Рішення № 80345319, 01.03.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року справа № 2340/4901/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гайдаш В.А.,

за участю:

секретаря судового засідання – Баклаженко Н.В.,

представника позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача – ОСОБА_2 (за ордером),

розглядаючи по суті у порядку загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом управління Держпраці у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Красногірський олійний завод» про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось управління Держпраці у Черкаській області (бульв. Шевченка, 205, м. Черкаси, 18001, далі – позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Красногірський олійний завод» (с. Антипівка, Золотоніський р-н, Черкаська обл., 19733, далі – відповідач), в якому просить застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю), а саме зобов’язати повністю зупинити до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих, експлуатацію трансформаторної підстанції 10/0,4 кВ КТП №1020, яка розміщена у с. Антипівка, Золотоніський р-н.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Гайдаш В.А. від 18.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведеної планової перевірки додержання відповідачем законодавства з охорони праці та промислової безпеки було виявлено порушення під час експлуатації позивачем трансформаторної підстанції 10/0,4 кВ КТП №1020, яка розміщена в с. Антипівка, Золотоніський р-н. без наявності дозволу на експлуатацію органу Держпраці, що, на думку позивача, створює загрозу життю працюючих у відповідача, у зв’язку з чим просить суд застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених вище.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, проти їх задоволення заперечив, надав до суду письмовий відзив на позов, у якому зазначив, що 13.12.2012 територіальним управлінням Держгірпромнагляду України у Черкаській області видано відповідачу дозвіл №239.12.71 на виконання роботи підвищеної небезпеки: роботи із зберігання та переробки зерна, строк дії якого продовжено до 14.09.2022. Крім того, відповідачем укладено із ФОП ОСОБА_3 договір про виконання обов’язків особи, що заміщає відповідального за трогосподарство, оперативно-технічне та експлуатаційне обслуговування ТП №1020 10/0,4 кВ, КЛ-10кВ, який також має відповідний дозвіл територіального управління Держгірпромнагляду України у Черкаській області №54.15.71. Також представник відповідача зазначив, що трансформаторна підстанція 10/0,4 кВ КТП №1020 розташована на території відповідача в межах цеху по переробці насіння ріпаку з елеватором на 30 тис. т. зерна та відповідно до декларації про готовність об’єкта до експлуатації, зареєстрованої в інспекції ДАБК у Черкаській області 01.03.2012 №ЧК14312031999, всі роботи, які були передбачені проектною документацією, виконані у відповідності до будівельних норм, стандартів і правил, з охорони праці, забезпечення вибухобезпеки, пожежної безпеки, охорони навколишнього природного середовища. Крім того, представник відповідача звернув увагу, що відповідно до світлокопій, КТП №1020 не є самостійною трансформаторною підстанцією, а є лише загальним приміщенням, у якому розміщено серед інших об’єктів трансформаторну підстанцію 10/0,4 кВ.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на підставі наказу управління Держпраці у Черкаській області від 28.08.2018 №86-П та направлення від 28.08.2018 №1784 у період з 04.09.2018 по 17.09.2018 проведено планову перевірку дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «Красногірський олійний завод» вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

За результатами планової перевірки складено акт від 17.09.2018 №590-067, яким встановлені порушення відповідачем вимог статті 21 Закону України “Про охорону праці”, зокрема, щодо експлуатації (застосування) обладнання трансформаторної підстанції 10/0,4 кВ КТП №1020, яка розміщена в с. Антипівка, Золотоніський р-н.без наявності дозволу від органів Держпраці та є загрозою для життя і здоров’я працівників відповідача.

Надаючи спірним правовідносинам правову оцінку, суд зазначає, що відповідно до п. 1, Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015 №96 (далі — положення №96), державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах, зокрема, промислової безпеки, охорони праці.

Згідно п. 7 Положення №96 Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до Положення про управління Держпраці у Черкаській області, затвердженого наказом Держпраці від 22.06.2017, №75 (далі — положення №75), управління Держпраці у Черкаській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці. Повноваження управління поширюються на територію Черкаської області.

Відповідно до п. 3 Положення №75, основними завданнями управління є:

- реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб;

- здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на обласному рівні;

- здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки;

- організація та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері функціонування ринку природного газу в частині підтримання належного технічного стану систем, вузлів і приладів обліку природного газу на об’єктах його видобутку та забезпечення безпечної і надійної експлуатації об’єктів Єдиної газотранспортної системи.

Відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Порядок здійснення заходів державного нагляду визначений Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфер господарської діяльності” від 5 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V), а також підзаконними нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та на його виконання.

Згідно з абз. 2 ст. 1 Закону №877- V, державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 1 статті 4 Закону №877- V, передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках передбачених законом.

В силу положень частини 2 статті 4 Закону України “Про охорону праці” від 14 жовтня 1992 року №2694-XII, державна політика в галузі охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Згідно із ч. 1 ст. 39 Закону України “Про охорону праці” посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про охорону праці” посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Частиною 7 статті 7 Закону №877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

За ч. 5 ст. 4 Закону №877-V, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Аналіз наведених положень нормативно-правових актів дає підстави стверджувати, що застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення виконання робіт може здійснюватися виключно на підставі рішення адміністративного суду за позовом органів Держпраці у разі коли виявлені порушення законодавства про охорону праці та промислової безпеки спричиняють загрозу життю та здоров’ю людей.

В розумінні ч. 1 ст. 1 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” від 6 вересня 2005 року №2806-IV документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов’язаний видати суб’єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб’єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Судом із матеріалів справи встановлено, що 13.12.2012 територіальним управлінням Держгірпромнагляду України у Черкаській області видано відповідачу дозвіл №239.12.71 на виконання роботи підвищеної небезпеки: роботи із зберігання та переробки зерна, строк дії якого продовжено до 14.09.2022.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі – Положення) Державна служба України з питань праці (далі – Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Згідно пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року №442 «Про оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року №1021-р. «Питання Державної служби з питань праці» Держпраці та її територіальні органи є відповідно правонаступниками Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України і її територіальних органів, що припиняються.

Частина друга статті 21 Закону України «Про охорону праці» в чинній редакції регламентує обов’язок роботодавця одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі – дозвіл). Видає такі дозволи на безоплатній основі центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Процедуру видачі або відмови у видачі, переоформленні, видачі дублікатів, анулювання дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки визначає Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107 (далі – Порядок).

Нормами вказаного Порядку передбачено, що дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки видають як Держгірпромнагляд, так і його територіальні органи (відповідно Держпраці та її територіальні органи як правонаступники).

Строк видачі дозволу або повідомлення роботодавця, виробника або постачальника про відмову у його видачі становить десять робочих днів з дня отримання документів, зазначених у пункті 9 цього Порядку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що станом на час проведення позивачем перевірки, результати якої оформлені актом від 17.09.2018 №590-067, у ТОВ «Красногірський олійний завод» був наявний дозвіл №239.12.71 на виконання роботи підвищеної небезпеки: роботи із зберігання та переробки зерна, виданий 13.12.2012 територіальним управлінням Держгірпромнагляду України у Черкаській області, строк дії якого продовжено до 14.09.2022.

Також необхідно зазначити, що згідно декларації про готовність об’єкта до експлуатації (трансформаторна підстанція 10/0,4 кВ, яка розташована у приміщенні КТП №1020 та знаходиться в межах цеху по переробці насіння ріпаку з елеватором на 30 тис. т. зерна), яка зареєстрована в інспекції ДАБК у Черкаській області 01.03.2012 №ЧК14312031999 - всі роботи, які були передбачені проектною документацією виконані у відповідності до будівельних норм, стандартів і правил, з охорони праці, забезпечення вибухобезпеки, пожежної безпеки, охорони навколишнього природного середовища. Також факт відповідності стану вказаної трансформаторної підстанції вимогам по охороні праці та безпеки промислового виробництва підтверджується актом допуску на підключення до електричної мережі електроустановки напругою до 1000 В, що належать юридичним та фізичним особам, призначених для живлення струмоприймачів І категорії щодо надійності електропостачання та електроустановок напругою понад 1000 В від 11.08.2011 №96/23 та висновком експертизи №71.04.02.0712.12. від 30.08.2012 та на підставі чого і було видано відповідачу 13.12.2012 територіальним управлінням Держгірпромнагляду України у Черкаській області дозвіл №239.12.71 на виконання роботи підвищеної небезпеки: роботи із зберігання та переробки зерна.

У зв’язку із вищевикладеним, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись статтями 6, 9, 14, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Гайдаш

Рішення суду складена у повному обсязі 11.03.2019.