Рішення № 80344350, 07.03.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 березня 2019 року м. Ужгород№ 260/129/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.

при секретарі судового засідання Неміш Т.В.

за участю:

позивача: представник – ОСОБА_1,

відповідача: представник – не з’явився,

3-я особа: представник – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний банк" про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний банк", в якому просить: 1) визнати протиправною та скасувати Постанову приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження №57965390 від 26.12.2018 р. з примусового виконання виконавчого напису №2921, виданого 03.05.2018 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" заборгованість в розмірі 41886,74 грн.; 2) визнати протиправною та скасувати Постанову приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3 №57965390 від 11.01.2019 р. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, запровадженої у виконавчому провадженні №57965390 з примусового виконання виконавчого напису №2921, виданого 03.05.2018 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" заборгованість в розмірі 41886,74 грн.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що 26 грудня 2018 року приватним нотаріусом виконавчого округу міста Києва відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу щодо стягнення з неї на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний банк" заборгованості в розмірі 41886,74 грн., а згодом винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Вказані постанови вважає протиправними, оскільки при їх винесенні приватним виконавцем було порушено норми Закону України «Про виконавче провадження» в частині місця здійснення виконавчих дій. Зазначає, що місцем її проживання є м. Ужгород, жодного майна на території м. Києва вона не має, а з ПАТ «Перший Український Міжнародний банк" ніяких договорів не укладала.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів, наведених в позовній заяві, та просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином проінформований про дату, час та місце судового розгляду.

Представник 3-ї особи в судове засідання жодного разу не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином ознайомлений з датою та місцем проведення судового розгляду. Окрім того, своїх письмових пояснень щодо позову 3-я особа не надала.

21 лютого 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 21.02.2019 р., відповідно до якого у задоволенні позову просить відмовити з підстав його необґрунтованості. Так, зокрема, зазначила, що згідно з нормами Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника за вибором стягувача. Повідомила, що постанова про відкриття виконавчого провадження була прийнята у зв’язку з надходженням від стягувача заяви про примусове виконання рішення із зазначенням місця знаходження майна, а саме, карткового рахунку, відкритого в ПАТ «Перший Український Міжнародний банк", який розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4. Тому виконавче провадження було відкрито з дотриманням територіальної підвідомчості за місцезнаходження майна – карткового рахунку, власником якого є ОСОБА_2, який згідно з законодавчими нормами є об’єктом права власності, на яке може бути звернене стягнення. Всі подальші дії приватного виконавця у межах вже відкритого виконавчого провадження не обмежуються виконавчим округом цього виконавця, а тому також не суперечать нормам законодавства. Всі документи виконавчого провадження направлялись на адресу боржника рекомендованою кореспонденцією, а тому порушення норм Закону України «Про виконавче провадження» в діях приватного виконавця відсутні.

06 березня 2019 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив б/н від 06 березня 2019 року, відповідно до якого вважає доводи відповідача, наведені у відзиві, безпідставними, оскільки відповідачем не надано до суду доказів укладення банківського рахунку між позивачем та ПАТ «Перший Український Міжнародний банк". Стверджує, що позивач взагалі не підписувала жодні договори з вказаною банківською установою, рахунків у ньому не відкривала, а отже й коштів на них не мала.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 03 травня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинено виконавчий напис, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_2 (далі – ОСОБА_2В.) на користь Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" (далі – ПАТ "Перший Український Міжнародний банк") заборгованість за кредитним договором №26259029122190 від 20.03.2014 р. у розмірі 41886,74 грн. (арк. спр. 97 – 98).

Згідно ст. 90 Закону України «Про нотаріат» стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

21 грудня 2018 року ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" направив приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3 (далі – приватний виконавець ОСОБА_3Л.) заяву про примусове виконання рішення, в якій просив відкрити за місцем знаходження майна (грошових коштів) боржника (картковий рахунок №26201404818432, відкритий в ПАТ "Перший Український Міжнародний банк", що розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4) виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, №2921 від 03.05.2018 р. про стягнення із боржника – ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, 88002) коштів у розмірі 41886,74 грн. Окрім того, просив у випадку встановлення доходів боржника звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на його майно та без перевірки його майнового стану за місце проживання боржника (арк. спр. 83).

До вказаної заяви 3-я особа долучила квитанцію про сплату авансового внеску, оригінал виконавчого напису №2921 від 03.05.2018 та належним чином завірену копію довіреності представника стягувача класу «Т» від 01 жовтня 2018 р. (арк. спр. 83).

26 грудня 2018 року приватним виконавцем ОСОБА_3 у зв’язку з надходженням заяви ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" про примусове виконання рішення відкрито виконавче провадження ВП №57965390 з виконання виконавчого напису №2921, виданого 03.05.2018 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" заборгованості в розмірі 41886,74 грн. (арк. спр. 104 – 105).

Вказану постанову відповідачем направлено на адресу ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 88002) рекомендованою кореспонденцією з повідомлення про вручення поштового відправлення, однак така не вручена адресату з причин «закінчення терміну зберігання» (арк. спр. 106 – 107).

В подальшому приватним виконавцем ОСОБА_3 в межах виконавчого провадження ВП №57965390 винесено постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 11.01.2019 р., скеровані Ужгородському об’єднаному управлінню Пенсійного фонду України Закарпатської області та Комунальному вищому навчальному закладу «Ужгородський коледж культури і мистецтв» Закарпатської обласної ради, якими постановлено здійснювати відрахування із доходів боржника у розмірі 20% (арк. спр. 112 – 117).

Вважаючи такі постанови приватного виконавця ОСОБА_3 від 26 лютого 2018 року та від 11 січня 2019 року протиправними, з метою захисту своїх прав ОСОБА_2 звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті позовних вимог, суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, встановлюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. №1404-VIII (далі – Закон №1404).

Нормами ч. 1 ст. 5 Закону визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» №1403-VIII від 02.06.2016 р. (далі – Закон №1403).

Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців згідно з положеннями ч. 1 ст. 3 Закону №1403 є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону №1404, примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчі написи нотаріуса.

Вимоги до виконавчого документа встановлені нормами ч. 1 ст. 4 Закону №1404.

За приписами п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону №1404 виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону №1404, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону №1404 у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону №1404, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Матеріалами справи встановлено, що у зв’язку з надходженням заяви про примусове виконання рішення – виконавчого напису нотаріуса, приватним виконавцем ОСОБА_3 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 26 грудня 2018 року ВП №57965390.

Протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження позивач обґрунтовує порушенням територіальної підвідомчості виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса у зв’язку з тим, що боржник будь-якого майна на території виконавчого округу м. Києва, на якій має право здійснювати свою діяльність відповідач, не має, рахунків в ПАТ «Перший Український Міжнародний банк" не відкривав.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Поняття «виконавчих округів та територіальних меж діяльності приватного виконавця» регулюються нормами ст. 25 Закону №1403. Так, положеннями зазначеної статті передбачено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

Судом встановлено, що виконавчим округом приватного виконавця ОСОБА_3 є м. Київ.

Таким чином, для правильного вирішення даної адміністративної справи суд має встановити місце виконання виконавчого напису нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 №2921 від 03.05.2018 р.

Нормами ч. 2 ст. 24 Закону №1404 встановлено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Отже, законодавчими нормами, що регулюють порядок примусового виконання рішень, передбачена можливість вибору місця виконання рішення як за місцем проживання боржника, так і за місцезнаходженням його майна.

Боржник у виконавчому провадженні ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, 88002 (про що зазначено в заяві про примусове виконання рішення).

Як вбачається з наявної в матеріалах справи заяви ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" про примусове виконання рішення, стягувач просить відкрити виконавче провадження за місцезнаходженням майна боржника, а саме, грошових коштів у формі карткового рахунку №26201404818432, відкритого в ПАТ "Перший Український Міжнародний банк", що розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4.

Разом з тим, жодних доказів на підтвердження наявності в ОСОБА_2 рахунку в ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" стягувачем при зверненні до приватного виконавця надано не було.

Суд не бере до уваги надану відповідачем копію листа ПАТ "Перший Український Міжнародний банк", в якому підтверджується те, що в ОСОБА_2 відкритий рахунок в зазначеній банківській установі, оскільки такий датований 13 лютого 2019 року, тобто направлений на запит приватного виконавця вже після відкриття виконавчого провадження постановою від 26 грудня 2018 року (арк. спр. 84).

Верховний Суд України у своїй постанові від 16.05.2018 у справі №826/23192/15 зазначив, що вирішуючи спори, суд повинен досліджувати правомірність рішення суб'єкта владних повноважень на момент його прийняття (вчинення) та не може обґрунтовувати юридичну правильність (правомірність) таких актів із урахуванням подій, які сталися, або могли статися у майбутньому. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях і домислах, а також тих фактичних обставинах, які на момент його ухвалення хронологічно ще не відбулися, проте, ймовірно, могли мати місце у майбутньому.

Тому, враховуючи хронологію зазначених подій, суд вважає, що на момент відкриття виконавчого провадження №57965390, доказів наявності в ОСОБА_2 майна в м. Києві в приватного виконавця ОСОБА_3 не було.

Разом з тим, як вбачається з заяви про примусове виконання рішення та підтверджується відомостями паспорту, ОСОБА_2 зареєстрована та проживає в м. Ужгород. Доходи отримує у вигляді пенсії, що виплачується Ужгородським об’єднаним управління Пенсійного фонду Закарпатської області, та заробітної плати в Комунальному вищому навчальному закладі «Ужгородський коледж культури і мистецтв» Закарпатської обласної ради. Відомості про наявне у позивача майно у м. Києві в матеріалах справи відсутні.

Суд зазначає, що закон встановлює обов’язок виконавця перед відкриттям виконавчого провадження перевірити, в тому числі, підвідомчість виконавчого листа, надісланого для примусового виконання. Пред’явлення такого не за місцем виконання або не за підвідомчістю є безумовною підставою для повернення такого стягувачу.

Тому суд вважає, що при винесені оскарженої постанови про відкриття виконавчого провадження приватний виконавець ОСОБА_3, виконавчим округом якого є м. Київ, не перевірив підвідомчість надісланого виконавчого документа, а відкрив виконавче провадження виключно на підставі нічим не підтвердженого твердження стягувача про наявність в ОСОБА_2 відкритого карткового рахунку в ПАТ "Перший Український Міжнародний банк".

Суд не заперечує право приватного виконавця відкрити виконавче провадження за вибором стягувача, в тому числі, за місцем знаходження майна боржника. Разом з тим, вважає, що таке не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки наявність майна в ОСОБА_2 в виконавчому окрузі, в якому має право здійснювати виконавчі дії ОСОБА_5, під час розгляду даної справи підтверджено не було.

Визначення поняттю «майно» надано ст. 190 Цивільного кодексу України, відповідно до якого таким є окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Ч. 3.1 статті 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» №2346-III від 05.04.2001 р. передбачено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Згідно ч. 6.1, 6.2 ст. 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам-інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам). Особи, визначені в пункті 6.1 цієї статті, мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб.

Таким чином, суд вважає, що грошові кошти у безготівковій формі являються майном в розумінні законодавства у разі, якщо вони існують у формі записів на рахунках у банках. Сам по собі відкритий рахунок в банківській установі не є майном.

Виходячи з наведеного, суд зазначає, що приватний виконавець може приймати виконавчі документи за місцезнаходженням грошових коштів боржника, у тому числі коштів, які знаходяться на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах. Разом з тим, навіть факт відкритого карткового рахунку в ПАТ "Перший Український Міжнародний банк", місцезнаходження якого зареєстровано у м. Києві, не є тотожнім місцезнаходженню майна боржника, зокрема, його грошових коштів, оскільки з матеріалів справи не вбачається наявність на такому картковому рахунку грошових коштів.

Суд зазначає, що безготівкові кошти розглядаються у доктрині банківського права як такі, що можуть бути об'єктом права власності, що передбачає також визнання того, що безготівкові кошти знаходяться на відповідному рахунку у банку. Однак визначальним при цьому є саме наявність безготівкових коштів на рахунках в банку, а не тільки сам факт відкриття такого рахунку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що постанови приватного виконавця ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження №57965390 від 26.12.2018 р. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, запровадженої у виконавчому провадженні №57965390 від 11.01.2019 р. є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв’язку із звільненням ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.02.2019 р. позивача від сплати судового збору судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_2 (місце проживання: (АДРЕСА_1, 88002, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) до Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3 (місцезнаходження: вул. Ю.Поправки, буд. 6, оф. 15, м. Київ 94, 02094; код – НОМЕР_2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний банк" (місцезнаходження: вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ – 14282829) про визнання протиправною та скасування постанови – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати Постанову приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження №57965390 від 26.12.2018 р. з примусового виконання виконавчого напису №2921, виданого 03.05.2018 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" заборгованість в розмірі 41886,74 грн.

3. Визнати протиправною та скасувати Постанову приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва ОСОБА_3 №57965390 від 11.01.2019 р. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, запровадженої у виконавчому провадженні №57965390 з примусового виконання виконавчого напису №2921, виданого 03.05.2018 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" заборгованість в розмірі 41886,74 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

СуддяОСОБА_6