Рішення № 80345315, 06.03.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4044/18

РІШЕННЯ

іменем України

06 березня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І.

за участю:секретаря судового засідання Матвійчук А.М., представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, розглянувши адміністративну справу за позовом Військової частини А2375 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати рішення виконуючого обов'язки заступника керівника ГУ ДФС у Хмельницькій області від 09.08.2018 №0137881304 про застосування штрафних санкцій в сумі 12331,49 гривень, №0137891304 про нарахування пені в сумі 2459,80 гривень за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що недоїмка виникла в результаті віднесення ГУ ДФС у Хмельницькій області нарахованого єдиного внеску на суми допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами в інтегровану картку платника з кодом платежу - 71010000 р/р 37196201022226 (Єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суми: зарплати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності), а фактичне перерахування нарахованого єдиного внеску, на суми допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, здійснювалося на р/р 37195202022226 код платежу 71020000 (Єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення військовослужбовців), тому що допомога у зв'язку з вагітністю та пологами, яку отримували військовослужбовці - жінки є додатковим видом грошового забезпечення. Військова частина сплатила ЄСВ з допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами військовослужбовців - жінок своєчасно та в повному обсязі на рахунок, призначений для зарахування ЄСВ, нарахованого на суми грошового забезпечення військовослужбовців, що підтверджується платіжними дорученнями №93, №370, №479. Вважає, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету у строк, встановлений пунктом 57.1 ст.57 ПК України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених п.126.1 ст.126 ПК України. Крім того, зазначає, що для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання потрібно встановити, що у визначений законодавством строк платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування суми грошового зобов'язання до Державного бюджету, чого органи ДФС не встановили, та не могли встановити (арк. спр. 5-10).

Відповідно до ували від 21.12.2018, суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб (арк. спр.2-3, т.1).

Ухвалою від 15.01.2019 вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, і витребувано докази (арк. спр.138-140, т.1).

Згідно з відзивом на адміністративний позов від 29.12.2018, відповідач вказує, що суми допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами відсутні у переліку витрат, що входять до складу грошового забезпечення, тому вони не є сумами грошового забезпечення. Як вбачається із інтегрованих карток платника податку за 2016-2018 роки (код класифікації доходів бюджету 71010000) та підтверджується звітами по єдиному соціальному внеску, позивачем здійснено нарахування єдиного соціального внеску, однак суму нарахованого єдиного соціального внеску по звітах від 20.11.2017, де граничний термін сплати припадає на 20.11.2017, від 19.08.2017, де граничний термін сплати припадає на 20.08.2017, від 20.09.2017, де граничний термін сплати припадає на 23.10.2017, від 15.12.2017, де граничний термін припадає на 20.12.2017, від 20.04.2017, де граничний термін сплати припадає на 20.04.2017, від 20.07.2017, де граничний термін сплати припадає на 20.07.2017, від 20.04.2017, де граничний термін сплати припадає на 20.04.2017, від 22.06.2017, де граничний термін сплати припадає на 22.06.2017, від 19.10.2016, де граничний термін сплати припадає на 20.10.2016, від 18.01.2018, де граничний термін сплати припадає на 22.01.2018 сплачені не своєчасно. Сплата коштів відповідно до платіжних доручень від 23.02.2017, від 20.06.2017 та від 19.08.2017 зарахована у відповідності із призначенням платежу, що визначено платником при заповненні платіжного документу, що підтверджується ІКПП (код класифікації 71020000), та не підтверджує факту своєчасної сплати нарахованого ЄСВ, що визначений у звітах платника із кодом класифікації бюджету 71010000. Вважає, що винесені контролюючим органом рішення відповідають вимогам чинного законодавства, і просить відмовити у задоволенні позову (арк. спр.94-98, т.1).

У наданих суду Додаткових поясненнях від 04.02.2019 відповідач вказує, що позивач не звертався до контролюючого органу із заявою про перерахування надміру сплачених коштів із одного рахунку на інший, а скорегував суму недоїмки за рахунок внесення змін до звіту платника за січень 2018. Сума надміру сплачених коштів по ЄСВ по коду платежу 71020000 зарахована в рахунок майбутніх платежів ЄСВ по зазначеному коду класифікації доходів бюджету (в тому числі і по платіжних дорученнях від 23.02.2017 №93, від 20.06.2017 №370 та від 19.08.2017 №479 (арк. спр.144-147, т.1).

Протокольною ухвалою від 20.02.2019 суд оголосив перерву у розгляді справи, і зобов'язав учасників надати суду докази ( арк. спр.201-203, т.1).

Представники позивача у суду позовні вимоги підтримали, і просили позов задовольнити з підстав, вказаних у позові та наданих доказів.

Представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, вказаних у відзиві, письмових поясненнях, які надані суду.

Заслухавши учасників судового розгляду, з'ясувавши обставини, на які вони покликаються як на підставу своїх вимог так і заперечень, оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Відповідно до Рішення №0137881304 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або невчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 09 серпня 2018, на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування вирішено застосувати до Військової частини А2375 штраф у розмірі 12331,49 гривень (ар. спр.11, т.1).

Згідно з Рішенням №0137891304 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або невчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 09 серпня 2018, на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування вирішено застосувати до Військової частини А2375 штраф у розмірі 0 гривень та нарахувати пеню у розмірі 2459,8 гривень (арк. спр.13, т.1).

Сторони провели звірку за період з вересня 2016 по лютий 2018 по сплаті ЄСВ (ІКП 71010000 та 71020000), за результатом якої склали відповідний акт (арк. спр. 208-209, т.1).

Цим актом встановлено, що по рахунку ІКП 71020000 (єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення військовослужбовців) з вересня 2016 року по січень 2018 року була переплата кожного місяця, яка станом на січень 2018 року становить 1001142,35 гривень. З лютого 2017 року по січень 2018 року по рахунку ІКП 71010000 (єдиний внесок, нарахований роботодавцем на суми зарплати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності) недоїмка утворилась в результаті зарахування ЄСВ, нарахованого на допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами 3-м жінкам - військовослужбовцям, який було перераховано на рахунок по ІКП 71020000 (єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення військовослужбовців). Недоїмка за вересень 2016 року в сумі 5618,31 гривень виникла внаслідок помилки у звіті за вересень 2016 року щодо працівника ОСОБА_5, якому помилково було вказано зарплату у розмірі 47122,25 замість 4712.25 гривень, що було виправлено у звіті за жовтень 2016 року. Станом на 20.02.2018 по рахунку ІКП 71010000 наявна переплата в розмірі 4652,68 грн. (арк. спр. 205-206, т.1).

Відповідно до п. 6 ч.1 ст.1 Закону України №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI), недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з п.1 ч. 10 ст. 9 Закону №2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів

Частиною 10 ст. 25 Закону №2464-VI передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Також, відповідно до п.2 ч. 11 ст. 25 Закону №2464-VI, орган доходів і зборів за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладає на платника єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Враховуючи вказані норми, для вирішення справи необхідно встановити, чи вчасно позивач сплатив нараховані суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму допомоги у зв'язку з вагітністю та пологам зі спірні періоди.

Так, позивач подавав звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (арк. спр. 166-193, т.1).

Суми нарахованого єдиного внеску позивачем сплачено вчасно (зокрема, і згідно платіжних доручень за №93 від 23.02.2017, №370 від 20.06.2017 та №479 від 19.08.2017 (арк. спр. 71-72, т.2) ), що відповідачем не заперечується

Водночас, кошти єдиного внеску, нараховані на суми допомоги жінкам-військовослужбовцям у зв'язку з вагітністю та пологами, помилково були сплачені на рахунок 71020000 (єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення військовослужбовців), а не на рахунок ІКП 71010000 (єдиний внесок, нарахований роботодавцем на суми зарплати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності).

Суд вважає, що допущення помилки під час перерахування платником суми грошового зобов'язання з єдиного соціального внеску у строк, встановлений Законом №2464-VI, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, а тому не може слугувати підставою для притягнення платника до відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску.

При цьому, такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, тому помилкове визначення рахунку під час сплати суми внеску не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми. Також, вищезазначені штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених суми єдиного внеску на невідповідний рахунок.

Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених статтею 25 Закону №2464-VI.

Аналогічні правові позиції вказані у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №816/591/16, від 14.02.2018 у справі №816/1254/17, 12 червня 2018 року у справі №826/1/16 (К/9901/28108/18), від 14 листопада 2018 року по справі №805/3665/16-а, від 07 лютого 2019 року по справі №820/3561/16.

Таким чином, позивачем зобов'язання зі сплати єдиного внеску виконані вчасно, у встановлені терміни для такої сплати. Помилка при зазначенні відповідного рахунку не може слугувати підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування ЄСВ. До того ж, згодом така помилка виправлена платником (станом на 20.02.2018 по рахунку ІКП 71010000 наявна переплата).

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд, з врахуванням правових позицій Верховного Суду, дійшов висновку, що позивач довів позовні вимоги, а суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів законність винесення оскаржуваних рішень, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов задовольняється.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з платіжним дорученням №707 від 27.11.2018 позивачем сплачено 1841 грн. судового збору.

Однак, враховуючи ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", сума судового збору, яка підлягала сплаті при зверненні до суду у 2018 році з даним позовом, складала 1762 грн., тому саме така сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Решта суми (79 грн.) відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 цього ж Закону, є надмірно сплаченою, тому не підлягає стягненню з відповідача, а підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов військової частини А2375 задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 09.08.2018 за №0137881304 та №0137891304.

Стягнути на користь військової частини А2375 судові витрати в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Повернути військовій частині А2375 з Державного бюджету України надміру сплачений згідно платіжного доручення №707 від 27.11.2018 судовий збір в розмірі 79 (сімдесят дев'ять) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 07 березня 2019 року

Позивач:Військова частина А2375 (вул. Українська, 110, м.Шепетівка, Шепетівський район, Хмельницька область,30400 , код ЄДРПОУ - 26621260) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький, Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)

Головуючий суддя ОСОБА_6