Рішення № 80345317, 25.02.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року справа № 2340/4679/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання відмови протиправною та зобов’язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області надати позивачу дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства в адмінмежах Трушівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області;

- зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути заяву позивача від 23.01.2018 за №П-391/0/94-18 з врахуванням заяви позивача від 26.04.2018 за №П3505/0/94-18 та прийняти рішення відповідно до вимог ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України».

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23 січня 2018 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства в адмінмежах Трушівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області.

Листом №541/0/95-18 від 13.02.2018 відповідач відмовив в задоволенні заяви мотивуючи відмову тим, що в головному управлінні відсутня інформація Трушівської сільської ради щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, на підставі якої зазначена земельна ділянка може бути передана у власність.

Позивач отримавши рішення Трушівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області від 18.04.2018 №37-7/V-II про погодження позивачу виготовлення документації із землеустрою на отримання у власність земельної ділянки та долучив його заявою від 26.04.2018 до своєї первинної заяви від 23.01.2018, проте відповідач відмовив позивачу листом №2108/0/95-18 від 22.05.2018 у наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою, вказавши, що дана земельна ділянка входить до складу земельної ділянки площею 143,2811 га в адміністративних межах Трушівської сільської ради, право на яку виставляється на продаж на земельних торгах.

Позивач вважає таку відмову неправомірною, оскільки підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно- територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

На підставі наведеного позивач вважає, що її позовні вимоги підлягають задоволенню.

Представник відповідача в письмовому відзиві на позов просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, зазначивши, що відмова Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області є законною та обґрунтованою, оскільки відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі, земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. У відповідності до законодавства земельна ділянка площею 143,2811 га в адміністративних межах Трушівської сільської ради зареєстрована в Державному земельному кадастрі з присвоєнням їй кадастрового номера.

Крім того представник відповідача зазначив, що 22.05.2018 знову повідомлено позивача, що земельна ділянка площею 2,0 га в адмінмежах Трушівської сільської ради, входить до складу земельної ділянки площею 143,2811 га в адмінмежах Трушівської сільської ради, яка включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на продаж на земельних торгах згідно наказу №85 від 20.03.2018.

Відповідно до п. 3 ст. 136 Земельного кодексу України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельних торгах, не можуть відчужуватись, передаватись в заставу, надаватись у користування до завершення торгів.

За вказаних обставин просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи, за відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи в судовому засіданні, суд керуючись ч. 5 ст. 262 КАС України постановив ухвалу від 17.01.2019 із занесенням до протоколу судового засідання, про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

23 січня 2018 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області заявою (вх. №П-391/0/94-18 від 24.01.2018) про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,000га для ведення особистого селянського господарства в адмінмежах Трушівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області.

Листом №541/0/95-18 від 13.02.2018 відповідач відмовив у задоволенні заяви зазначивши, що в головному управлінні відсутня інформація Трушівської сільської ради щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, на підставі якої зазначена земельна ділянка може бути передана у власність.

Позивач звернувся до Трушівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області та її рішенням від 18.04.2018 №37-7/V-II погоджено позивачу виготовлення документації із землеустрою на отримання у власність земельної ділянки площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства.

Позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою (вх. №П-3505/0/94/18 від 26.04.2018року), долучивши до заяви наведене рішення Трушівської сільської ради.

Листом №2108/0/95-18 від 22.05.2018 відповідач відмовив у наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою з посиланням на те, що дана земельна ділянка входить до складу земельної ділянки площею 143,2811 га в адміністративних межах Трушівської сільської ради, право на яку виставляється на продаж на земельних торгах.

Надаючи оцінку встановленим обставинам, суд врахував, що земельні відносини в Україні відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України від 24.10.2001 №2768-ІІІ (далі – ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного Кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з положеннями частини сьомої наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Частиною 4 ст. 122 ЗК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 вказаної статті передбачено земельні ділянки, які не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Статтею 136 ЗК України визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах.

Організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об'єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Аналіз приписів статті 136 Земельного кодексу України свідчить про те, що в разі віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах, це є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Як встановлено судом, наказом Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області від 20.03.2018 №85«Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах» земельні ділянки згідно з переліком, що додається, зокрема, земельна ділянка площею 143,2811 га, кадастровий номер 7125487500:01:001:1500, включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на продаж на земельних торгах.

Згідно виданої позивачу довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями №31-23-0.340-1460/172-17 від 26.12.2017 кадастровий номер земельної ділянки на частину якої претендує позивач 7125487500:01:001:1500.

Оскільки на момент розгляду клопотання позивача 26.04.2018 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою земельна ділянка, щодо якої позивачем подано заяву включена до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги, отже, вищевказана обставина в силу приписів частини третьої статті 136 Земельного кодексу України є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Вищевказана правова позиція повністю узгоджується із постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 по справі №806/3608/15, провадження №К/9901/4909/18.

Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, суд відхиляє посилання позивача, що станом на момент його первинного звернення від 23.01.2018 спірна земельна ділянка не передана на торги, оскільки позивач погодився з вимогами листа відповідача №541/0/95-18 від 13.02.2018 щодо необхідності отримання погодження Трушівської сільської ради та вказане погодження отримав згідно з рішенням від 18.04.2018 №37-7/V-II.

Отже, за наведених обставин позивачу не може бути надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки, яка входить до складу земельної ділянки кадастровий номер 7125487500:01:001:1500.

Разом з тим, правовий статус Головних управлінь Держгеокадастру в областях визначено відповідним Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року № 333 (далі - Положення № 333) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2016 року за № 1391/29521.

Пунктом 8 Положення № 333 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Крім того, згідно з пунктом 84 Типової інструкції з діловодства в територіальних органах Держгеокадастру, затвердженої Наказом Держгеокадастру від 15 жовтня 2015 року № 600, накази видаються як рішення організаційно-розпорядчого характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, адміністративно-господарських, кадрових питань.

При цьому пунктом 123 вказаної Інструкції визначено, що службові листи складаються з метою обміну інформацією між установами як: відповіді про виконання завдань, визначених в актах органів державної влади, дорученнях вищих посадових осіб; відповіді на запити, звернення; відповіді на виконання доручень установ вищого рівня; відповіді на запити інших установ; відповіді на звернення громадян; відповіді на запити на інформацію; ініціативні листи; супровідні листи.

Отже, відповідно до положень вказаних нормативно-правових актів визначено, що за результатами розгляду будь-яких основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, останнім має видаватися відповідний наказ. При цьому листи складаються у разі надання відповіді на звернення громадян.

Таким чином, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його наданні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру в області.

В межах даного адміністративного спору позивач звернувся до відповідача не із зверненням, а із відповідними заявами, за наслідками розгляду яких суб'єкт владних повноважень мав би прийняти відповідні управлінські рішення, в той час, як останній протиправно направив позивачу відповіді у формі листів.

Суд зазначає, що відсутність належним чином оформленого рішення Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його наданні у формі наказу, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Отже, надані відповідачем листи, в яких викладено інформацію стосовно того, що земельні ділянки, які бажають отримати у власність позивачі, включені до переліку земельних ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги окремими лотами, не можуть сприйматися судом як належна відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки.

Відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, Законом України «Про землеустрій», без дотримання вимог частини другої статті 2 КАС України, що свідчить про допущення відповідачем як суб'єктом владних повноважень протиправної бездіяльності стосовно розгляду поданих позивачами заяв.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Приймаючи до уваги, що позивач просить визнати протиправною відмову відповідача, однак останній відповідного рішення не приймав, надавши відповіді листами, суд для повного захисту прав позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати неправомірною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо неприйняття наказу за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 щодо надання чи відмови у наданні дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства в адмінмежах Трушівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області.

Щодо вимоги позивача зобов’язати відповідача вчинити певні дії суд зазначає, що в силу п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Повноваження суду щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення, прямо передбачені в ч. 3 ст. 245 КАС України.

В рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 ОСОБА_2 Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, у випадку невиконання обов'язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача, в тому числі шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, зокрема, прийняти рішення.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, враховуючи, що відповідач не довів правомірності відмови у затвердженні проекту землеустрою, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачені позивачем судові витрати слід частково стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Останній день строку вирішення спору припадає на вихідний день 17.02.2019, тому останній день строку згідно ч. 6 ст. 120 КАС України переноситься на наступний за ним робочий день. Враховуючи, що у період з 18.02.2019 по 22.02.2019 головуючий суддя перебував у відрядженні, тому останнім днем строку вирішення спору з урахуванням вихідних 23.02.2019 та 24.02.2019, є 25.02.2019.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо неприйняття наказу за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 щодо надання чи відмови у наданні дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства в адмінмежах Трушівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області.

Зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути заяву позивача від 23.01.2018 за №П-391/0/94-18 з врахуванням заяви позивача від 26.04.2018 за №П3505/0/94-18 та прийняти за результатами їх розгляду відповідний наказ про надання чи відмову у наданні дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства в адмінмежах Трушівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (місцезнаходження: вул. Смілянська, 131, м. Черкаси, Черкаська обл., 18000, код ЄДРПОУ 39765890) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 20922, РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя В.В. Гаращенко