Рішення № 80343379, 19.02.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

19 лютого 2019 р. Справа № 120/4463/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1

до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці

про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії.

Наявність підстав позову позивач пов'язує з фактом порушення права на призначення пільгової пенсії.

Одним із додатків до позовної заяви позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду. В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що 31.05.2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про призначення пільгової пенсії згідно ст. 1З ЗУ "Про пенсійне забезпечення". Після прийняття заяви управління Пенсійного фонду України в м. Вінниця, з метою перевірки стажу роботи, зобов'язало ОСОБА_1 надати додаткові документи, які підтверджували атестацію робочих місць, особову книгу водолаза, відомості про проходження навчання та інші документи, які підтверджували пільговий характер роботи.

Термін подання всіх вище перелічених документів був визначений в межах трьох місяців з дня звернення із заявою. ОСОБА_1 в межах встановленого терміну виконав всі поставлені вимоги.

Після надання документів відповідач повідомив, що буде робити запити про перевірку наданих документів. Прозорий офіс УПФУ в м. Вінниця постійно надав однакову відповідь, що перевірка триває та рекомендували чекати її закінчення. ОСОБА_1 втратив надію на швидке вирішення питання про призначення пенсії та почав рідше відвідувати УПФУ в м. Вінниця.

01.11.2018 року УПФУ в м. Вінниці надіслано листа, яким надало відмову у призначені пенсії ОСОБА_1 та завірені копії атестації робочих місць.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти задоволення заяви позивача про поновлення строку звернення до суду та просить залишити позовну заяву без розгляду в частині вимог, які виходять за межі позовної давності. Вказано, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Позивач заявляв позовні вимоги з 31 травня 2017 року, проте вони виходять за межі строку позовної давності, тому вважаємо, що, позовні вимоги, які виходять за межі позовної давності - підлягають залишенню без розгляду.

Так, строк звернення до адміністративного суду закріплено в ст. 122 КАС України. Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч. 1, ст. 122 КАС України). Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень. (ч. 2, ст. 122 КАС України).

Відповідно до п. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вказані обставини, суд вважає за доцільне визнати поважними підстави пропуску звернення до суду з даним позовом та вважає за доцільне поновити строк звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З огляду на викладене, а також з метою забезпечення права громадян на доступ до правосуддя та гарантування права на судовий захист, суд дійшов висновку, що строк звернення до адміністративного суду з відповідним позовом слід поновити як такий, що пропущений із поважних причин.

Ухвалою суду від 12.12.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що 31.05.2017 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах згідно ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи мають "працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років б місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016року по 31 березня 2017року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16років у жінок;

з 1 квітня 2017року по 31 березня 2018року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок; "

Згідно п. 23-2 розділу XXIII «Загальні професії» Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, затвердженої постановою КМУ від 16.01.2013 р. № 36, до робіт з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці відноситься робота водолаза 1. 2. З групи спеціалізації робіт та інші працівники, зайняті роботою під водою, у тому числі в умовах підвищеного атмосферного тиску, не менше 275 годин на рік (25 годин на місяць) або час перебування яких під водою з початку водолазної практики становить 2750 годин і більше.

Відповідач, не погоджуючись із позовною заявою, подано відзив на позовну заяву. Зі змісту поданого відзиву вбачається, що позовні вимоги відповідач не підтримує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Додаткового зазначено те, що працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці І передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1, рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного, віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на присію по 31 грудня 2021 року;

Згідно наказу Міністерства праці та соціальної політики №383 від 18.11.2005 року «Про затвердження порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право, на пенсію за віком на пільгових умовах» для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.

У відзиві також зазначено, що ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся за призначенням пенсії на пільгових умовах - 31.05.2017 року.

Протягом 3-х місяців з дати звернення за пільговою пенсією позивачем пільгову довідку надано не було. Спеціалістом з питань призначення пенсії було зроблено запит на комунальне підприємство «Комбінат комунальних підприємств», щодо надання уточнюючої довідки «про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідного запису в ній» відповідно до постанови КМУ №36 від 16.01.2003 за період роботи з 11.11.2002 - 31.12.2012 на посаді начальника установи «Вінницької рятувально-водолазної служби» та з 01.01.2013 - 11.03.2013 на посаді начальника рятувально-водолазної служби КП «Комбінат комунальних підприємств». Також підприємством необхідно було підтвердити зайнятість позивача під водою, у тому числі в умовах підвищеного атмосферного тиску, не менше 275 год. на рік (25 год. на місяць).

15.09.2017 року до управління надійшла відповідь з КП «Комбінат комунальних підприємств», а саме оригінал, архівної довідки, видана Департаментом міського господарства Вінницької міської ради, в якій зазначено, що згідно з документами (протоколами, наказами, тощо) про проведення атестації робочих місць за 2005 рік, встановлено, що згідно наказу №27а від 11.10.2005 року, затверджений Список водолазів установи «ВМРВС», який віднесено до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженими КМУ, а також для здійснення пільгових компенсацій, передбачених чинним законодавством. ОСОБА_1, начальника установи, не включено до даного Списку як водолаза, який до водолазного журналу знаходився під водою 276, год., журнал, в архів не передавався. Згідно з особовими рахунками по нарахуванню заробітної плати працівникам установи «ВМРТС» за 2002-2012 роки, встановлено, позивачу начальнику установи, починаючи з 2007 року по 2012 рік здійснювались доплати до посадового окладу за спуски під воду.

Враховуючи вищенаведене, управлінням рішення №7226 від 30.08.2017 року було відмовлено в призначені, пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки в позивача відсутній пільговий стаж, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Загальний стаж позивача склав 24 роки 06 місяців 07 днів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Тобто, право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України.

До спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд застосовує норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній на момент звернення позивача за призначенням пенсії), оскільки абзацами 1, 2 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» вказаного Закону визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі за текстом Закон) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до т.ч. 1, 3 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Частиною 5 ст.45 Закону передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Згідно ч.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджено постановою КМ України від 24.06.2016 року №461, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають водолази 1, 2, 3 групи спеціалізації робіт та інші працівники, зайняті роботою під водою, у тому числі в умовах підвищеного атмосферного тиску, не менше 275 годин на рік (25 годин на місяць), або час перебування яких під водою з початку водолазної практики становить 2750 годин і більше (розділ ХХІІІ Списку № 1).

Відповідно до п.1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 (далі Порядок №22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно п.п. 1 та 2 п.2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Відповідно до пунктів 1-3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі за текстом Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

Згідно Наказу № 205-0 від 11.11.2002 року позивач був прийнятий у КП «Вінницьку міську рятувально-водолазну службу», що підтверджується записом №4 у трудовій книжці.

В зв'язку з реорганізацією рятувальної служби позивач змінив місце роботи з КП "Вінницької міської рятувальної - водолазної служби" на КП "Комбінат комунальних підприємств". Згідно наказу №70-к від 29.04.2013 року позивач був звільнений з "Комбіната комунальних підприємств".

Пільговий стаж роботи в рятувальній службі складає 10 р. 5 міс. 1 дн.

Період роботи також підтверджується записами в особистій книжці водолаза №1970 від 16.12.2003 року. Повний підрахунок водо - годин зазначених у книжці водолаза показує, що позивач має задокументованих 2776 год. 14 хв. Кількість годин під водою ОСОБА_1 по роках становить: у 2004 році - 289 год. 10хв.; 2005 році - 308 год. 25 хв.; 2006 році - 305 год. 25 хв. 2007 році - 299 год. 50 хв.; 2008 році - 317 год. 05 хв.; 2009 році - 315 год. 15 хв.; 2010 році - 309 год. 20 хв.; 2011 році - 310 год. 25 хв.; 2012 році - 315 год. 55 хв.

Згідно п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 01.08.1992 року №442 проводиться атестація робочих місць за умовами праці.

В матеріалах пенсійної справи позивача наявні накази про атестацію робочих місць від 2005 року (Наказ №27-А від 11.10.2005р.) та 2010 році (Наказ № 38-А від 15.10.2010 року).

Отже робоче місце відповідає критеріям передбаченими ст. 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" та Списку №1.

В матеріалах пенсійної справи наявні накази про атестацію робочих місць. Наказ №27-А від 11.10.2005р. ( а. с. 29 ) та протокол №2 - список робочих місць, які підлягають атестації за умовами праці ВМРВС (а. с. 30), наказ № 38-А від 15.10.2010 року та протокол №2-А - список робочих місць, які підлягають атестації за умовами праці ВМРВС (а. с. 33), який особисто затверджено ОСОБА_1 У вказаних протоколах наявна посада начальника станції - водолаза зайнятого роботою під водою, у тому числі, в умовах підвищеного атмосферного тиску не менше 275 год. на рік (25 год. на місяць) або час перебування яких під водою з початку водолазної практики становить 2750 год. і більше (список №1).

Відповідно до п. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Згідно п. 1 ч. 2. Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що на момент звернення позивача із заявою про призначення пільгової пенсії йому виповнилося 59 років, і він мав не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, та загальному стажу роботи 23 роки і 6 місяців, а тому мав право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування».

Разом з тим, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до ст. 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11.09.1997.

Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України"" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) нагадав, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства"" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні ст. 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Враховуючи зазначене, суд доходить висновку що належним способом захисту позивача у зазначеній справі є саме зобов'язання зарахувати до пільгового стажу оскаржуваний період, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

В даному ж випадку, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати управлінням Пенсійного фонду України у місті Вінниці зарахувати до пільгового стажу період роботи період роботи з 01.01.2004 по 31.12.2012 рік до пільгового стажу, що дає право на призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах позивача період роботи як стаж з виконання робіт з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці відноситься в якості водолаза 1, 2. 3 групи спеціалізації робіт та інших працівників, зайнятих роботою під водою, у тому числі в умовах підвищеного атмосферного тиску, не менше 275 годин на рік (25 годин на місяць) або час перебування яких під водою з початку водолазної практики становить 2750 годин і більше.

Суд зазначає, оскільки відповідачем безпідставно не було включено наведений період до пільгового стажу роботи позивача, відмова Пенсійного органу у призначенні ОСОБА_1, є протиправною.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах згідно поданої заяви від 31.05.2018 року, то суд зважає на наступне.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, (надалі Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно норм пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

З аналізу наведених норм слідує, що саме на відповідача покладається обов'язок щодо перевірки документів, на підставі яких призначається пенсія.

Нормами абзацу 2 частин четвертої статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В даному спорі суд не обраховує загальний стаж роботи позивача, що виключає можливість зобов'язання відповідача призначити позивачеві пільгову пенсію, оскільки в межах розгляду даної адміністративної справи судом не досліджувалось питання наявності у позивача загального трудового стажу, а обов'язковою передумовою призначення пенсії на пільгових умовах є наявність визначеного законом як загального, так і спеціального стажу.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню, шляхом визнання протиправним та скасування рішення пенсійного органу про відмову в призначенні пенсії, зарахування відповідного пільгового стажу позивача та зобов'язання повторно розглянути його заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, з урахуванням зарахованого стажу та правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення №7226 від 30.08.2017 управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці щодо відмови у призначенні пільгової пенсії згідно ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.01.2004 по 31.12.2012 рік включно, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.05.2017 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) сплачений при звернені до суду судовий збір в сумі 352 (триста п'ятдесят дві гривні) гривні 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці ( вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 37979905 ).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя /підпис/ Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя

Помічник судді