Рішення № 80320313, 07.03.2019, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/722/18 Провадження № 2/613/19/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Харченка С.М., за участю секретаря Мізяк М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Богодухові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, мотивуючи тим, що 27.07.2007 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» (зараз ПАТ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_1 уклали Договір кредиту на купівлю автотранспортних засобів № 48/07-345А на суму 27270 дол. США. 27.07.2007 року в забезпечення виконання зобов»язань Позичальника між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір Поруки №48П. Позичальник ОСОБА_1 зобов»язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 23.02.2018 року має заборгованість: за кредитом: 21182,13 дол. США, за відсотками – 24027,73 дол. США, в зв»язку з чим позивач просить стягнути солідарно з відповідачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 45 209,86 дол. США. та витрати по сплаті судового збору у сумі 18908,84 грн.

Представник позивача в судове засідання не з»явився, надав заяву з проханням розглянути справу без участі представника АТ «Укрсоцбанк», зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з»явився, надав заяву, згідно змісту якої просив судове засідання, призначене на 25.02.2019 року провести за його відсутності, при розгляді справи просив врахувати наданий ним відзив.

Відповідно до поданого відповідачем відзиву, він з позовними вимогами не згоден, категорично заперечує проти обставин, викладених в позовній заяві та обґрунтувань позову. Зазначив, що між ним та позивачем дійсно 27 липня 2007 року було укладено Договір кредиту на купівлю автотранспортних засобів № 48/07-345А на суму 27270 дол. США. Одночасно з укладенням договору кредиту, між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №48П, за яким останній зобов»язався перед позивачем солідарно відповідати за виконання ним договору кредиту. ОСОБА_1 зазначає, що нього дійсно виникла заборгованість за вказаним договором кредиту, у зв»язку з чим позивач звернувся у 2010 році до постійно діючого Третейського суду при асоціації українських банків. Рішенням третейського суду ОСОБА_3 20 січня 2010 року позов АКБ СР «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості було задоволено повністю та присуджено до стягнення солідарно з неї та ОСОБА_2 на користь АКБ СР «Укрсоцбанк» 220339, 47 грн. боргу за кредитом та 2603,40 грн. третейського збору. На підставі вказаного рішення позивачу було видано виконавчий лист, який було пред»явлено до виконання до Богодухівського відділу державної виконавчої служби ГУ УЮ в Харківській області та на підставі нього було відкрито виконавче провадження, яке на даний час не закрито. Крім того, зазначив, що позивач знаючи про наявне рішення суду та про відкрите виконавче провадження продовжував нараховувати відсотки по кредиту. Також, те що на рахунок позивача 19.03.2010 року надходили кошти в розмірі 2908,81 дол.США та 29.12.2014 року – в розмірі 1736,83 дол.США. Вказані обставини позивачем були приховані від державного виконавця та ці кошти не були перераховані виконавчою службою для зменшення розміру заборгованості по виконавчому листу, оскільки кошти надійшли після ухвалення рішення Третейського суду про стягнення суми боргу. В зв»язку з чим на думку відповідача позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, а справа підлягає закриттю. Також, ОСОБА_1 була подана заява, згідно змісту якої у разі, якщо суд не вбачає підстав для закриття провадження по справі на підставі раніше поданого відзиву, він просить застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, дав повну оцінку зібраним по справі доказам у їх сукупності, приходить до висновку, що позовна заява АТ «Укрсоцбанк» не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що 27.07.2007 року Акціонерний – комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» та фізична особа громадянин України, яким є ОСОБА_1, уклали кредитний договір №48/07-345А, згідно умов зазначеного договору відповідачу банком був наданий кредит у розмірі 27270 доларів США, зі сплатою 12,55% річних, з кінцевим терміном повернення 26.07.2014 року.

Відповідно до умов договору, позивач (за договором Кредитор) зобов»язується надати ОСОБА_1 (за договором Позичальникові) кредит у сумі 27270 доларів США.

В забезпечення виконання зобов»язань позичальника, що випливають з Договору відповідно до ст.553 ЦК України, 27.07.2007 року Акціонерний – комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» та фізична особа ОСОБА_1, уклали договір поруки №48-П.

Відповідно до Договору поруки ОСОБА_2, як поручитель поручається за виконання відповідача ОСОБА_1 обов»язків, які виникли на підставі договору або можуть виникнути на підставі Договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 19.11.2018 року позовну заяву ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – залишено без розгляду, в частині вимог до відповідача ОСОБА_2. Ухвала набрала законної сили, а тому позовна заява в частині вимог до ОСОБА_2 судом не розглядається.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 20.01.2010 року за Кредитним Договором №48/07-345А від 27.07.2007 року та Договору поруки №48П від 27.07.2007 року солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Акціонерного – комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» стягнуто заборгованість по договору кредиту в сумі 220339 гривень 47 копійок.

Пред»явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, та стягнувши достроково всю заборгованість за судовим рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 20.01.2010 року за Кредитним Договором №48/07-345А від 27.07.2007 року та Договору поруки №48П від 27.07.2007 року солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 було стягнуто заборгованість у розмірі 220339,47 грн., а саме:

-заборгованість за кредитом – 22075 доларів 53 центи;

-заборгованість за відсотками – 1741 долар 35 центів;

- пеня 268 доларів 67 центів США;

- штраф 4763 долара 38 центів.

Тобто, кредитор в особі позивача відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов»язання, а тому перебіг позовної давності за вимогами банку про повернення кредиту та платежів за ним почався з 20.01.2010 року.

Відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів найменування (назву) Банку було змінено з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», який є правонаступником всіх прав та обов»язків ПАТ «Укрсоцбанк».

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно з вимогами Кредитного договору (а.с.5-7) у разі прострочення позичальником строків сплати процентів, визначених у кредитному договорі, комісій, передбачених умовами кредитного договору, а також прострочення строків повернення Кредиту, визначених пунктами договору, позичальник сплачує Кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення. Відповідно до змісту п.6.2 Договору у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем. Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків. Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, із чим погодився й суд, який задовольнив позовні вимоги .

Таким чином кредитний договір припинив свою дію з дати направлення вимоги про дострокове погашення кредиту. Оскільки кредитний договір припинив свою дію, то у кредитора відсутні підстави для стягнення відсотків, пені і штрафів після дати направлення вимоги про дострокове припинення кредиту, оскільки, нарахування процентів за користування кредитними коштами, комісійних, неустойки поза строком дії кредитного договору не передбачено.

З моменту ухвалення рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 20.01.2010 року, яким вирішено спір сторін щодо боргових зобов»язань відповідача, правовідносини сторін перейшли в іншу площину-площину виконання судового рішення. Ці правовідносини врегульовані спеціальним законом Законом України «Про виконавче провадження».

Крім того, згідно положень абзацу 2 пункту 17 Постанови Пленуму ВССУ № 5, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, надає кредитору право лише на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, і не надає права на нарахування і отримання відсотків за Кредитним договором (нарахування і отримання яких можливо лише у разі стягнення коштів за виконавчим написом нотаріуса, згідно положень абзацу 3 пункту 17 Постанови Пленуму ВССУ № 5).

У такому разі положення абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В оцінці застосування наведених норм права ОСОБА_4 Верховного Суду зробила висновок, викладений у постановах від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18), згідно з яким, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги, згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд дійшов переконання, що, звернувшись до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, який задоволено у повному обсязі та стягнуто на користь банку заборгованість у сумі 220339,47 грн., позивач реалізував своє право на пред'явлення вимоги в порядку частини другої статті 1050 ЦК України, чим змінив строк виконання в повному обсязі кредитного зобов'язання відповідача. З огляду на те, що АТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду із позовною заявою про стягнення кредитної заборгованості, тобто пред'явив до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, у позивача припинилося право нараховувати проценти за кредитом, після чого позивач не вправі здійснювати нарахування таких процентів, пені і штрафів.

Зважаючи на викладене вище та приймаючи до уваги, що вимог про стягнення коштів на підставі ст.625 ЦК України банк не заявляв, а суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом (частина перша ст.13 ЦПК України), тому у задоволенні даного позову слід відмовити.

Відповідно до змісту Постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-79цс15, провадження у справі може бути закрито з підстав наявності рішення в іншій справі, що набрало законної сили, у разі, коли в обох справах є тотожними одночасно сторони, підстави і предмет позову.

Суд вважає, що підстав для закриття провадження у справі на підставі п.3 ч.1.ст.255 ЦПК України, як просить відповідач у відзиві на позовну заяву, не встановлено, оскільки позивачем нараховувались суми також після ухвалення рішення третейського суду від 20.01.2010 року та він просить стягнути заборгованість станом на 23.02.2018 року.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи, враховуючи, що в даному випадку не встановлено порушення прав позивача, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування позовної давності за заявою відповідача.

Судові витрати по справі у сумі 18908,84 грн. відшкодовуються за рахунок позивача, відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 7, 10, 76, 81,133,136,141, 244-245 , 259, 263 - 265, 268 ЦПК України,суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити в повному обсязі.

Повний текст рішення суду складено 07.03.2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Богодухівський районний суд Харківської області.

Суддя