумі 1000000 грн. та за договором № 33/08 від 12.08.2004 р. в сумі 666669,67 грн., результати яких не могли бути використані у власній господарській діяльності, оскільки підприємство «Укрінвопромінвест»не виконало та не виконає у майбутньому комплексу робіт по обстеженню стану системи управління охорони праці. Порушення призвело до завищення валових витрат за 9 місяців 2004 року на суму 1666669,67 грн. та, відповідно, до завищення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 416666,00 грн.

Податковими повідомленнями-рішеннями від 03.08.2005 р. №0002302301/0, від 10.10.2005 р. № 0002302301/1 та від 27.12.2005 р. №0002302301/2 позивачеві визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у загальній в сумі 1072671,60 грн. (564564,00 грн. основного платежу та 508107,60 грн. штрафних санкцій), із них 416666,00 грн. податкового зобов’язання з податку на прибуток та 416666,00 грн. штрафних санкцій визначено за спірним епізодом.

Відмовляючи у задоволенні позову про визнання недійсними спірних податкових повідомлень-рішень у частині визначення спірного податкового зобов’язання, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що результатами експертиз, проведених у рамках кримінальної справи, розслідування якої здійснювалось Управлінням Служби безпеки України в Полтавській області, та висновками Територіального управління Держнаглядохоронпраці України у Полтавській області та Головного управління МНС у Полтавській області, викладеними у листах, реальне виконання робіт з обмеження системи управління охорони праці та їх вартість, визначена умовами договорів та актами виконаних робіт, не підтверджені.

Суд касаційної інстанції не може визнати законними і обґрунтованими судові рішення попередніх інстанцій, оскільки останні ухвалили судові рішення без повного та всебічного з’ясування обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновки судів про відсутність реальності здійснення господарських операцій, за наслідками яких було сформовано валові витрати, суди зробили без фактичного дослідження обставин, що стосуються такого питання, зокрема суди не дослідили підстави, порядок виконання робіт відповідно до умов договорів (зміст, обсяг робіт) та яким чином формувалася їх вартість.

Суди не перевірили, чи підтверджується виконання договорів та формування валових витрат доказами, на які посилається позивач у справі (договори, акти про завершення етапу робіт тощо), не надали оцінки таким доказам, обмежившись лише посиланням на висновки, викладені у листах Територіального управління Держнаглядохоронпраці України у Полтавській області та Головного управління МНС у Полтавській області та на висновки експертизи, проведеної у рамках кримінальної справи, без з’ясування обставини, чи стосується дана справа господарських операцій, за наслідками яких сформовані спірні валові витрати, та чи розглядалася така справа судом з прийняттям відповідного судового рішення. Суди залишили поза увагою, що встановлення певних фактів при веденні слідства у кримінальній справі не є підставою для звільнення від доказування згідно зі ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України і без відповідного судового рішення у кримінальній справі само по собі не є достатнім доказом допущення суб’єктом господарювання чи відсутності з боку останнього певного порушення і може оцінюватися судом у сукупності з іншими доказами.

Ухвалення судових рішень без повного та всебічного з’ясування обставин, які мають значення для вирішення справи та які належало встановити при ухваленні судового рішення, могло призвести до неправильного вирішення справи. Такі порушення не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, який згідно із ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, у зв’язку із чим судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді суди мають дослідити спірне питання реального виконання робіт з обстеження системи управління охорони праці, чи придбавалися такі роботи саме з метою їх використання у власній господарській діяльності, що є умовою для віднесення витрат з придбання до складу валових, зокрема, шляхом дослідження умов договорів встановити підстави та порядок виконання робіт, зміст, обсяг таких робіт та порядок формування їх вартості, шляхом дослідження первинних документів, дослідити реальність виконання договорів, зміст, обсяг виконаних робіт та їх вартість.

Тільки за умови достовірного встановлення обставин щодо реальності виконаних робіт, фактичного понесення позивачем витрат з їх придбання, наявності правових та фактичних підстав для віднесення витрат з придбання робіт до складу валових, можна визнати формування валових витрат обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

                                                   УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Полтавської області від 11.12.2006 р. та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.03.2007р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду.

          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.

Головуючий суддя                                         Н.Г. Пилипчук

Судді                                                            Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло

О.А. Сергейчук

          О.І. Степашко