Ухвала суду № 80322965, 07.03.2019, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/4455/17

Провадження № 1-кп/496/84/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2019 року Біляївський районний суд Одеської області в складі: головуючого – судді Буран В.М,

за участю: секретаря – Дигуляр А.С.,

прокурора – Богомолова Г.Ю.,

потерпілих – ОСОБА_1, ОСОБА_2В,

представників потерпілих – ОСОБА_3

захисників обвинуваченого – ОСОБА_4, ОСОБА_5,

обвинуваченого – ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 який обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 3 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Біляївський районний суд Одеської області розглядає зазначене вище кримінальне провадження.

16 березня 2019 року спливає двомісячний термін тримання ОСОБА_6 під вартою і цей термін припадає на час відпустки головуючого судді по справі.

Від прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області надійшло клопотання яке він підтримав та оголосив про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Одеській УВП-21 УДПтС України в Одеській області строком на 60 днів, при цьому прокурор посилався на обставини викладені у письмовому клопотанні.

06.03.2019 р. через канцелярію суду від захисника ОСОБА_4 надійшла заява про зміну запобіжного заходу ОСОБА_6.

Потерпілі та їх представники в судовому засіданні підтримали клопотання прокурора та просили його задовольнити.

Від потерпілої ОСОБА_7 до суду надійшла заява в якій вона просила провести судове засідання без її участі та участі її представника ОСОБА_8

Від потерпілої ОСОБА_9 надійшла заява про проведення судового засідання без її участі, просить приймати до уваги думку її представника – ОСОБА_3

Обвинувачений та його захисники у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

Захисники ОСОБА_4, ОСОБА_5, просили надати час для ознайомлення з клопотанням про продовження строку тримання під вартою. Від технічної перерви на 10 хвилин для ознайомлення відмовились, вимагаючи більш тривалого часу для цього.

Прокурор оголосив відомості щодо направлення клопотання захиснику ОСОБА_5 на його офіційну адвокатську адресу з офіційного сайту.

Після того як головуючий зазначив, що не вбачає порушення прав сторони захисту, оскільки обвинувачений заздалегідь отримав копію клопотання про продовження строку тримання під вартою через адміністрацію ОСІ, а захиснику ОСОБА_5 було надіслано копію на офіційну електрону адресу, захисник ОСОБА_4 відмовився від підтримки його клопотання про зміну запобіжного заходу.

Суд звертає також увагу, що мова йде про клопотання про продовження строку тримання під вартою а не первісне обрання запобіжного заходу.

Заслухавши думку прокурора, потерпілих, а також їх представників, обвинуваченого та його захисників, дослідивши клопотання, матеріали кримінального провадження та надані докази, суд дійшов до наступного.

Частина ч. 3 ст. 331 КПК України зазначає, що незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув’язнення.

З 11 березня 2019 року до 14 квітня 2019 року включно, головуючий по справі перебуває в відпуски а тому розгляд клопотання про продовження строку тримання під вартою має бути розглянуто в цьому судовому засіданні в розуміння ст. 331 ч. 3 КПК України.

Відповідно до ст. 17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

А також суд приймає до уваги прецедентне право Конвенції щодо чотири базових прийнятних підстави для відмови у звільненні особи з під варти. Доцільність залишення під вартою особи, яка підозрюється в скоєнні тяжкого злочину, має оцінюватись в кожному випадку окремо у відповідності з її особливими характеристиками.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Так, ст. 5 Рекомендації Комітету Європи від 27.06.1980 р. "Про взяття під варту до суду" зауважується на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин поставлений обвинуваченому в вину тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним, з огляду на особу обвинуваченого, визначає вірогідність переховування від органів розслідування та /або суду.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи

Приймаючи до уваги принцип презумпції невинуватості, правил поваги свободи особи, враховуючи те, що обраний ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою – спливає 16.03.2019 р., а також те, що цей термін припадає на час відпустки головуючого судді по справі, а до вказаного терміну судове провадження не може бути завершено, також суд приймає до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_6, його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, також суд враховує тяжкість інкримінованого йому злочину, останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання тільки у вигляді позбавлення волі, а також скоєння злочину у стані алкогольного сп’яніння, що призвело до загибелі чотирьох осіб, суд приходить до висновку про необхідність відступу від правил поваги свободи особи, а також вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу неможливе, враховує те, що він у судовому засіданні ще не був допитаний, не допитані свідки а також з метою уникнення ризиків того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, вчинить інше кримінальне правопорушення.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Приймаючи до уваги те, що на теперішній час судовий розгляд даного кримінального провадження триває, ризики, які виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, не зникли, з урахуванням вимог ст. 183 КПК України, суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому більш м’якого запобіжного заходу, оскільки його належну процесуальну поведінку може забезпечити саме такий запобіжний захід, як тримання під вартою. Наявність у обвинуваченого місця постійного проживання жодним чином не свідчить про можливість запобігти заявленим ризикам

На підставі вищевикладеного, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, суд враховує підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді взяття під варту, не відпали.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 331 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Іллічівської місцевої прокуратури про продовження строку тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити ОСОБА_6, 21.11.1979 р. н., запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто з 07 березня 2019 р. до 05 травня 2019 року включно в Одеському УВП-21 УДПтС України в Одеській області.

Повний текст ухвали оголошено 07 березня 2019 року.

Утримання обвинуваченого проводити в ОСІ.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Буран В.М.

07 березня 2019 року