Ухвала суду № 80343388, 11.03.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

11 березня 2019 року

Луцьк

Справа № 140/591/19

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Ковальчук В.Д., вивчивши позовну заяву Державного підприємства “Нововолинський ремонтно-механічний завод” до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство “Нововолинський ремонтно-механічний завод” звернулося з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про зобов'язання зняти арешт та заборону відчуження майна, яке належить на праві власності позивачу, накладеного у зведеному виконавчому провадженні АСВП №28223724, змінити сторону виконавчого провадження АСВП №28223724 Державне підприємство “Нововолинський ремонтно-механічний завод” (адреса: 45400, Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Шахтарська, 53, код ЄДРПОУ 00179000) на правонаступника Державне підприємство “Національна вугільна компанія” (адреса: 01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 42164388).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов‘язання утриматися від вчинення певних дій, визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Як встановлено пунктом 4 частини п’ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно з пунктами 5, 8 частини п’ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; докази, що підтверджують такі обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Також відповідно до приписів частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази – позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Обираючи спосіб захисту порушених прав, позивач просить суд зобов’язати зняти арешт та заборону відчуження майна, яке належить позивачу, накладеного у зведеному виконавчому провадженні, а також здійснити заміну сторони виконавчого провадження.

Разом з тим, позивач не надає копії постанови про відкриття виконавчого провадження та інших доказів, які б свідчили про те, що Державне підприємство “Нововолинський ремонтно-механічний завод” є учасником виконавчого провадження №28223724, не вказує коли був накладений арешт на майно підприємства та не надано доказів накладення арешту.

Крім того, позивач у позовній заяві не зазначає та не надає доказів, чи звертався він до органу державної виконавчої служби з клопотанням про зняття арешту, якщо так, то який результат розгляду його звернення.

Також в позовній заяві позивач просить замінити сторону виконавчого провадження. Однак така вимога відповідно до частини 5 статті 15 Закону України “Про виконавче провадження” та ст.379 КАС України оформляється у вигляді подання виконавця або у вигляді заяви заінтересованої особи до суду про заміну сторони її правонаступником, а не у вигляді позовної заяви.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив (ч.5 ст. 15 Закону України “Про виконавче провадження”).

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником (ч.1 ст.379 КАС України).

Відтак, позивачу слід уточнити позовні вимоги з врахування приписів статті 5 КАС України та зазначити і надати усі докази в обґрунтування позовних вимог.

Крім того, позивачем зазначено відповідача у справі – Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області.

За змістом пункту 9 частини першої статті 3 КАС України відповідач – суб’єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець (частина третя статті 287 КАС України).

Як передбачено пунктом 3 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2832/5), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за №1302/29432, органами державної виконавчої служби є: управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень. З наведеного слідує, що належними відповідачами є управління державної виконавчої служби.

Таким чином, позивачу слід уточнити відповідача у справі з врахуванням вимог статті 287 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019” від 23.11.2018 № 2629-VIII з 01.01.2019 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921,00 грн.

Таким чином, оскільки позивачем подано позовну заяву, що має немайновий характер, тому така позовна заява повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 1921,00 грн.

Проте, в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України, частини другої статті 4 Закону №3674-VI, до позовної заяви долучено платіжне доручення №715 від 17 грудня 2018 року про сплату судового збору в сумі 1762,00 грн., тобто в меншому розмірі ніж передбачено Законом України “Про судовий збір”, а тому позивачу необхідно доплатити судовий збір в сумі 159,00 грн.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, її слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків – десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання її у новій редакції, у якій визначити належного відповідача у справі; привести позовні вимоги у відповідність до норм частини першої статті 5, частини першої статті 287 КАС України з їх відповідним обґрунтуванням; надати докази, що підтверджують статус позивача як учасника виконавчого провадження (постанову про відкриття виконавчого провадження), а також інші докази, що підтверджують накладення арешту в межах конкретного виконавчого провадження (постанову про накладення арешту), докази про звернення до органу державної виконавчої служби щодо закінчення виконавчого провадження та ін., а також подання до суду оригіналу платіжного документу (квитанції, платіжного доручення тощо) про доплату судового збору в сумі 159,00 грн.

Позивачу з урахуванням роз'яснень щодо оформлення позовної заяви, зазначених у цій ухвалі, також необхідно вказати, коли він дізнався про порушення своїх прав та інтресів рішенням, діями чи бездіяльністю відповідача. У разі пропущення строку звернення до суду з даним позовом, що визначений пунктом 2 частини другої статті 287 КАС України, до позовної заяви позивач зобов'язаний додати заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску, як це передбачено частиною шостою статті 161 КАС України.

Усуваючи недоліки позовної заяви, позивач зобов'язаний виконати також і вимоги частини першої статті 161 КАС України щодо додавання до позовної заяви у новій редакції її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Державного підприємства “Нововолинський ремонтно-механічний завод” до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про зобов'язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз’яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя В.Д. Ковальчук