Ухвала суду № 8033637, 24.11.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"24" листопада 2009 р.                               м. Київ                                        К-12413/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача                    Федорова М.О.

суддів:                    Брайка А.І.

                    Карася О.В.

                    Нечитайла О.М.

                    Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва на постанову господарського суду м. Києва від 15.02.2007 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2007

у справі          № 25/817-А

за позовом          Українського державного підприємства „Укрметал”

до          Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва

про                    визнання недійсною податкової вимоги

ВСТАНОВИВ:

Українське державне підприємство „Укрметал” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва про визнання недійсною податкової вимоги №1/2907 від 30.11.2006 та заборону відповідачу реєструвати податкову заставу активів позивача.

Постановою господарського суду м. Києва від 15.02.2007 позов задоволено повністю, визнано недійсною першу податкову вимогу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва № 1/2907 від 30.11.2006, визнано недійсною другу податкову вимогу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва № 2/2 від 16.01.2007, заборонено Державній податковій інспекції у Солом’янському районі міста Києва реєструвати податкову заставу на активи Українського державного підприємства „Укрметал” в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів та у зв’язку з несплатою неузгоджених у встановленому чинним законодавством порядку сум податкових зобов’язань.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2007 залишено без змін постанову господарського суду м. Києва від 15.02.2007.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову господарського суду м. Києва від 15.02.2007 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2007, прийняти нове рішення яким у задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, відповідачем на підставі акту перевірки № 2658-6206/15-02-01886649 від 02.11.2006 були прийняті податкові повідомлення-рішення № 001930150210, 001929150210, № 001928150210, якими згідно пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” нараховані штрафні санкції у загальному розмірі 43543, 84 грн.

Відповідачам 30.11.2006 винесено першу податкову вимогу № 1/2907 на суму 40088,93 грн., відповідно до якої починаючи з 14.11.2006 на активи позивача розповсюджується право податкової застави.

07.11.2006 господарським судом м. Києва відкрито провадження у справі № 42/5 5 6-А за позовом УДП „Укрметал” до ДПІ у Солом’янському районі міста Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 001928150210, № 001929150210, №001930150210 від 02.11.2006.

Постановою Господарського суду м. Києва від 13.12.2006 позов задоволено повністю: визнані недійсними податкові повідомлення-рішення № 001928150210, № 001929150210, № 001930150210 від 02.11.2006.

У відповідності до п. 5.2.4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у зв’язку із зверненням з позовом до суду, сума податкового зобов’язання згідно податкового повідомлення-рішення, що оскаржується є неузгодженою.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” у позивача відсутні зобов’язання щодо сплати коштів оскільки податковий борг підприємства складається з неузгоджених сум податкових зобов’язань згідно податкових повідомлень-рішень № 001928150210, № 001929150210, № 001930150210 від 02.11.2006.

Перша податкова вимога прийнята відповідачем 30.11.2006р., тобто вже після відкриття провадження у справі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 02.11.2006р.

Відповідно незаконними є дії відповідача щодо виставлення й другої податкової вимоги № 2/2 від 16.01.2007.

Згідно до положень пп. 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

' За таких обставин у відповідача немає законних підстав для стягнення неузгодженої суми податкового зобов'язання, виставлення щодо позивача податкових вимог, оскільки такі дії прямо суперечать пп. 6.2.3 ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Враховуючи вищевикладене, податкові вимоги ДПІ у Солом'янському районі м. Києва № 1/2907 від 30.11.2006р. та № 2/2 від 16.01.2007р. прийняті з порушенням податкового законодавства.

Місцевим судом обгрунтовано задоволені позовні вимоги позивача та визнані недійсними податкові вимоги № 1/2907 від 30.11.2006р. та№ 2/2 від 16.01.2007р.

Враховуючи відсутність податкового боргу у позивача, обґрунтованою є вимога щодо заборони ДПІ у Солом'янському районі міста Києва реєструвати податкову заставу активів УДП «Укрметал».

Згідно пп. 1.17 ст. 1, п. 8.1, п. 8.2 ст. 8 Закону „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов’язання платника податків, не погашеного у строк.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідно до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, порушено провадження 12.04.2006 у справи № 15/293-6 про визнання банкрутом позивача.

За таких обставин підстав для виникнення податкової застави на активи та майно позивача не було, усі заходи щодо забезпечення виконання податкового зобов’язання підприємством повинні здійснюватись в порядку передбаченому Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

За таких обставин колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції стосовно того, що податкові вимоги прийняті відповідачем безпідставно - щодо неузгодженої суми податкового зобов’язання.

Також, у період дії мораторію у відповідача відсутні підстави реєструвати податкову заставу на активи підприємства.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва на постанову господарського суду м. Києва від 15.02.2007 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2007 у справі № 25/817-А слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва відхилити.

Постанову господарського суду м. Києва від 15.02.2007 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2007 у справі № 25/817-А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіА.І. Брайко

          О.В. Карась

О.М. Нечитайло

О.І. Степашко Суддя М.О. Федоров