Ухвала суду № 80343134, 11.03.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 11.03.2019 Справа № 554/1620/19

Провадження № 4-с/554/21/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2019 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі

головуючого судді – Гольник Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Бакулей А.С.,

державного виконавця – Сиромятникової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві скаргу Кредитної спілки «Полтава і полтавці» на дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_1, –

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла скарга Кредитної спілки «Полтава і Полтавці» на дії державного виконавця Київського ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1, просять визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Київського ВДВС м. Полтава від 01.10.2018 року про повернення судового наказу 2н-1695/06 від 15.12.2006 року стягувачу, а судовий наказ повернути до Київського ВДВС м. Полтави для подальшого виконання. Стягувач вважає, що відсутні підстави для повернення судового наказу, оскільки державний виконавець не здійснив всіх необхідних заходів у порядку виконання судового рішення.

Стягувач КС «Полтава і Полтавці» та боржник до суду не з’явилися, будучи повідомленими про час та місце розгляду скарги на дії державного виконавця, неявка яких в силу ст. 450 ЦПК України не перешкоджає її розгляду.

У судовому засідання державний виконавець Київського ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 заперечувала про задоволення скарги, надала копії документів з виконавчого провадження та пояснила, що в рамках виконання судового наказу після відкриття виконавчого провадження нею було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника, направлені електронні запити до Пенсійного фонду та податкової служби, виходила за місцем проживання, про що складено відповідний акт. Також повідомила, що у боржника є заборгованість по сплаті аліментів, і вона неодноразово спілкувалася з батьком боржника, який не повідомив місцезнаходження боржника.

Суд, дослідивши матеріали скарги та додані документи встановив наступне.

Судовим наказом Октябрського районного суду м. Полтави 2н-1695/06 від 15.12.2006 року стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь КС «Полтава і полтавці» 1805, 85 грн.

03.06.2016 року відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу 2н-1695/06 від 15.12.2006 року.

Постановою державного виконавця від 09.11.2016 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника та направлено для виконання Територіальному сервісному центру 5341, який 02.12.2016 року повернув постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження без виконання, оскільки щодо боржника відсутня інформація про реєстрацію транспортних засобів.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо боржника відсутні відомості про нерухоме майно.

За електронним запитом до Пенсійного фонду України відсутня інформація щодо боржника як особи, що працює за трудовим та цивільно-правовим договором, про останнє його місце роботи. За запитом до Державної фіскальної служби України відсутня інформація щодо боржника про джерела отримання доходів.

Державним виконавцем складено 27.03.2017 року акт про те, що боржник за вказаною у виконавчому документі адресою не проживає та встановити місце проживання неможливо.

01.10.2018 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу та роз’яснено про можливість повторно пред’явити його для виконання в строк до 01.10.2021 року.

У відповідності до ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах його повноважень і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до п. 2, 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» Виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з’ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, у зв’язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника).

Враховуючи те, що у результаті вжитих заходів державному виконавцю не вдалося встановити місце проживання боржника, а його батько, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, не повідомляє про місце проживання останнього, а також відсутність рухомого та нерухомого майна у боржника, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для скасування постанови від 01.10.2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу.

Керуючись ст. ст. 81, 353-354, 447-451 , суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Кредитної спілки «Полтава і полтавці» на дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження

Повний текст ухвали складено 11.03.2019 року.

Суддя Л.В.Гольник