Рішення № 80334816, 11.03.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.03.2019Справа № 910/570/19За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД»Скай Полімер»

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіпропласт"

про стягнення 133796,45 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Скай Полімер" звернулось до суду з позовною заявою, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, про стягнення з ПП "Авіпропласт" суми заборгованості за Договором поставки № 459-10/102016 від 10.10.2016 у розмірі 133796,45 грн. з урахуванням штрафних санкцій, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки.

Ухвалою суду від 30.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визнано судом малозначною на підставі п. 2 ч. 5 ст. 12 ГПК України, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами та серед іншого запропоновано відповідачу у строк до п'яти днів з дня вручення даної ухвали подати заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Будь-яких заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження у запропонований судом строк від відповідача до суду не надходило.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи та у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позовну заяву не подав до суду, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва.

ВСТАНОВИВ:

10.10.2016 між ТОВ «ТД «Скай Полімер» (постачальник) та ТОВ «Авіпропласт» (покупець) укладено Договір поставки №459-10/10/2016 (далі - Договір), відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити на умовах, передбачених даним договором, товар (партію товару) в кількості, асортименті та за цінами, вказаними в накладних на відпуск товару, які є невід'ємною частиною даного договору.

За умовами п. 1.2 Договору сторони визнають, що видаткова накладна, підписана сторонами, є узгодженням асортименту товару, його кількості та ціни, прирівнюється до специфікації і є невід'ємним додатком до договору.

Як передбачено в п. 1.3 Договору право власності на товар (партію товару), яка постачається за договором переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару (партії товару), що підтверджується підписом уповноваженого покупцем представника у видатковій накладній.

За змістом п. 3.1. Договору ціна за одиницю товару та вартість партії товару встановлюється при поставці кожної партії товару та вказується у видатковій накладній, яка підписується сторонами.

Сума договору складається з суми вартості партій товару, поставлених постачальником на протязі строку дії цього договору (п. 3.2. Договору).

У відповідності до п. 5.1. Договору розрахунок за товар здійснюється шляхом оплати 100% вартості поставленого товару, протягом 14 календарних днів з дати отримання товару, у безготівковому порядку на рахунок постачальника. Партією товару вважається товар, поставлений по одній накладній (акту прийому передачі і тому потрібен). Підтвердженням факту поставки товару є підписана покупцем видаткова (товарно-транспортна накладна).

В п. 6.2. Договору сторони погодили, що підписання накладної покупцем (його представником) свідчить про приймання ним товару (партії товару) за якістю і кількістю без зауважень.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору на замовлення відповідача було поставлено останньому товар на загальну суму 119625,00 грн. 05.11.2018, що підтверджується належним чином засвідченою копією видаткової накладної № 4221 від 05.11.2018 на суму 119625,00 грн., товарно-транспортною накладною №Р4221 від 05.11.2018 та довіреністю №53 від 05.11.2018.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2016. Зобов'язання сторін по взаємних грошових розрахунках у будь-якому випадку діють до їх повного виконання. Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомить іншу сторону про припинення його дії, за відсутності заперечень постачальника (п. 10.1. Договору).

Позивачем зазначено, що протягом дії договору відповідачем не було проведено оплати вартості поставленого позивачем товару, що підтверджується бухгалтерською довідкою №1 від 14.01.2019.

Оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання за договором щодо здійснення своєчасної оплати вартості поставленого товару належним чином не виконав, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на суму 119625,00 грн.

З огляду на те, що відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар, останній звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості у розмірі 133796,45 грн., з яких 119625,00 грн. сума основного боргу, 6607,22 грн. пені, 6607,23 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 957,00 грн. інфляційних втрат.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Чинність Договору наразі презюмується на підставі ст. 204 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За відсутності у матеріалах справи доказів зворотного, на підставі п. 10.1 Договору, укладений між сторонами договір є пролонгованим та такий договір є підставою для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивач поставив товар на загальну суму 119625,00 грн. та факт прийняття товару відповідачем, про що свідчать підпис уповноваженої особи відповідача у видатковій накладній - Забарила М.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

У відповідності до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на положення п. 5.1. Договору обов'язок відповідача щодо оплати вартості поставленого позивачем товару мав бути виконаний на умовах оплати 100% вартості товару протягом 14 календарних днів з дати отримання товара.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки невиконання зобов'язання відповідача за договором підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 119625,00 грн. суми основного боргу визнаються судом обґрунтованими.

Крім того, позивачем за прострочення оплати відповідачем вартості поставленого товару до стягнення з останнього заявлено, з урахуванням зменшення позовних вимог, 6607,22 грн. пені, 6607,23 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 957,00 грн. інфляційних втрат.

Виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення:

- пені за ст.ст. 546, 549 ЦК України;

- втрат від інфляції та 3% річних за ст. 625 ЦК України;

Розрахунок пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, інфляційні нарахування судом також перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним (зокрема, оскільки розраховані позивачем санкції не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом), а їх розмір є доведеним залученими позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку відповідача.

З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення 6607,22 грн. пені, 6607,23 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 957,00 грн. інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню.

За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростовано.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

У зв'язку зі зменшенням позовних вимог Позивач має право на пропорційне повернення частини сплаченого судового збору, але оскільки Позивач з відповідним клопотанням згідно зі ст. 7 Закону України «Про судовий збір» до суду не звертався, то судом наразі це питання не вирішується.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86,129, 232, 233, 237-238, 240-241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіпропласт» (вул. Машиністівська, 1, м. Київ, 02092, код ЄДРПОУ 39177774) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Скай Полімер» (вул. Трускавецька, 2-а, приміщення 7, м. Київ, 02095, код ЄДРПОУ 40735618) основний борг в розмірі 119625 (сто дев'ятнадцять тисяч шістсот двадцять п'ять) грн. 00 коп., пеню в розмірі 6607 (шість тисяч шістсот сім) грн. 22 коп., проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 6607 (шість тисяч шістсот сім) грн. 23 коп., інфляційні нарахування в розмірі 957 (дев'ятсот п'ятдесят сім) 00 грн. та судовий збір в розмірі 2006 (дві тисячі шість) грн. 95 коп.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 254, 256, 247 ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.