Рішення № 80344893, 04.03.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/5190/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Гулкевич І.З.

секретар судового засідання Іванес Х.О.

за участю : позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Лемейди А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання неправомірної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить : визнати протиправну бездіяльність Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради по не включенню сина ОСОБА_5 до Єдиного державного автоматизовану реєстру осіб ,які мають право на пільги та не видачу довідки на 3 (трьох) осіб про включення інформації до ЄДАРП; зобов'язати Сихівський відділ соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради включити (внести) сина ОСОБА_5 до Єдиного державного автоматизовану реєстру осіб ,які мають право на пільги та видати довідку на 3-х (трьох) осіб про включення інформації до ЄДАРП. На підставі наведеного, просить суд, адміністративний позов задовольнити повністю.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просили такі задовольнити.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що відповідач не заперечує, що ОСОБА_5 є членом сім'ї позивача, однак відповідно до ч.5 ст.51 Бюджетного кодексу України при наданні пільги та здійсненні видатків з бюджету щодо їх виплати до членів сім'ї пільговика належать : дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані інвалідами з дитинства І та ІІ групи або інвалідами І групи; особа, яка проживає разом з інвалідом війни І групи та доглядає за ним, за умови, що інвалід війни не перебуває у шлюбі, непрацездатні батьки; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним. Зазначає, оскільки ОСОБА_5 син позивача є повнолітнім членом сім'ї та не підпадає під категорії осіб встановлених ч.5 ст.51 Бюджетного кодексу України, тому відповідно, не має жодних законних підстав для внесення інформації про нього як члена сім'ї пільговика до ЄДАРП.

У строк, встановлений судом, від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому зазначив, що ним у позовній заяві проведений аналіз нормативно-правових актів та положень їх застосування з посиланням на них і на підставі чинного законодавства стверджує про підставність своїх позовних вимог.

Третя особа 1 в судове засідання не з'явилась, попередньо подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Третя особа 2 в судове засідання не з'явилась, попередньо подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Ухвалою суду від 05.11.2018 року відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 16.11.2018 року призначено справу до судового розгляду по суті з викликом сторін на 17 грудня 2018 року.

Протокольною ухвалою суду від 10.01.2019 р залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Згідно з ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги як інвалід війни, і відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» він та члени його сім'ї користуються пільгами, зокрема 100-процентною знижкою плати за користування комунальними послугами.

Як вбачається з акту фактично місця проживання ( не проживання) від 22.11.2018 р складений директором ОСББ «Чукаріна 1Б» в присутності мешканців ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, за адресою АДРЕСА_1 фактично проживає ОСОБА_4 дружина ОСОБА_1 1965 р.н. та син ОСОБА_5 1990 р.н.. В даній квартирі зареєстровані, але не проживають ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11.

Однак в довідці про включення інформації до ЄДАРП №260308-5262 від 24.07.2018 р, не зазначено сина позивача ОСОБА_5, мотивуючи такі дії тим, що син позивача є повнолітнім, тому не підпадає під категорію осіб встановлених ч.5 ст.51 Бюджетного кодексу України.

Позивач неодноразово звертався до УСЗН з заявами про включення його сина ОСОБА_5 до членів його сім`ї, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», однак у задоволенні таких заяв йому було відмовлено.

Відповідно до п. п. 4-6 ч. 1 ст.13 ст. Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги: 100-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю); 100-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю. Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 100-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю); 100-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.

Відповідно до абз.4 п.2 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р.

Позивач - ОСОБА_1 перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, Сихівського відділу соціального захисту управління, як інвалід війни, з 12.11.2004 р та користується пільгами на житлово-комунальні послуги в розмірі 100 відсотків відповідно до Закону.

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії, утвореної при Сихівській районній адміністрації м. Львова, з питань призначення субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, внесення інформації про пільгові категорії громадян в Єдиний державний автоматизований реєстр пільговиків №20 від 06.12.2017, внесено інформацію в Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, за фактичним місцем проживання з 16.11.2017 до 31.10.2018 ОСОБА_1 та його дружину ОСОБА_4.

Згідно з ч.2 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 цієї статті , надаються інвалідам війни та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.

Відповідно до ст. 17 цього Закону фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Частиною 3 ст. 102 Бюджетного кодексу України встановлено, що за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот надаються житлові субсидії населенню та пільги ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

А відповідно до ч. 5 статті 51 Бюджетного кодексу України при наданні пільг та здійсненні видатків з бюджету щодо їх виплати до членів сім'ї пільговика належать: дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи; особа, яка проживає разом з інвалідом війни I групи та доглядає за ним, за умови що інвалід війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним.

Проаналізувавши зміст наведених норм в їх сукупності та системному зв'язку, суд зазначає, що Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначає види пільг та категорії осіб, на яких вони поширюються, а Бюджетний кодекс України конкретизує певні процедури та критерії надання таких пільг. При цьому, норми зазначених актів законодавства, на думку суду, повинні застосовуватись в їх сукупності, оскільки не суперечать, а доповнюють одна одну.

Як встановлено з матеріалів справи, а саме з акту фактично місця проживання ( не проживання) від 22.11.2018 р складений директором ОСББ «Чукаріна 1Б» в присутності мешканців ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, за адресою АДРЕСА_1 фактично проживає ОСОБА_4 дружина ОСОБА_1 1965 р.н. та син ОСОБА_5 1990 р.н.. В даній квартирі зареєстровані, але не проживають ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11.

Однак відповідачем даний акт не досліджувався, щодо надання пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Також відповідачем в своїй відмові щодо не включення сина позивача - ОСОБА_5 до Єдиного державного автоматизовану реєстру осіб ,які мають право на пільги та не видачу довідки на 3 (трьох) осіб про включення інформації до ЄДАРП не конкретизовано з яких підстав відмовлено позивачу у внесенні його сина ОСОБА_5 до Єдиного державного автоматизовану реєстру осіб ,які мають право на пільги.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оформлення результатів розгляду питання позивача щодо включення сина ОСОБА_5 до Єдиного державного автоматизовану реєстру осіб ,які мають право на пільги не відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а тому доводи позивача в цій частині є обґрунтованими.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради включити (внести) сина ОСОБА_5 до Єдиного державного автоматизовану реєстру осіб ,які мають право на пільги та видати довідку на 3-х (трьох) осіб про включення інформації до ЄДАРП, суд зазначає наступне.

Відповідний суб'єкт владних повноважень за наслідком розгляду заяви та аналізуючи пакет доданих до нього документів, приймає рішення включення або не включення. до Єдиного державного автоматизовану реєстру осіб ,які мають право на пільги та видачу / не видачу довідки про включення інформації до ЄДАРП.

Отже, саме до повноважень відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування віднесено вирішення питання щодо включення або не включення до Єдиного державного автоматизовану реєстру осіб ,які мають право на пільги та видачу / не видачу довідки про включення інформації до ЄДАРП. Відтак, такі повноваження є дискреційними, тобто такими, які дають можливість на власний розсуд суб'єкту владних повноважень визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених нормативно-правовим актом.

Дискреційні повноваження, насамперед, це сукупність прав і обов'язків державних органів, їх посадових та службових осіб, що дають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених проектом акта.

За таких обставин, враховуючи, що законодавець чітко визначив порядок включення до Єдиного державного автоматизовану реєстру осіб ,які мають право на пільги та видачу довідки про включення інформації до ЄДАРП, суд вважає, що відсутні підстави без дотримання такого зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати наперед визначене рішення та фактично підміняти державний орган. Відтак, в досліджуваній частині позов не підлягає задоволенню.

Разом з тим, згідно частини четвертої 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки, суд прийшов до висновку про визнання протиправної бездіяльності Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо не включення сина позивача ОСОБА_5 до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, то за таких обставин, суд вважає необхідним зобов'язати суб'єкта владних повноважень повторно розглянути питання ОСОБА_1 щодо включення сина ОСОБА_5 до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 року (справа №806/2208/17) та від 24.07.2018 року (справа №806/2254/15).

Відповідно до частин першої другої ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.

Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі не належить стягувати зі сторін.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України, суд -

Вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправну бездіяльність Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо невключення сина ОСОБА_5 до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.

3. Зобов'язати Сихівський відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради повторно розглянути питання ОСОБА_1 щодо включення сина ОСОБА_5 до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 11 березня 2019 року.

Суддя Гулкевич І.З.