Постанова № 8033037, 12.02.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-48092/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єресько Л.О.,

при секретарі Кузьменко М.В.,

за участю:

представника позивача - Савенко О.Г.

представника відповідача - Даниленко Я.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "ПММ Газсервіс-Кременчук"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекціїпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

30 листопада 2009 року (надалі позивач)звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції (надалі відповідач)про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003472301/0/2040 від 24.06.2009 року, № 0003472301/1/2906 від 10.09.2009 року, № 0003472301/2/3714 від 27.11.2009 року, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 56681 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем - 37787 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 18 894 грн. 00 коп.; податкових повідомлень-рішень № 0003482301/0/2041 від 24.06.2009 року, № 0003482301/1/2907 від 10.09.2009 року, № 0003482301/2/3713 від 27.11.2009 року, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 20153 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем - 13435 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6718 грн. 00 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що висновки відповідача в акті виїзної планової перевірки № 2610/23-209/33810036 від 18.06.2009 року, за результатами якої прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, про порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме, заниження валових витрат в сумі 37787 грн. 00 коп. за період з 2 кварталу 2006 року по 1 квартал 2009 року, є необґрунтованими. Зазначав, що позивачем укладалися договори купівлі-продажу нафтопродуктів, доповненнями до яких визначалися умови поставки СРТ в редакції ІНКОТЕРМС-2000, якими передбачено оплату покупцем транспортування придбаного ним товару до місця, яке буде вказане покупцем. Витрати позивача на транспортування нафтопродуктів покупцям були включені в загальну ціну товару, їх наявність підтверджено податковими накладними перевізників, тому вказані витрати правомірно віднесено до валових витрат.

Крім того, до валових витрат відповідних податкових періодів позивачем включено витрати по отриманих послугах по веденню бухгалтерського обліку. Незважаючи на те, що у листі № 1 від 09.11.2005 року та заяві про взяття на облік платника податку в органах ДПІ позивач повідомляв, що ведення бухгалтерського обліку та складання звітності буде здійснюватися особисто керівником, у періоди збільшення обсягу робіт на підприємстві на підставі цивільно-правових угод позивачем залучалися сторонні спеціалісти для ведення бухгалтерського обліку, що не заборонено чинним законодавством, вартість наданих бухгалтерських послуг правомірно відносилася до валових витрат.

Позивач не згоден також із висновком перевірки про порушення пп. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у зв'язку із включенням до податкового кредиту сум ПДВ з вартості послуг по транспортуванню нафтопродуктів, які не призначені для використання у господарській діяльності. Зазначав, що транспортні послуги придбаваються позивачем з метою забезпечення основної діяльності підприємства торгівлі нафтопродуктами, а саме, здійснення поставок нафтопродуктів покупцям на умовах СРТ в редакції ІНКОТЕРМС-2000.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

У запереченнях на підтвердження правомірності податкових повідомлень-рішень зазначав, що перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року та заниження податку на прибуток на суму 37787 грн. 00 коп., що виникло у зв'язку з віднесенням до валових витрат вартості транспортних послуг, щодо яких не встановлено зв'язку з фінансово-господарською діяльністю позивача та використання у господарській діяльності з метою отримання доходу, а також витрат на бухгалтерські послуги, факт отримання яких позивачем не підтверджено. Також встановлено порушення підпункту 7.4.4 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме, завищення податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 22479 грн. 00 коп. у зв'язку із включенням до його складу сум ПДВ з вартості транспортних послуг, які не використовувалися у господарській діяльності позивача.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у термін з 01.06.2009 року по 15.06.2009 року державними податковими ревізорами - інспекторами Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції проведено планову виїзну перевірку приватного підприємства "ПММ Газсервіс-Кременчук" (код 33810033) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 13.07.2006 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 13.07.2006 року по 31.03.2009 року.

Перевірку здійснено на підставі наказу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 01.06.2009 року № 1648 «Про проведення планових перевірок», направлення № 1620/001620 від 01.06.2009 року.

За результатами перевірки складено акт від 18.06.2009 року № 2610/23-209/33810036, в якому відображено порушення позивачем:

- пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме, заниження податку на прибуток за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року в сумі 37787 грн. 00 коп., у тому числі за другий квартал 2006 року в сумі 12351 грн. 00 коп., за третій квартал 2007 року в сумі 1821 грн. 00 коп., за четвертий квартал 2006 року 1384 грн. 00 коп., за другий квартал 2007 року в сумі 625 грн. 00 коп., за третій квартал 2007 року в сумі 2850 грн. 00 коп., за четвертий квартал 2007 року в сумі 1096 грн. 00 коп., за перший квартал 2008 року в сумі 312 грн. 00 коп., за другий квартал 2008 року в сумі 625 грн. 00 коп., за третій квартал 2008 року в сумі 625 грн. 00 коп., за четвертий квартал 2008 року в сумі 11776 грн. 00 коп., за перший квартал 2009 року в сумі 4322 грн. 00 коп.

- підпункту 7.4.4 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податковий кредит в періоді, що перевірявся на загальну суму 22479 грн. 00 коп., в тому числі:

за квітень 2006 року на суму 3910 грн. 00 коп.;

за травень 2006 року на суму 5134 грн. 00 коп.;

за червень 2006 року на суму 836 грн. 00 коп.;

за серпень 2006 року на суму 1457 грн. 00 коп.;

за жовтень 2006 року на суму 440 грн. 00 коп.;

за листопад 2006 року на суму 666 грн. 00 коп.;

за серпень 2007 року на суму 662 грн. 00 коп.;

за вересень 2007 року на суму 1118 грн. 00 коп.;

за жовтень 2007 року на суму 77 грн. 00 коп.;

за жовтень 2008 року на суму 5147 грн. 00 коп.;

за листопад 2008 року на суму 3032 грн. 00 коп.

За висновками акту перевірки від 18.06.2009 року № 2610/23-209/33810036 порушення позивачем Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" виникло у зв'язку з тим, що позивачем віднесено до складу валових витрат вартість послуг з перевезень вантажів, наданих ТОВ «Укрмагістраль», ТОВ «Кремтрансагро», ФОП ОСОБА_1., СПД ФО ОСОБА_2., ТОВ «ПКП «Шляхбудсервіс», ПП «Везувій», ТОВ «Трансагро», ТОВ «Агро Трейдінг Компані», ТОВ «Славтрансгруп», ФОП ОСОБА_3., ПП ОСОБА_4., ФОП ОСОБА_5., які не можуть вважатися витратами, пов'язаними з фінансово-господарською діяльністю позивача та використаними ним у своїй діяльності з метою отримання доходу, оскільки в доданих до актів здачі-приймання виконаних робіт з перевезень товарно-транспортних накладних не вказані дані про «вантажоодержувачів»та «вантажовідправників», пункти розвантаження нафтопродуктів і зазначені в товарно-транспортних накладних «вантажоодержувачі»та «покупці», яким позивач реалізував нафтопродукти, знаходяться в різних населених пунктах, що свідчить про те, що транспортування придбаних у постачальників нафтопродуктів здійснювалося до споживачів, які не були покупцями позивача у перевіряємому періоді, до деяких актів здачі-приймання виконаних робіт товарно-транспортні накладні не додані, крім того, у видаткових накладних, рахунках, податкових накладних позивачем не зазначено вартості послуг по транспортуванню своїм покупцям, документального підтвердження фактів відшкодування покупцями позивача вартості транспортних послуг не надано. Також позивачем неправомірно віднесено до валових витрат вартість робіт по наданню послуг по веденню бухгалтерського обліку і аудиту, наданих СПД ОСОБА_6. та СПД ОСОБА_7., оскільки в актах виконаних робіт відсутня конкретна інформація про фактично виконані роботи: перелік складених та оброблених первинних документів, складених реєстрів, журналів-ордерів, оборотних відомостей по рахунках бухгалтерського обліку, звітних документів та ін., а в ході перевірки не виявлено документів бухгалтерського обліку, складених та підписаних СПД ОСОБА_6. або СПД ОСОБА_7. в якості виконавців цих документів, що свідчить про відсутність документального підтвердження витрат по отриманим послугам з ведення бухгалтерського обліку. Крім того, згідно листа директора ПП «ПММ Газсервіс Кременчук»Савенка О.Г. до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 09.11.2005 року № 1 ведення бухгалтерського обліку та складання звітності здійснюється особисто керівником, а в заяві про взяття на облік в органах ДПА від 08.11.2005 року вказано, що головним бухгалтером є Савенко О.Г.

Порушення позивачем підпункту 7.4.4 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" перевіркою встановлено у зв'язку з включенням позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість з отриманих від перевізників авто послуг, які не використовувалися у власній господарській діяльності підприємства.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення № 0003472301/0/2040 від 24.06.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 56681 грн. 00 коп., у тому числі за основним платежем - 37787 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 18894 грн. 00 коп. та податкове повідомлення-рішення № 0003482301/0/2041 від 24.06.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 20153 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем - 13435 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 6718 грн. 00 коп.

Рішенням Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 28.08.2009 року № 28673/10/25010 про результати розгляду первинної скарги позивача податкове повідомлення-рішення № 0003472301/0/2040 від 24.06.2009 року залишено без змін, а скаргу без задоволення. Рішенням Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 28.08.2009 року № 28666/10/25010 про результати розгляду первинної скарги позивача податкове повідомлення-рішення № 0003482301/0/2041 від 24.06.2009 року залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято і направлено позивачу податкові повідомлення-рішення № 0003472301/1/2906 від 10.09.2009 року, № 0003482301/1/2907 від 10.09.2009 року, якими визначено податкові зобовязання з податку на прибуток та податку на додану вартість у розмірах, встановлених податковими повідомленнями рішеннями від 24.06.2009 року.

Державна податкова адміністрація у Полтавській області за результатами розгляду повторної скарги на податкові повідомлення-рішення від 24.06.2009 року № 0003472301/0/2040 та № 0003472301/1/2906 від 10.09.2009 року винесла рішення про результати розгляду повторної скарги від 13.11.2009 року № 2781/10/25-017, яким рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Полтавській області від 13.11.2009 року № 2780/10/25-017 про результати розгляду повторної скарги позивача податкові повідомлення-рішення № 0003482301/0/2041 від 24.06.2009 року та № 0003482301/1/2907 від 10.09.2009 року залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято і направлено позивачу податкові повідомлення-рішення № 0003472301/2/3714 від 27.11.2009 року та № 0003482301/2/3713 від 27.11.2009 року, якими визначено податкові зобовязання з податку на прибуток та податку на додану вартість у розмірах, встановлених податковими повідомленнями рішеннями від 24.06.2009 року та від 10.09.2009 року.

Позивач не згоден з податковими повідомленнями-рішеннями, винесеними за результатами перевірки, а також за наслідками розгляду його скарг в адміністративному порядку, у зв'язку з чим просить суд визнати їх нечинними.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковим повідомленням-рішенням № 0003472301/0/2040 від 24.06.2009 року, № 0003472301/1/2906 від 10.09.2009 року, № 0003472301/2/3714 від 27.11.2009 року, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 56681 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем - 37787 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 18 894 грн. 00 коп., суд виходить з наступного.

Об'єктом оподаткування згідно статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно абз. 4 пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З огляду на вимоги наведених правових норм, наявність безпосереднього звязку витрат з господарською діяльністю платника податків та підтвердження їх розрахунковими, платіжними та іншими документами (в першу чергу первинними документами) є підставою для зменшення платником податків обєкту оподаткування на суму витрат з придбання (виготовлення) товарів (послуг).

Перевіркою встановлено та не заперечується сторонами, що позивачем включено до складу валових витрат вартість бухгалтерських послуг, наданих ПП ОСОБА_6. та ПП ОСОБА_7. на загальну суму 35250 грн. 00 коп., в тому числі у другому кварталі 2007 року 2500 грн. 00 коп., у третьому кварталі 2007 року 2500 грн. 00 коп., у четвертому кварталі 2007 року 4000 грн. 00 коп., у першому кварталі 2008 року 1250 грн. 00 коп., у другому кварталі 2008 року 2500 грн. 00 коп., у третьому кварталі 2008 року 2500 грн. 00 коп., у четвертому кварталі 2008 року 5000 грн. 00 коп., у першому кварталі 2009 року 15000 грн. 00 коп.

Судом встановлено, що між позивачем (Замовник) та суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_6. (Виконавець) було укладено договір про надання послуг по веденню бухгалтерських послуг № 02/04-1 від 02.04.2007 року, за яким Замовник доручає, а Виконавець бере зобов'язання по наданню послуг по веденню бухгалтерського обліку в обсягах та на умовах, передбачених договором.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-XIV бухгалтерський облік це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Виконання послуг суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_6 по веденню бухгалтерського обліку було оформлено актами виконаних робіт, підписаних позивачем та СПД ОСОБА_6.:

№ 01-02/04 від 30.04.2007 року на суму 2500 грн. 00 коп. (без ПДВ);

№ 02-04/02 від 31.07.2007 року на суму 2500 грн. 00 коп. (без ПДВ);

№ 01-04/3 від 31.10.2007 року на суму 2500 грн. 00 коп. (без ПДВ);

№ 01-04/4 від 03.12.2007 року на суму 1500 грн. 00 коп. (без ПДВ);

№ 04/01-1 від 01.02.2008 року на суму 1250 грн. 00 коп. (без ПДВ);

№ 24/04-2 від 24.04.2008 року на суму 2500 грн. 00 коп. (без ПДВ);

№ 31/07-3 від 31.07.2008 року на суму 2500 грн. 00 коп. (без ПДВ);

№ 23/10-1 від 23.10.2008 року на суму 2500 грн. 00 коп. (без ПДВ);

№ 02/04-4 від 25.12.2008 року на суму 2500 грн. 00 коп. (без ПДВ).

У вказаних актах зміст господарської операції визначено як «роботи по наданню послуг (діяльність у сфері бухгалтерського обліку та аудиту)», конкретних видів виконаних робіт, переліку складених бухгалтерських документів не зазначено. Таким чином, акти виконаних робіт не містять обов'язкового реквізиту первинного документа «зміст та обсяг господарської операції», тому вони не можуть підтверджувати здійснення господарських операцій. Інші документи, які б конкретизували зміст наданих послуг, або бухгалтерські документи, складені в процесі надання послуг, докази про використання бухгалтерських послуг у господарській діяльності позивача, були відсутні під час перевірки та не надані позивачем в ході судового розгляду справи.

Позивачем (Замовник) було укладено також із суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_7. (Виконавець) договір № 3-09 від 02.01.2009 року про надання послуг по веденню бухгалтерського обліку, за яким Замовник доручає, а Виконавець бере зобов'язання по наданню послуг по веденню бухгалтерського обліку в обсягах та на умовах, передбачених договором. Виконання вказаних послуг оформлено актами виконаних робіт, підписаних позивачем та СПД ОСОБА_7.:

№ 1 від 30.01.2009 року на суму 5000 грн. 00 коп. (без ПДВ) про надання послуг в наступному обсязі: обробка документів за 2008 рік для складення річної звітності у фонди, відділ статистики, податкову інспекцію, здача звітів, обробка первинних документів за січень 2009 року, складення звітів та зведення бухгалтерії за січень 2009 року, складання договорів та надання консультаційних послуг з питань оподаткування;

№ 2 від 27.02.2009 року на суму 5000 грн. 00 коп. (без ПДВ) про надання послуг в наступному обсязі: обробка документів за січень 2009 року для складення звітності у Пенсійний фонд, відділ статистики, податкову інспекцію, здача звітів, ведення та обробка первинних документів за лютий 2009 року, надання консультаційних послуг з питань оподаткування;

№ 3 від 31.03.2009 року на суму 5000 грн. 00 коп. (без ПДВ) про надання послуг в наступному обсязі: обробка документів за березень 2009 року для складення звітності у Пенсійний фонд, відділ статистики, податкову інспекцію, здача звітів, ведення та обробка первинних документів за березень 2009 року, надання консультаційних послуг з питань оподаткування.

Із змісту актів виконаних робіт вбачається, що в них відсутня конкретна інформація щодо документів, які опрацьовувалися виконавцем, та бухгалтерських документів, які складалися в результаті їх обробки (реєстри, журнали-ордери, оборотні відомості по рахунках бухгалтерського обліку, звітні документи), натомість інформація про перелік виконаних робіт має загальний характер. Крім того, в ході перевірки не виявлено документів бухгалтерського обліку, складених та підписаних СПД ОСОБА_7. в якості виконавця цих документів. Натомість в акті перевірки зафіксовано, що заявою від 09.11.2005 року № 1 директор ПП «ПММ Газсервіс Кременчук»Савенко О.Г. повідомляв Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію, що ведення бухгалтерського обліку та складання звітності здійснюється особисто керівником, а в заяві про взяття на облік в органах ДПА від 08.11.2005 року, що головним бухгалтером є директор Савенко О.Г.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не підтверджено належними первинними документами та не надано доказів щодо реального отримання бухгалтерських послуг та їх зв'язку з господарською діяльністю, тому віднесення до валових витрат їх вартості за період з 2 кварталу 2007 року по 1 квартал 2009 року на загальну суму 35250 грн. 00 коп. здійснено всупереч абз. 4 пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 5.1. ст. 5 Закону. Отже, висновок перевірки про завищення позивачем валових витрат на суму 35 250 грн. є законним та обґрунтованим

Перевіркою також встановлено, що позивачем віднесено до складу валових витрат вартість послуг з перевезень вантажів, наданих ТОВ «Укрмагістраль», ТОВ «Кремтрансагро», ФОП ОСОБА_1., СПД ФО ОСОБА_2., ТОВ «ПКП «Шляхбудсервіс», ПП «Везувій», ТОВ «Трансагро», ТОВ «Агро Трейдінг Компані», ТОВ «Славтрансгруп», ФОП ОСОБА_3., ПП ОСОБА_4., ФОП ОСОБА_5., на суму 151149 грн., в тому числі за 2 квартал 2006 року 49404 грн., 3 квартал 2006 року 7286 грн., 4 квартал 2006 року 5533 грн., 2 квартал 2007 року 2500 грн., 3 квартал 2007 року 11400 грн., 4 квартал 2007 року 4384 грн., 1 квартал 2008 року 1250 грн., 2 квартал 2008 року 2500 грн., 3 квартал 2008 року 2500 грн., 4 квартал 2008 року 47104 грн., 1 квартал 2009 року 17288 грн.

Судом встановлено, що позивачем було укладено договори про надання послуг з перевезення вантажів: з ТОВ «Укрмагістраль»(договір № 17-А від 11.04.2006 року), ТОВ «Кремтрансагро»(договір № 26 від 13.04.2006 року), ФОП ОСОБА_1. (договір № 2 від 20.04.2006 року), СПД ФО ОСОБА_2. (договір № 31 від 21.04.2006 року), ТОВ «ПКП «Шляхбудсервіс»(договір № 34-2006/Т від 26.06.2006 року), ПП «Везувій»(договір № 120 від 03.08.2006 року), ТОВ «Трансагро»(договори № 14-09/06 від 14.09.2006 року, № 17/10-06 від 19.10.2006 року), ТОВ «Агро Трейдінг Компані»(договір № 09/08-07 від 09.08.2007 року), ТОВ «Славтрансгруп»(договір 16/05-08 від 16.05.2008 року), ФОП ОСОБА_3. (договір № 011008-5 від 01.10.2008 року), ПП ОСОБА_4. (договір № 1/28-10 від 28.10.2008 року), ФОП ОСОБА_5. (договір № 0303 від 03.03.2009 року).

Згідно письмової інформації головного державного податкового інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Бойка Г.М., наданої до акту перевірки позивача від 18.06.2009 року № 2610/23-209/33810036, до валових витрат за період з 2 кварталу 2006 року по 1 квартал 2009 року позивачем була включена вартість послуг з перевезення вантажів згідно наступних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) з:

ПП «Водолей»: № 11 від 11.04.2006 року;

ТОВ «Укрмагістраль»: № 12 від 12.04.2006 року, № 15 від 17.04.2006 року, № 26 від 26.04.2006 року; № 36 від 06.05.2006 року, № 37 від 06.05.2006 року, № 50 від 18.05.2006 року, № 51 від 18.05.2006 року, № 56 від 22.05.2006 року, № 57 від 22.06.2006 року, № 52 від 18.05.2006 року;

СПД ОСОБА_1: № 7 від 21.04.2006 року, № 9 від 26.04.2006 року, № 10 від 28.04.2006 року;

ТОВ Кремтрансавто: б/н від 13.04.2006 року;

СПД ФО ОСОБА_2.: № 13 від 21.04.2006 року;

ТОВ ПКП «Шляхбудсервіс»: № 82 від 27.06.2006 року;

ПП «Везувій»: № ОУ-005 від 03.08.2006 року, № ОУ-007 від 15.08.2006 року;

ТОВ «Трансагро»: № ОУ-00137 від 23.10.2006 року, № ОУ-00145 від 01.11.2006 року;

ТОВ «Агротрейдінг-Компані»: № ОУ-051 від 09.08.2007 року, № ОУ-056 від 17.08.2007 року, № ОУ-060 від 31.08.2007 року, № ОУ-064 від 04.09.2007 року, № ОУ-066 від 05.09.2007 року, № ОУ-070 від 11.09.2007 року, № ОУ-074 від 18.09.2007 року, № ОУ-075 від 19.09.2007 року, № ОУ-078 від 21.09.2007 року, № ОУ-079 від 24.09.2007 року, № ОУ-087 від 28.09.2007 року, б/н від 05.10.2007 року;

ТОВ «Славтрансгруп»: № ОУ-0101 від 17.10.2008 року, № ОУ-0103 від 20.10.2008 року, № ОУ-0104 від 23.10.2008 року, № ОУ-0105 від 24.10.2008 року, № ОУ-0114 від 05.11.2008 року; № ОУ-0124 від 21.11.2008 року;

ПП ОСОБА_3.: б/н від 31.10.2008 року, б/н від 03.11.2008 року;

ПП Фалюш: № 2-080 від 17.11.2008 року, № 2-081 від 03.11.2008 року, № 2-004 від 27.01.2009 року;

ФОП ОСОБА_5.: б/н від 05.03.2009 року.

Як вбачається із вказаних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), зміст господарської операції визначено як «транспортні послуги», зазначено відстань у кілометрах, в деяких вказано маршрут.

В обґрунтування зв'язку послуг з перевезення нафтопродуктів з господарською діяльністю підприємства позивач посилався на те, що ним було укладено договори купівлі-продажу нафтопродуктів з ТОВ «Логрус-АМТ», ТОВ «Кредон», ТОВ «Спецавтотранс», ПП «Ангронафта», ТОВ «Аси Ойл», ЗАТ «Семенівський елеватор», СТОВ «Перемога», ТОВ «Компанія Укрцентр», ТОВ «Полтава-2007»на умовах поставки СРТ в редакції ІНКОТЕРМС-2000, якими передбачено оплату покупцем транспортування придбаного ним товару до місця, яке буде ним вказане, витрати на транспортування нафтопродуктів були закладені в загальну ціну товару.

Згідно положень ІНКОТЕРМС Офіційні правила тлумачення торговельних термінів, затверджених Міжнародною торговою палатою 01.01.2000 року за № 560 (редакція 2000 року) термін CPT (CARRIAGE PAID TO) «ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО»означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення.

Як встановлено судом, підприємства - покупці нафтопродуктів ТОВ «Логрус-АМТ», ТОВ «Кредон», ТОВ «Спецавтотранс», ПП «Ангронафта», ТОВ «Аси Ойл», ЗАТ «Семенівський елеватор», СТОВ «Перемога», ТОВ «Компанія Укрцентр», ТОВ «Полтава-2007»згідно укладених договорів купівлі-продажу нафтопродуктів подавали позивачу заявки на відвантаження товару у визначеному місці (місто, селище), а позивач зобов'язувався здійснити таку поставку нафтопродуктів, які придбавалися ним у інших підприємств-постачальників. Позивачем надано суду видаткові накладні підприємств постачальників, які свідчать про отримання позивачем нафтопродуктів, а також накладні позивача на видачу нафтопродуктів підприємствам-покупцям.

Судом встановлено, що у накладних позивача відсутні відомості про посади, прізвище, ім'я, по батькові осіб, які відпустили та отримали товар, тобто відсутній обов'язковий реквізит первинного документа - дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У товарно-транспортних накладних на перевезення нафтопродуктів, доданих до частини актів здачі-прийняття послуг з перевезень, у графі «вантажоодержувач»зазначено або ПП «ПММ Газсервіс Кременчук»(при тому, що вантажовідправник також ПП «ПММ Газсервіс Кременчук»), або інші підприємства, які не є покупцями позивача (Торговий будинок «Енергоекспорт», Оржицький райавтодор, філія «Кобеляцький райавтодор», Полтавський облавтодор філія АБЗ «Автодорсервіс», КП «Полтавське ПШРБУ»Полтавської міської ради та ін.), до частини актів здачі-прийняття послуг з перевезень товарно-транспортні накладні взагалі відсутні. При цьому у заявках покупців позивача на відвантаження товару зазначалося лише місце доставки товару у вигляді найменування адміністративно-територіальної одиниці, суб'єкт господарювання, якому необхідно відвантажити товар, не вказувався.

Беручи до уваги те, у товарно-транспортних накладних вантажоотримувачами зазначені не контрагенти позивача, а інші суб'єкти господарювання, до частини актів здачі-прийняття послуг товарно-транспортні накладні взагалі відсутні, у видаткових накладних позивача не містяться ідентифікуючі дані одержувача товару, суд приходить до висновку, що позивачем не підтверджено зв'язок цих перевезень із господарською діяльністю позивача з продажу нафтопродуктів ТОВ «Логрус-АМТ», ТОВ «Кредон», ТОВ «Спецавтотранс», ПП «Ангронафта», ТОВ «Аси Ойл», ЗАТ «Семенівський елеватор», СТОВ «Перемога», ТОВ «Компанія Укрцентр», ТОВ «Полтава-2007». Акти здачі-прийняття послуг з перевезень із зазначенням найменування господарської операції «транспортні послуги», відстані у кілометрах, а в деяких - маршруту перевезення, також не дозволяють встановити зв'язок перевезень з господарськими операціями позивача.

При цьому суд також враховує, що у договорах купівлі-продажу нафтопродуктів позивача з ТОВ «Логрус-АМТ», ТОВ «Кредон», ТОВ «Спецавтотранс», ПП «Ангронафта», ТОВ «Аси Ойл», ЗАТ «Семенівський елеватор», СТОВ «Перемога», ТОВ «Компанія Укрцентр», ТОВ «Полтава-2007»було передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити вартість товару, а при необхідності і вартість його доставки, що свідчить про те, що вартість доставки не підлягала включенню у ціну товару, а сплачувалася при необхідності, та спростовує доводи позивача про те, що витрати на транспортування включалися до вартості товару. З огляду на це, а також беручи до уваги те, що у податкових і видаткових накладних, оформлених позивачем під час продажу нафтопродуктів вказаним підприємствам, не зазначалася вартість транспортних послуг, посилання позивача на оплату вказаними підприємствами витрат позивача на транспортування нафтопродуктів, є недоведеними, як і зв'язок витрат на перевезення з договірними відносинами купівлі-продажу нафтопродуктів.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем не підтверджено належними первинними документами зв'язок з господарською діяльністю позивача витрат на здійснення перевезень в сумі 151149 грн., тому згідно абз. 4 пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з урахуванням п. 5.1. ст. 5 Закону, вказані витрати не підлягали включенню до складу валових витрат відповідних звітних періодів.

Разом з тим, висновок перевірки про завищення позивачем валових витрат за 4 квартал 2006 року на 12351 грн. зроблено перевіряючими із перевищеннями своїх повноважень, оскільки планова перевірка позивача проводилася за період з 13.07.2006 року по 31.03.2009 року, тобто 2 квартал 2006 року не охоплювався перевіркою.

У зв'язку з цим, донарахування позивачу податку на прибуток за 2 квартал 2006 року в сумі 12351 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно наявного у справі розрахунку в сумі 6 175, 5 грн. є безпідставним.

Отже, податкові повідомлення-рішення № 0003472301/0/2040 від 24.06.2009 року, № 0003472301/1/2906 від 10.09.2009 року, № 0003472301/2/3714 від 27.11.2009 року, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 56681 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем - 37787 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 18 894 грн. 00 коп., є неправомірними і підлягають визнанню протиправними та скасуванню в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 18 526,5 грн., в тому числі за основним платежем - 12 351 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6 175, 5 грн. В іншій частині податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими.

Надаючи оцінку податковим повідомленням-рішенням № 0003472301/0/2041 від 24.06.2009 року, № 0003482301/1/2907 від 10.09.2009 року, № 0003482301/2/3713 від 27.11.2009 року, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 20153 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем - 13435 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6718 грн. 00 коп., суд виходить з наступного.

Приватне підприємство "ПММ Газсервіс-Кременчук" у перевіряємому періоді було зареєстроване платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 23488644 від 21.11.2005 року, що зафіксовано в акті перевірки від 18.06.2009 року та не заперечується сторонами.

Пунктом 1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі Закон «Про ПДВ») встановлено, що податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про ПДВ» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

При цьому пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про ПДВ»передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати, зокрема, податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Судом встановлено, що позивачем включено до податкового кредиту звітних періодів (квітень 2006 року листопад 2008 року) ПДВ з вартості перевезень нафтопродуктів в сумі 22 479 грн. на підставі податкових накладних, виданих ПП «Водолей»(№ 10 від 11.04.2006 року); ТОВ «Укрмагістраль»(№ 14 від 12.04.2006 року, № 17 від 17.04.2006 року, № 26 від 26.04.2006 року, № 36 від 06.05.2006 року, № 49 від 18.05.2006 року, № 53 від 22.05.2006 року, ); СПД ОСОБА_1 (№ 1 від 21.04.2006 року, № 3 від 26.04.2006 року, № 4 від 28.04.2006 року); ТОВ Кремтрансавто (№ 23 від 13.04.2006 року); СПД ФО ОСОБА_2. (№ 13 від 21.04.2006 року); ТОВ ПКП «Шляхбудсервіс»( № 133 від 27.06.2006 року); ПП «Везувій»(№ 80040 від 03.08.2006 року, № 80181 від 15.08.2006 року); ТОВ «Трансагро»(№ 124 від 23.10.2006 року, № 132 від 01.11.2006 року); ТОВ «Агротрейдінг-Компані»(№ 66 від 09.08.2007 року, № 70 від 17.08.2007 року, № 79 від 31.08.2007 року, № 84 від 04.09.2007 року, № 86 від 05.09.2007 року, № 90 від 11.09.2007 року, № 93 від 18.09.2007 року, № 94 від 19.09.2007 року, № 97 від 21.09.2007 року, № 99 від 24.09.2007 року, № 109 від 28.09.2007 року, № 121 від 05.10.2007 року); ТОВ «Славтрансгруп»(№ 119 від 17.10.2008 року, № 121 від 20.10.2008 року, № 123 від 23.10.2008 року, № 124 від 24.10.2008 року, № 133 від 06.11.2008 року, № 144 від 13.11.2008 року, № 145 від 21.11.2008 року, ПП ОСОБА_3. (№ 02-0311 від 03.11.2008 року).

Беручи до уваги те, що позивачем не підтверджено зв'язок з господарською діяльністю витрат на здійснення вищевказаних перевезень, віднесення ПДВ в сумі 22 479 грн. з їх вартості до податкового кредиту у періоді з квітня 2006 року по листопад 2008 року здійснено позивачем всупереч пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про ПДВ», тобто завищено податковий кредит на суму 22 479 грн.

Разом з тим, висновок перевірки про завищення позивачем податкового кредиту за квітень 2006 року в сумі 3910 грн., у травні 2006 року в сумі 5134 грн., у червні 2006 року в сумі 836 грн. (в загальній сумі - 9880 грн.) зроблено перевіряючими із перевищеннями своїх повноважень, оскільки планова перевірка позивача проводилася за період з 13.07.2006 року по 31.03.2009 року, тобто 2 квартал 2006 року не охоплювався перевіркою.

Із наявного у справі розрахунку штрафних (фінансових) санкцій вбачається, що позивачу донараховано податок на додану вартість із 2 кварталу 2006 року лише за червень 2006 року в сумі 836 грн. (квітень і травень 2006 року не враховано) та застосовано штрафні (фінансові) санкції за червень 2006 року в сумі 418 грн., що є безпідставним.

З огляду на викладене, податкові повідомлення-рішення № 0003472301/0/2040 від 24.06.2009 року, № 0003472301/1/2906 від 10.09.2009 року, № 0003472301/2/3714 від 27.11.2009 року, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 20 153 грн., в тому числі за основним платежем - 13 435 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6718 грн. є протиправними та підлягають визнанню протиправними та скасуванню в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 1254 грн., в тому числі за основним платежем - 836 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 418 грн. В іншій частині податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7, пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, пп. 1.32. ст. 1, п. 5.1., пп. 5.2.1. п. 5.2., пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР , статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "ПММ Газсервіс-Кременчук"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекціїпро визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0003482301/0/2041 від 24.06.2009 року, № 0003482301/1/2907 від 10.09.2009 року, № 0003482301/2/3713 від 27.11.2009 року, якими Приватному підприємству "ПММ Газсервіс-Кременчук" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 20 153 грн., в тому числі за основним платежем - 13 435 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6718 грн. в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 1254 грн., в тому числі за основним платежем - 836 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 418 грн.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0003472301/0/2040 від 24.06.2009 року, № 0003472301/0/2906 від 10.09.2009 року, № 0003472301/2/3714 від 27.11.2009 року, якими Приватному підприємству "ПММ Газсервіс-Кременчук" визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 56 681 грн., в тому числі за основним платежем - 37787 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 18 894 грн. в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 18 526,5 грн., в тому числі за основним платежем - 12 351 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6 175, 5 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "ПММ Газсервіс-Кременчук" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 17 лютого 2010 року.

СуддяЛ.О. Єресько