Ухвала суду № 8033628, 17.11.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" листопада 2009 р.                               м. Київ                                        К-42287/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                        Голубєвої Г.К.

Суддів                                                  Брайка А.І.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

при секретарі судових засідань:           Коваль Є.В.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група морепродуктів"

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2009 року

по справі № 5/265 (22-а-24738/08)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група морепродуктів" до Київської регіональної митниці

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група морепродуктів" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської регіональної митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень відповідача від 02.11.2007 року № 49 та №50.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2008 року у даній справі позов задоволено повністю; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення з мотивів безпідставності їх прийняття.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2009 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2008 року та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову з мотивів встановлення порушень позивачем при здійсненні процедури розмитнення товарів встановлених правил здійснення господарської діяльності та вимог митного законодавства.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2009 року, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін постанову суду першої інстанції, оскільки скаржник вважає її такою, що прийнята з правильним застосуванням норм чинного законодавства.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що в 2006 - 2007 роках позивач ввозив до України рибну продукцію, зокрема - філе заморожене риби "пангасіус"; порції риби "пангасіус" свіжоморожені; шматочки філе риби "пангасіус" свіжоморожені та філе морожене риби "тиляпії". Загалом за цей період товариством було ввезено зазначених рибопродуктів вагою нетто 1 143 900 кг загальною вартістю 6 951 218, 97 грн., задекларовано 54 ВМД в режимі імпорту.

В період з 17.10.2007р. по 19.10.2007р. відповідачем було проведено перевірку вантажних митних декларацій, за якими позивачем декларувалися рибопродукти, ввезені в Україну в період з 01.04.2004р. по 20.09.2007р., про що складено акт про проведення камеральної перевірки зовнішньоекономічної діяльності №23/7/100000000/32248136 від 19.10.2007р.

Підставою для проведення вказаної камеральної перевірки підприємства було виявлення відповідачем методологічних помилок (невірно зазначений код товару згідно УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України) у поданих підприємством вантажних митних деклараціях при декларуванні зазначених товарів, які призвели до заниження суми податкового зобов'язання.

Як вбачається з акту камеральної перевірки та встановлено судами, на підставі "компетентного" висновку Інституту зоології ім. І.І.Шмальгаузена Академії наук України (вих. №114/392 від 28.09.07), відповідно до якого риби виду "пангасіус" та риби виду "тиляпія" відносяться до прісноводних риб, відповідач прийшов до висновку, що товар повинен класифікуватись у товарній підкатегорії 0304 20 19 90 відповідно до вимог УКТЗЕД.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення від 02.11.2007р. № 49 та № 50, якими позивачу донараховано податкове зобов'язання: податковим повідомленням № 49 від 02.11.2007р. всього на суму 366497,93 грн. (349045,65грн. основний платіж та 17452,28 грн. штрафні санкції); податковим повідомленням № 50 від 02.11.2007р. всього на суму 73299,59 грн. (69809,13 грн. основний платіж та 3490,46 грн. штрафні санкції).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові, апеляційний суд виходив з того, що Київська регіональна митниця на підставі листа-висновку Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена Академії наук України (вих. №114/392 від 28.09.07) правильно визначила код ввезеної позивачем продукції, як 0304 20 19 90 УКТ ЗЕД, а відтак відповідачем було правомірно встановлено наявність методологічних помилок у поданих позивачем ВМД при декларуванні товарів та, відповідно, наявність у діях позивача порушень встановлених правил здійснення господарської діяльності та вимог митного законодавства.

Однак, з такими висновками апеляційного суду колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків, зборів регулюється Митним кодексом України.

Статтею 86 Митного кодексу України встановлено, що митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом міністрів України, або уповноваженим ним органом.

Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи.

Відповідно до Наказу Держмитслужби України № 314 "Про затвердження Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації" від 20.04.2005р. встановлено, що працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення, та здійснення митного контролю. При цьому у пункті 17 розділу 3 "Здійснення митних процедур" вказано, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами). Пункт 25 Порядку містить норму, за якою посадова особа митного органу ініціює проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо, потребуються проведення такого огляду.

Статтею 313 Митного кодексу України встановлено, що митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств та громадян. Таким чином, митний орган самостійно класифікує товар, а відповідно і визначає суму мита, збору, податку на додану вартість до сплати. Відповідно до статті 17 Закону України "Про єдиний митний тариф" від 05.02.1992р. за № 2097-ХП мито нараховується митним органом України відповідно до цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації.

При здійсненні митного оформлення ВМД позивач виконав вимоги, передбачені Наказом Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005р. "Про затвердження порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації", зареєстрованого Міністерством юстиції України 27.04.2005р. за № 439/10719. Під час заповнення ВМД в графі 33 "Код товару" вказано наступний код 03 04 20 96 00 відповідно до УКТ ЗЕД, що відповідно до Закону України "Про Єдиний митний тариф" від 05.02.1992р. класифікується за ставкою мита - 0%. При цьому, працівниками Київської регіональної митниці здійснено необхідні процедури щодо прийняття ВМД до оформлення шляхом поставлення відбитка штампа "Під митним контролем", що підтверджується відповідними відмітками в ВМД.

Здійснено також митний контроль, який включає в себе згідно п. 17 Наказу Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005р. "перевірку правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами)" та згідно п. 21 "перевірку правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства".

Під час здійснення Митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до ВМД поданих позивачем були відсутні, а тому відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених ВМД, що стверджується завершальною стадією митного оформлення - проставленням відбитка печатки в графі ».

Крім того, пп. в) п. 4.2.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000р. №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Як правильно встановлено судом першої інстанції, при проведенні митного контролю та оформленні ВМД позивачем було дотримано чинних нормативних актів, не було допущено арифметичних помилок, а також дотримано методологію нарахування та повноту сплати податків і зборів, що було підтверджено відповідачем при оформленні вантажно-митних декларацій шляхом проставлення відповідних відміток у графах "С" і "D" у ВМД.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що згідно статті 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до вимог статті 218 цього Кодексу підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб’єктом господарське правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв’язку між самим порушенням та його наслідками. Застосування принципу вини як умови відповідальності пов’язане з необхідністю доведення порушення законодавчо встановлених зобов'язань. Таким чином, вина суб’єкта господарювання у формі порушення вимог правил здійснення господарської діяльності, може бути наявна лише в тому випадку, коли існувала об’єктивна можливість ужити всіх заходів для забезпечення дотримання імперативних норм.

В акті камеральної перевірки з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності № 23/7/100000000/32248136 від 19.10.2007р. не визначено та не встановлено, яким суб'єктом допущено порушення при здійсненні митного оформлення товарів. Вини позивача, як обов'язкової умови відповідальності, за вчинене правопорушення відповідачем не встановлено. При цьому роз'яснення, який код необхідно застосовувати при розмитненні вказаної рибної продукції, Державною Митною службою України надано лише 24.09.07р. №20/05973-ЕП, тобто після здійснення процедур розмитнення, коли товар вже пройшов митне оформлення та випущений у вільний обіг.

Таким чином, висновок апеляційного суду про наявність вини позивача у невиконанні вимог чинного законодавства під час здійснення спірних правовідносин є необґрунтованим

За таких обставин, як правильно встановлено судом першої інстанції, позивач при митному оформленні вказаної рибопродукції виконав усі процедури, передбачені чинним законодавством України. Отже, встановивши факт порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

З огляду на вказані обставини колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про необхідність скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2009 року з підстав невідповідності її нормам матеріального та процесуального права, та залишенні в силі постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2008 року.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 226, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група морепродуктів" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2009 року скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2008 року по справі № 5/265 (22-а-24738/08).

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.

Судді підписБрайко А.І.

підписКарась О.В.

підписРибченко А.О.

підписФедоров М.О. Ухвала складена у повному обсязі 18.11.2009р.

Головуючий

Судді Г.К. Голубєва