Рішення № 80333015, 25.02.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

25.02.19

справа № 521/2384/17

провадження № 2/521/199/19

Рішення

ІмЕНЕм УкрАїни

25 лютого 2019 року

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

Головуючого судді Михайлюка О.А.,

при секретарі Лефтеровій О.І.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю третьої особи КП «БТІ» ОМР, приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Сімаченко Світлани Леонідівни про визнання договору дарування недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

Встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння, в якому просить суд визнати недійсним договір дарування житлового будинку № АДРЕСА_1 , укладений 18 вересня 2009 року між ним та ОСОБА_4 та витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 частину будинку АДРЕСА_1 , шляхом визнання за ним права власності на частину будинку АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оспорюваний договір дарування не відповідав волевиявленню позивача та не був спрямований на настання наслідків передбачених договором дарування у зв`язку з чим є підстави для визнання його недійсним у зв`язку з недотриманням вимог ч. 3, 5 ст. 203 ЦК України та витребування майна з незаконного володіння теперішнього власника в порядку ст. 1212 ЦК України.

В судовому засіданні позивач та його представники підтримали позовні вимоги, просять суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідач ОСОБА_3 та її представники в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість.

Треті особи в судове засідання не з`явились про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, вислухавши учасників цивільного процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 18 вересня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Поліш Н.І. за № 1876 посвідчено договір дарування житлового будинку № 60, розташованого АДРЕСА_1 .

Відповідно ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов`язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Як вбачається зі змісту договору дарування від 18 вересня 2009 року, предметом дарування є житловий будинок АДРЕСА_1 , який складається, з кам`яної будівлі літ. «А», площею 61,2 кв.м., в тому числі 45,3 кв.м. житлової площі; вбиральні літ. «В», огорожі 1-3, мостіння І, цистерни ІІ.

Вказаний будинок на час укладання договору дарування від 18 вересня 2009 року належав ОСОБА_1 на підставі договору дарування укладеного 25 лютого 2003 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .

Як вбачається з рішення Виконавчого комітету Іллічівської районної ради народних депутатів від 31.03.1986 року № 189 за ОСОБА_1 збережено з визнанням права власності на самочинно збудовані споруди у вигляді гаражу літ. «Г», літньої кухні літ. «Д», сараю літ. «Е» та прибудови до будинку «А», за адресою: АДРЕСА_1

Вказані приміщення не увійшли до складу приміщень житлового будинку АДРЕСА_1 за договором дарування від 18 вересня 2009 року та залишились у власності ОСОБА_6 Також у користуванні ОСОБА_6 . залишилася земельна ділянка на якій розташовані вказані споруди.

Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 142/2018 від 17.09.2018 року, встановлено наявність у будівлі за адресою АДРЕСА_1 , гаражу та самочинно збудованих прибудов «а», «аі» та «а2», у зв`язку з чим площа житлового будинку збільшилася більш ніж у двічі.

Розташування самочинно збудованих приміщень встановлено таким чином, що прийнятою до експлуатації частиною будинку неможливо користуватися без цих приміщень та їх неможливо відокремити від них без втрати їх цільового призначення.

З викладеного суд робить висновок, що позивач не мав волевиявлення передавати у власність ОСОБА_5 належний йому житловий будинок, а укладений правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, оскільки частина будинку, яка залишилась в володінні позивача не придатна для користування окремо від домоволодіння в цілому.

Відповідно ч. 3, 5 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі , правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

За таких обставин суд вважає можливим визнати недійсним договір дарування житлового будинку № 60, розташованого АДРЕСА_1 , укладений 18 вересня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Поліш Н.І. за № 1876.

В судовому засіданні також встановлено, що 27 травня 2016 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 укладені договори купівлі-продажу 9/10 та 1/10 частин житлового будинку АДРЕСА_1

Вказані частини житлового будинку на час укладання договорів купівлі-продажу від 27 травня 2016 року належали ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 18 вересня 2009 року.

Відповідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

За такиж обставин суд вважає можливим Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 частину будинку АДРЕСА_1 , шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на частину будинку № АДРЕСА_1 , яка в цілому складається, з кам`яної будівлі літ. «А», площею 61,2 кв.м., в тому числі 45,3 кв.м. житлової площі; вбиральні літ. «В», огорожі 1-3, мостіння І, цистерни ІІ, яка розташована на земельній ділянці площею 568,00 кв.м.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 203, 215, 216, 392, 1212 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 141, 265, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати недійсним договір дарування житлового будинку № 60, розташованого АДРЕСА_1 , укладений 18 вересня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Поліш Н.І. за № 1876.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 частину будинку АДРЕСА_1 , шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на частину будинку АДРЕСА_1 , яка в цілому складається, з кам`яної будівлі літ. «А», площею 61,2 кв.м., в тому числі 45,3 кв.м. житлової площі; вбиральні літ. «В», огорожі 1-3, мостіння І, цистерни ІІ, яка розташована на земельній ділянці площею 568,00 кв.м.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: /підпис/ О.Михайлюк