Ухвала суду № 80344274, 11.03.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"11" березня 2019 р. Справа № 300/481/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

В С Т А Н О В И В:

05.03.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці ДФС України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, в порушення зазначеної норми законодавства, ОСОБА_1 не долучено до позовної заяви належних доказів про сплату судового збору, оскільки квитанція, яка міститься в матеріалах справи свідчить про сплату судового збору в неналежному розмірі.

З урахуванням вимог частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Із змісту позовної заяви слідує, що ОСОБА_1 просить суд скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці №UA206060/2019/00252 від 04.02.2019 року; скасувати рішення про коригування митної вартості товарів за № UA206060/2019/000218/2 від 30.01.2019 року.

Суд звертає увагу, що рішенням про коригування митної вартості контролюючий орган визначає декларанту митну вартість за якою необхідно здійснити митне оформлення товару, що тягне за собою необхідність сплати податку на додану вартість, акцизний збір та/або інші митні платежі у збільшеному розмірі.

Таким чином, звернена до суду вимога про скасування рішення (рішення про коригування митної вартості товарів за № UA206060/2019/000218/2 від 30.01.2019 року) відповідача - суб'єкта владних повноважень (Івано-Франківської митниці ДФС), безпосереднім наслідком якої є зміна складу майна позивача (декларанта - ОСОБА_1.), є майновою, а інша позовна вимога (про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206060/2019/00252 від 04.02.2019 року) носить немайновий характер.

Суд зазначає, що дана позовна заява містить дві самостійні позовні вимоги, кожна з яких є об'єктом сплати судового збору.

Положеннями частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 зазначеного Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", який вступив в дію з 01.01.2019 року, встановлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року складає 1921,00 грн.

Відтак, розмір судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру становить 768,40 грн.

Стосовно розміру судового збору за подання ОСОБА_1 до адміністративного суду позову із заявленою вимогою майнового характеру, суд зазначає наступне.

При розрахунку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру слід виходити з формули: ціна позову х 1 %.

При цьому, загальна оспорювана сума (ціна позову) у справі становить різницю показників митної вартості товару, визначених контролюючим органом та позивачем.

Втім, з матеріалів позовної заяви неможливо встановити показники митної вартості товару у гривневому еквіваленті згідно з декларацією позивача, що позбавляє суд можливості визначити ціну позову у справі та, відповідно, обчислити судовий збір за подання позовної заяви.

Таким чином, ОСОБА_1 слід надати суду докази, які б підтверджували ціну позову у справі, а саме: показники митної вартості товарів у гривневому еквіваленті згідно з митною декларацією позивача, а також згідно з рішенням контролюючого органу про коригування митної вартості товару та, відповідно, документ про сплату судового збору, у встановленому законом порядку та розмірі, з урахуванням попередньої сплати в розмірі 768,40 грн. за одну позовну вимогу немайнового характеру згідно квитанції за № 21019 від 05.03.2019 року.

Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".

Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно з частиною 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи (пункт 2); подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (пункт 4); виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 6); виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункт 7).

Зі змісту позовної заяви та долучених до позовної заяви незасвідчених копій документів, судом встановлено, що позовні вимоги позивача обґрунтовуються письмовими доказами.

Згідно із частиною 1, 2, 4, 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Як встановлено судом, позивачем до позовної заяви долучено не засвідчені належним чином копії документів, зокрема без зазначення дати такого засвідчення.

Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного та керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - залишити без руху.

Надати представнику позивача десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду засвідчених і оформлених відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України копій усіх доданих до позовної заяви письмових доказів; доказів, які б підтверджували ціну позову у справі, а саме: показники митної вартості товарів у гривневому еквіваленті згідно з митною декларацією позивача, а також згідно з рішенням контролюючого органу про коригування митної вартості товару розрахунку коригування митної вартості; документа про сплату судового збору в повному обсязі.

Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Микитюк Р.В.