Рішення № 80320033, 06.03.2019, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/2703/18

2/559/336/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 року

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Ралець Р.В.

секретаря судового засідання ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Дубно справу за позовом ОСОБА_2 до Смизької селищної ради про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Смизької селищної ради про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що 28 січня 2009 року померла його мати, ОСОБА_3, яка на день смерті проживала та була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок з господарськими будівлями в с. Тур’я Дубенського району Рівненської області, земельна ділянка, належна померлій на підставі Державного акту про право на земельну ділянку, майновий пай на суму 1174 гривень від пайового фонду майна КСП «Колос України» , грошові вклади в Дубенському відділені ВАТ «Державний Ощадний банк», земельні частка (пай) на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), який матір успадковувала після смерті батька ОСОБА_4. Єдиним спадкоємцем є син померлої, позивач у справі. Після смерті матері, позивач звернувся до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини, та отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на все майно, крім земельної частки (пай) на підставі сертифікату, в зв’язку з відсутність оригіналу правовстановлюючого документа. Нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай). Таким чином, перешкодою для оформлення спадкових прав позивача є неотримання його матір’ю за життя правовстановлюючого документа на вказане майно. Просить визнати за ним право власності на земельну частку (пай).

В судове засідання позивач не з`явивсь, просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує, про що зазначив у позовній заяві.

Представник Смизької селищної ради в судове засідання також не з`явився, попередньо подавши до суду заяву, у якій просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги визнає повністю.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно роз'яснень, що містяться в пункті 11постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», … у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Перевіривши фактичні обставини справи, наявні докази в їх сукупності та взаємозв'язку суд з врахуванням того, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що 28 січня 2009 року померла ОСОБА_3, про що свідчить свідоцтво про смерть (а.с.8).

У свідоцтві про народження позивача ОСОБА_2 батьками вказано ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.6).

Згідно довідки Смизької селищної ради №986 від ОСОБА_7 на день смерті була зареєстрована та проживала в зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_1. Разом з нею проживав без реєстрації її син ОСОБА_2. (а.с. 9).

Згідно свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 спадкоємцем є його дружина ОСОБА_3. Свідоцтво видано на спадкове майна, в тому числі на земельну частку (пай) ц землі, яка перебуває у колективній власності СВК «Колос України», що належало померлому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) (а.с.12)

Після смерті ОСОБА_3 спадщину отримав її син ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом (а.с.13)

Згідно повідомлення державного нотаріуса Другої Дубенської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 № 1347/02-14 від 20.11.2018, свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) у колективній власності СВК «Колос України» позивачу не видано у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу (а.с. 15).

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідач позовні вимоги визнав. Реалізувати свої права на спадок в позасудовому порядку позивач не може.

Статтями 328, 392 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення суду, що набрало законної сили, є однією з підстав для реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна.

Перешкодою для оформлення спадкових прав у позивача є неотримання спадкодавцем за життя правовстановлюючого документа на вказане майно, хоча право власності на спадкове майно ніким не оспорюється, а тому зазначене не може бути підставою для позбавлення спадкоємців права власності на таке майно.

Керуючись ст. 346, 328, 1217, 1261, 1297 ЦК України, ст.10, 60, 212, 213 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до Смизької селищної ради про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла 28 січня 2009 року, право власності на земельну частку (пай), розміром 3,25 умовних кадастрових гектарах, згідно сертифіката на земельну частку (пай), серії РВ №0105413 виданого 17 жовтня 1996 року, реєстраційний №9413 від 01 листопада 1996 року, яка розташована на території Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області.

Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не булу вручену у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: