Ухвала суду № 80331971, 09.03.2019, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/948/19

Номер провадження 1-кс/623/405/2019

УХВАЛА

іменем України

09 березня 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - слідчого судді Винниченка П.П.,

з участю: секретаря Бобриш М.С.,

прокурора Кравчука В.В.,

захисника Міщенко І.І.,

підозрюваного ОСОБА_2,

слідчого СВ Ізюмського ВП Лагоші С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ізюмського міськрайонного суду в м. Ізюм Харківської області клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Лагоші С.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ізюм, Харківської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, учня Ізюмського регіонального центру професійної освіти, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 10.04.2018 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ст. 198 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 1 рік

підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.03.2019 року за № 120192203200000227, за ознаками кримінальних правопорушення, передбачених ч.3 ст.186, ч.1 ст.162, ч.2 ст.296 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

09 березня 2019 року до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області надійшло клопотання старшого слідчого Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Лагоші С.О., погоджене прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Кравчуком В.В., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2.

В клопотанні зазначено, що 07.03.2019 о 16:37 до Ізюмського ВП зі служби 102 надійшло повідомлення, про те, що до служби звернулася ОСОБА_5, 1971 року народження, мешкає: АДРЕСА_4, та повідомила, що невідомі нанесли тілесні ушкодження її чоловіку та знайомому, рекомендовано виклик БШД.

Під час виїзду за вказаною адресою поліцейських Ізюмського ВП, опитана ОСОБА_5 повідомила. що проживає за адресою: АДРЕСА_2, з сином ОСОБА_6 та співмешканцем ОСОБА_7 07.03.2019 близько 16:00 вона разом із співмешканцем була вдома. Син був відсутній. Також у них у гостях перебував їх знайомий ОСОБА_8 У вказаний час до них до дому зайшли троє хлопців, одного з яких на ім'я ОСОБА_9 потерпіла знає. Вказаний хлопець спитав, де ОСОБА_6, після того як ОСОБА_5 відповіла, що її сина немає вдома, вказані хлопці почали бійку з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Через деякий час вони пішли. Ще приблизно через 40 хвилин вказані хлопці повернулися разом із незнайомим чоловіком віком близько 40років. Всі разом зайшли у будинок та знову запитали, де ОСОБА_6 ОСОБА_5 відповіла, що її сина немає вдома, після чого невстановлений чоловік відкрито викрав мобільний телефон «Nokia 1100», а троє хлопців заволоділи комп'ютерним монітором, клавіатурою, комп'ютерною мишкою, акустичною колонкою, які належали ОСОБА_5 та покинули будинок. Опитані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 дали аналогічні покази.

07.03.2019 о 22.00 на вул. Володимира Висоцького, м. Ізюма біля будинку № 25 поліцейськими Ізюмського ВП за підозрою у причетності до злочину було затримано ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_8, мешкає: АДРЕСА_3, який відмовився від будь-яких пояснень за фактом вказаних подій. Також було затримано ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9, та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_10. Особу четвертого чоловіка не було встановлено.

08.03.2019 слідчим СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12019220320000227 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.186 КК України, тобто відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, ч.1 ст.162 КК України, тобто незаконному проникненні до житла, ч.2 ст.296 КК України, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб.

08.03.2019 ОСОБА_2 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

08.03.2019 ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчинені злочинів, передбачених ч.3 ст.186, ч.1 ст.162, ч.2 ст.296 КК України.

08.03.2019 за участю потерпілих було проведено пред'явлення особи для впізнання, під час яких потерпілі впізнали особу ОСОБА_2, який вчинив зазначені вище злочини.

08.03.2019 було допитано у якості свідка ОСОБА_11, яка повідомила, що навчається у Ізюмському професійному ліцеї № 24, де з нею також навчаються ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_2 07.03.2019 близько 17.30 до неї у квартиру за адресою: АДРЕСА_5 прийшли ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_2, які були у стані алкогольного сп'яніння, останні принесли з собою комп'ютерний монітор, клавіатуру та акустичну колонку, які залишили у ОСОБА_11, не повідомивши що це. Пізніше вся компанія розійшлася.

08.03.2019 поліцейські вилучили вказане майно у ОСОБА_11

Таким чином, у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8.

Враховуючи положення ч. 5 ст. 90 КК України, підозрюваний ОСОБА_2 до теперішнього часу має не зняту та не погашену судимість за вищевказаним вироком суду.

Вивченням матеріалів кримінального провадження та характеристик особистості підозрюваного ОСОБА_2 встановлено, що він:

- підозрюється у вчиненні злочинів, один з яких є тяжким, покарання за вчинення якого кримінальним законодавством України передбачається позбавлення волі на строк від 4 до 8 років;

- не має постійного джерела прибутку, не має міцних соціальних зв'язків, що дає підстави вважати, що підозрюваний може виїхати за межі Харківської області та в подальшому покинути територію України з метою переховування від органів досудового розслідування або суду, та уникнення передбаченої законом відповідальності за вчинені злочини;

- перебуваючи на свободі може впливати на свідків, потерпілих, інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні,

- раніше судимий та зможе вчинити інше кримінальне правопорушення,

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, так як особу чоловіка. що був разом з ОСОБА_2 не встановлено, та ОСОБА_2 може сприяти його переховуванню та встановлення особи.

В обґрунтування клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, слідчий посилається на те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, не має офіційного заробітку, міцних соціальних зв'язків, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, раніше судимий та перебуває на випробувальному терміну, існує наявність ризиків передбачених п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чим перешкоджатиме встановленню істині по справі, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим, обрання більш м'якого запобіжного заходу окрім як тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали та просили суд його задовольнити.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_2 не заперечував щодо застосовування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник Міщенко І.І. щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 покладалась на розсуд суду.

Вивчивши матеріали клопотання, допитавши підозрюваного ОСОБА_2, який визнав себе винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.186, ч.1 ст.162, ч.2 ст.296 КК України, заслухавши думку прокурора про обґрунтованість клопотання та доводи слідчого про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дослідивши надані докази, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.186, ч.1 ст.162, ч.2 ст.296 КК України, та вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Враховуючи, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 4 до 8 років та злочину середньої тяжкості за який передбачено покарання від 2 до 5 років, не одружений, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним у кримінальних правопорушеннях, та те, що ОСОБА_2 вчинив зазначені злочини під час відстрочки відбування покарання за попереднім вироком, тому слідчий суддя вважає, що до підозрюваного ОСОБА_2 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Будь-якої інформації, що свідчить про наявність у обвинуваченого хвороб, які б перешкоджали перебуванню його в умовах ізоляції від суспільства, у суду немає.

З практики ЄСПЛ вбачаються принципи конвенційного прецедентного права, як підстави для відмови в звільненні особи з-під варти, а саме: 1. ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії» від 10.11.1969 року; 2. ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя ( рішення ЄСППЛ «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968 року).

Згідно з пунктом 36 Рішення ЄСПЛ у справі «Москаленко проти України» №37466/04 від 20.08.2010 Європейський Суд з прав людини зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, слідчий суддя з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України - в розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 57630,00 грн. (1921 х 30 = 57630,00 грн.).

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Лагоші С.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, з моменту фактичного затримання, з 23 години 20 хвилин 07 березня 2019 року до 23 години 20 хвилин 05 травня 2019 року.

Визначити суму застави у розмірі 57630,00 грн. (п»ятдесят сім тисяч шістсот тридцять) гривень, яку необхідно внести на депозитний рахунок: рахунок отримувача 37318098006674, отримувач коштів - ТУ ДСА України у Харківській області, банк отримувача - ДКС України, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу: застава, справа № 623/948/19; провадження № 1-кс/623/ 405/2019 від ОСОБА_2, або його рідних.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та\або місця

роботи.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2 наслідки невиконання покладених зобов'язань. У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_2 в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя П.П.Винниченко