Ухвала суду № 80331107, 08.03.2019, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/1701/19

1-кс/310/570/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 березня 2019 рокум. Бердянськ

Слідчий суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Полянчук Б.І., при секретарі Амельченко Д.В., за участю прокурора Полозюка Є.Ю., слідчого Пєрєвєрзєва А.М., захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12019080130000530 від 07 березня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.186 КК України відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 - 69, раніше судимого:

- 15.04.2015 Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст.289, ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 03.09.2015. Перегляд вироку 03.09.2015 Апеляційним судом Запорізької області та засуджено за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ст. 69, ст. 70, ч.2 ст. 289 та визначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі;

- 01.10.2016 Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.289, ч.1 ст. 70 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України приєднано покарання за вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 15.04.2015 та визначено покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч.5 ст. 72 КК України зараховано строк попереднього ув’язнення з 17.03.2015. Вирок набрав законної сили 14.07.2017. Звільнився 18.05.2018 з виправної колонії № 99 Запорізької області за відбуттям строку покарання,

ВСТАНОВИВ:

08.03.2019 року старший слідчий СВ Бердянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 в якому зазначив, що 02 березня 2019 року приблизно о 02 годині, знаходячись в першому під’їзді будинку №21 по проспекту Азовському в м. Бердянськ Запорізької області, ОСОБА_2 підійшов до потерпілого ОСОБА_4 та діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою відкритого викрадення чужого майна, наніс йому приблизно 5 ударів кулаком в область голови та 3 удари кулаком в область тулубу. Відразу після цього, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна та користуючись тим, що після нанесених ударів потерпілий не зможе чинити активного опору, ОСОБА_2 з кишені куртки потерпілого відкрито викрав мобільний телефон «LG Nexus 5 D-820» вартістю 2000 гривень, грошові кошти в сумі 250 гривень, після чого шляхом ривку зірвав з шиї потерпілого ланцюжок вартістю 100 гривень, а всього на загальну суму 2350 гривень, тим самим відкрито, повторно їх викрав.

Після цього, ОСОБА_2 залишив місце скоєння злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на суму 2350 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_2. скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно, тобто кримінальне правопорушення (злочин) передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.

У судовому засіданні слідчий Пєрєвєрзєв А.М. підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити. Посилався на наявність обґрунтованої підозри відносно подізрюваного та ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Просив застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2, оскільки жоден із більш м’яких заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України. При обранні запобіжного заходу розмір застави просив не визначати, оскільки ОСОБА_2 вчинив злочин із застосуванням насильства.

У судовому засіданні прокурор Полозюк Є.Ю. підтримав клопотання слідчого, просив його задовольнити, оскільки в судовому засіданні встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта спеціаліста тощо у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник ОСОБА_1 заперечував існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_2 створив сімю і проживає в цивільному шлюбі, визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, а тому немає підстав вважати, що він буде впливати на потерпілого та свідків. Просив застосувати застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_2 фактично частково визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України. Поросив не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України відсутні. В нього відсутні наміри впливати на свідків та потерпілого. З останнім він домовився про відшкодування шкоди і в нього відсутні претензії. Також не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду, скоїти інше кримінальне правопорушення.

Заслухавши пояснення слідчого, підозрюваного та його захисника, думку прокурора, дослідивши додані до клопотання матеріали кримінального провадження приходжу до наступного.

Копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №12019080130000530, яке зареєстровано 07 березня 2019 року, свідчить про те, що відомості про вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_2 були внесені до ЄРДР 07.03.2019 року з правовою кваліфікацією за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 порушено з метою запобігання ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України.

ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення і його 07.03.2019 року о 08 годині 00 хвилин було фактично затримано в кабінеті №416 Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області за адресою: м. Бердянськ вул. Грецька,5.

07.03.2019 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляд позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

Обґрунтованість підозри підтверджується доданими до клопотання доказами, а саме: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, розпискою про добровільно видачу мобільного телефону, протоколами огляду місця події, протоколом допиту потерпілого, розписками про отримання ланцюжка та мобільного телефону, протоколами допиту свідків, протоколом пред’явлення особи для впізнання та фототаблецею до нього, протоколом допиту підозрюваного.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, згідно ст.177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, передбачених ст. 42 КПК України, а також запобігання спробам переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, згідно ст. 177 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.186 КК України, який є тяжким злочином, за який передбачено покарання лише у вигляді позбавлення волі до шести років, а також наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта спеціаліста тощо у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, що є ризиками, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Так, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, не має постійного джерела доходів, його місце проживання в місті Бердянську не підтверджено, після скоєння кримінального правопорушення спробував втекти з місця вчинення злочину. Зазначене свідчить про те, що перебуваючи на свободі, з метою уникнення покарання за скоєне, зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що унеможливить проведення слідчих дій за його участю та прийняття процесуальних рішень у розумні строки, що є ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Беручи до уваги, що підозрюваний може впливати на потерпілого, свідків з метою схилення до надання показів на його користь, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки характеризується як конфліктна, агресивна та небезпечна особа, має не зняту в передбаченому законом порядку судимість, повторно вчинив умисний тяжкий корисливий злочин, що є ризиками, передбаченим п.п. 3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно практики Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав і інтересів.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Згідно з вимогами ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України, у кримінальному провадженні, який передбачено п.2 ч.5 ст.182 КПК України, в межах вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 147 280 (сто сорок сім тисяч двісті вісімдесят) гривень 00 копійок.

Вважаю можливим не визначати розмір застави, оскільки ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення (злочин) із застосуванням насильства.

Таким чином, приходжу до висновку про наявність підстав вважати, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які встановлені в судовому засіданні, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

За викладених обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12019080130000530 від 07 березня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.186 КК України відносно ОСОБА_2 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, 19 січня 1997 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, з утриманням у ДУ «Вільнянська установа виконання покарань (№11)», з 08 годин 00 хвилин 07 березня 2019 року до 08 години 00 хвилин 06 травня 2019 року.

Строк дії ухвали до 08 години 00 хвилин 06 травня 2019 року включно.

Ухвалу направити для виконання до Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо строк на апеляційне оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала не набрала законної сили.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя