Рішення № 80318250, 05.03.2019, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/771/18

Номер провадження: 2/365/76/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.03.2019 смт. Згурівка Київської області

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Денисенко Н.О.

секретар

судового засідання ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів, стягнення заборгованості по аліментах та пені за прострочення сплати аліментів,

представники

позивача ОСОБА_4

відповідача ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В:

26 грудня 2018 року позивач звернулася до суду із зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що відповідно до рішення Згурівського районного суду Київської області від 23 травня 2005 року із ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 100,00 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 12 травня 2005 року. Виконавчий лист перебуває на виконанні у Згурівському районному відділі ДВС ГУЮ в Київської області. Відповідач ухиляється від сплати аліментів, у зв’язку з чим за період з травня 2005 року по 04 грудня 2018 року утворилась заборгованість по аліментах в розмірі - 12100,00 грн, по пені – 8409,00 грн. Враховуючи прожитковий мінімум станом на грудень 2018 року, тому просить стягнути із відповідача на її користь заборгованість по аліментах в розмірі 12200,00 грн, неустойку (пеню) – 8409,00 грн, збільшити розмір аліментів, визначених рішенням Згурівського районного суду Київської області від 23 травня 2005 року та стягувати їх в твердій грошовій сумі в розмірі 1013,50 грн щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня подачі позову. Судові витрати покласти на відповідача.

У запереченнях на позов відповідач посилається на те, що позивач не займалась вихованням сина, так як дитину фактично виховували його батьки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в смт. Згурівка по вулиці Б.Хмельницького, 21-А Київської області. Він повністю забезпечував сина всім необхідним, зокрема надавав гроші батькам та сину особисто на харчування, лікування, придбання речей та техніки. Позивач в житті сина взагалі участі не приймала, батьківські збори відвідували його батьки. Натепер він має нову сім’ю та утримує малолітнього сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали повністю, відповідач та його представник позов визнали частково.

В судовому засіданні позивач та її представник надали пояснення, які повністю відтворюють зміст позовних вимог. Крім того, зазначили, що син позивача є учнем Згурівського професійного ліцею. Із осені 2016 року до листопада 2018 року він проживав у батьків відповідача в смт. Згурівка до того часу, коли вони його вигнали. Дід та баба забезпечували дитині проживання та харчування. Проте грошовими коштами та одягом його забезпечували позивач та її чоловік. Іноді дід та баба надавали дитині гроші у позику, які він повертав. Заборгованість по аліментах дійсно складає 12100,00 грн. Дії державного виконавця щодо розрахунку заборгованості по аліментих позивач не оскаржувала.

В судовому засіданні відповідач та його представник надали пояснення, які повністю відтворюють зміст відзиву на позов. Позов визнають лише у частині збільшення розміру аліментів, у решті - не визнають, так як сума заборгованості по аліментах, які стягуються за рішенням суду, не може бути предметом спору у цій справі та питання її стягнення має вирішуватися у порядку виконання. Пеня відповідно до чинного законодавства підлягає до стягнення у випадку наявності вини платника аліментів та суд може зменшити її розмір. Відповідач виконує чинне рішення суду про стягнення аліментів та не ухилявся від його виконання. Розрахунок пені позивачем проведено невірно, про що зазначив і представник останньої. Дії державного виконавця з цих підстав не оскаржував. Син жив у батьків відповідача, на утримання якого останній надавав своїм батькам грошові кошти та придбавав дитині одяг, взуття, телефони, планшет. На виконання рішення суду відповідач не сплачував безпосередньо позивачу та офіційно аліменти на сина, оскільки перераховував гроші на картку сина. Заявлену вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 400,00 грн визнають як розумні витрати.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показала, що вона є матір’ю позивача та бабою дитини. Відповідач впродовж тривалого часу сплачував аліменти у розмірі 100,00 грн приблизно один раз у три роки. Дійсно внук у 2016-2018 роках проживав у батьків відповідача, які йому купляли деякі речі, зокрема планшет, куртку тощо. При цьому говорили, що у відповідача немає грошей. Батько придбавав для свого сина лише спортивний костюм. Після того, як одного разу внук пізно повернувся додому, останні його вигнали. З тих під дитина проживає у неї.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що батько почав надавати допомогу матері на його утримання під кінець навчання на другому курсі, тобто з 2018 року. Навчаючись у ліцеї, у період із 2016 року до листопада 2018 року він проживав в смт. Згурівка у діда та баби, які його харчували. Готівкових коштів не надавали, проте іноді позичали. Гроші йому надавав вітчим з мамою шляхом перерахування на картку, які також купляли йому одяг. Батько дійсно придбавав йому одяг на 2060,00 грн. Однак, коли він переїздив від діда з бабою, остання не віддала йому куртку.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показала, що відповідач сплачував позивачу аліменти на сина у розмірі по 100,00 грн щомісячно. Вона зі своїм чоловіком, як дід та баба, по можливості допомогали дитині (одягали, платили за харчування у навчальних закладах). Із осені 2016 року по листопад 2018 року внук проживав у неї, навчаючись у ліцеї. ОСОБА_3 не ухилявся від утримання свого сина, з цією метою пересилав їм кошти, загальна сума яких складала більший розмір, ніж розмір призначених аліментів. Після того як внук почав пізно повертатися додому та не слухатись, вона запропонувала йому переїхати до другої баби. Відтак через три дні він виїхав, зібравши свої речі. ОСОБА_3 й надалі продовжує утримувати сина.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 надали показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_11 щодо проживання дитини у діда та баби та його утримання батьком.

Оцінюючи наведені у справі аргументи, ґрунтуючись на засадах верховенства права, на повно і всебічно з’ясованих обставин, об'єктивно та безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів, наявних у справі, суд дійшов висновку.

Судом встановлено, що рішенням Згурівського районного суду Київської області від 23 травня 2005 року стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_3 (після зміни прізвища - ОСОБА_2) С.О. на сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає із позивачем, аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 100,00 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 12 травня 2005 року (а.с.11, 12, 13, – копії свідоцтва про шлюб, рішення суду та виконавчого листа).

Відповідач ухилявся від сплати аліментів та виховання сина впродовж тривалого часу, що підтверджується розрахунками заборгованості, копією довідки про злісне ухилення боржника від сплати аліментів, довідками навчальних закладів та поясненнями позивача та її представника, показаннями свідка ОСОБА_10, внаслідок чого виникла заборгованість, яка утворилася з вини відповідача та відповідно до розрахунку державного виконавця Згурівського районного управління юстиції від 04.12.2018 за період з травня 2005 року по листопад 2018 року становить 12100,00 грн (а.с.29-35, 36, 101, 102, 120).

Позивач до позову додала три розрахунки заборгованості по аліментах, проведені державним виконавцем (а.с.14-35). Суд бере до уваги розрахунок від 04.12.2018, так як він охоплює більший період до звернення позивача з позовом. При цьому враховується, що жодна зі сторін не оскаржувала дії державного виконавця з підстав неправильності проведених розрахунків.

Відповідач за період з травня 2005 року по серпень 2016 року ухилявся від сплати аліментів, оскільки сплатив у липні 2008 року – 200,00 грн, у грудні 2009 року - 200,00 грн, що підтверджується зазначеним розрахунком. З 01 вересня 2016 року по 31 жовтня 2018 року ОСОБА_6 проживав у діда й баби з боку батька, де виховувався та харчувався, що підтверджується довідкою Виконкому селищної ради та актом обстеження (а.с.125-126), визнається та не заперечується сторонами. Відповідач у цей період утримував сина, надаючи відповідну допомогу своїм батькам, що підтвердили у своїх поясненнях відповідач та його представник, свідки ОСОБА_7, ОСОБА_12 та ОСОБА_13

У 2018 році відповідач сплачував аліменти та заборгованість по них, в тому числі шляхом перерахування коштів на картковий рахунок сина, всього у розмірі 4200,00 грн (а.с.58-66 – дублікати чеків).

Період прострочення по сплаті аліментів з травня 2005 року складає 4130 днів.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, сума пені за несплату аліментів за період з травня 2005 року по грудень 2018 року становить 8409,00 грн (а.с.4).

Із дублікатів чеків, наданих позивачем, вбачається, що ОСОБА_14 – чоловік позивача перераховував кошти на карту ОСОБА_6 впродовж 2018-2019 років (а.с.103-118).

Згідно із ч.1 ст. 196 Сімейного Кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) не більше 100 відсотків заборгованості.

Згідно з ч. 1 ст. 194 СК України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору судом.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 196 СК України предметом доказування у справі про стягнення неустойки за порушення аліментного зобов’язання зокрема, являються обставини, які свідчать про наявність заборгованості, наявність його вини в її утворенні та обставин, які впливають на визначення остаточного розміру стягнення.

З аналізу цієї норми закону вбачається, що неустойка має нараховуватися за період з часу звернення до суду та обмежується першим днем періоду прострочення.

Постанова ОСОБА_15 Верховного Суду від 25.04.2018 справа № 572/1762/15-ц містить висновки про відступлення від висновків, які викладені в постанові Верховного Суду України від 01.07.2015 та в наступних постановах того ж суду, щодо застосування ст. 196 СК України.

Так, за правовим висновком ОСОБА_15 Верховного Суду пеня за прострочення сплати аліментів згідно з положеннями ст. 196 СК України, має розраховуватися виходячи з таких вимог закону.

Статтею 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Таким чином загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

Zp=(A1Х1%ХQ1)+(A2Х1%ХQ2)+……….(AnХ1%ХQn), де:

Zp - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Відтак суд вбачає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення із відповідача пені, нарахованої від суми несплачених аліментів, за період з травня 2005 року по серпень 2016 року, так як зазначена вище заборгованість по аліментах не погашена, та не вбачає підстав для стягнення пені за період з вересня 2016 року по листопад 2018 року, оскільки відповідач довів, що з вересня 2016 року по жовтень 2018 року дитиною опікувався він та його батьки та в подальшому регулярно сплачував аліменти.

Посилання відповідача на те, що він сплачував аліменти на утримання дитини в грошовій та натуральній формі не є підставою для зменшення розміру пені за прострочення сплати аліментів, оскільки рішення суду є обов'язковим до виконання, а відповідно до довідки-розрахунку відділу ДВС ОСОБА_3 не в повному обсязі та невчасно виконував рішення Згурівського районного суду Київської області від 23 травня 2005 року про стягнення з нього на користь ОСОБА_16 аліментів на утримання дитини, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, на яку нараховується пеня.

Чинне законодавство не обмежує батьків в утриманні дитини лише стягненням коштів за рішенням суду, тому придбання одягу та інших речей для сина, що відповідач підтверджує товарними чеками (а.с.127-129) є добровільним бажанням ОСОБА_3 щодо здійснення своїх батьківських обов'язків та не залежить від виконання ним рішення суду.

Відповідач не спростував розрахунок заборгованості, наданий державним виконавцем.

Виходячи з цих обставин справи та вимог чинного законодавства, розмір неустойки (пені) є наступним.

Місяць,в якому виникла заборгованістьСума нарахованих аліментів(сума заборгованості, грн)Період розрахункуСтавка пеніКількість днівСума пені за період травень 200510012.05.200501.11.20181%49214921червень 200510001.06.200501.11.20181%49014901липень 200510001.07.200501.11.20181%48714871серпень 200510001.08.200501.11.20181%48404840вересень 200510001.09.200501.11.20181%48094809жовтень 200510001.10.200501.11.20181%47794779листопад 200510001.11.200501.11.20181%47484748грудень 200510001.12.200501.11.20181%47184718січень 200610001.01.200601.11.20181%46874687лютий 200610001.02.200601.11.20181%46564656березень 200610001.03.200601.11.20181%46284628квітень 200610001.04.200601.11.20181%45974597травень 200610001.05.200601.11.20181%45674567червень 200610001.06.200601.11.20181%45364536липень 2006 10001.07.200601.11.20181%45064506серпень 200610001.08.200601.11.20181%44754475вересень 200610001.09.200601.11.20181%44444444жовтень 200610001.10.200601.11.20181%44144414листопад 200610001.11.200601.11.20181%43834383грудень 200610001.12.200601.11.20181%43534353січень 200710001.01.200701.11.20181%43224322лютий 200710001.02.200701.11.20181%42914291березень 200710001.03.200701.11.20181%42634263квітень 200710001.04.200701.11.20181%42324232травень 200710001.05.200701.11.20181%42024202червень 200710001.06.200701.11.20181%41714171липень 200710001.07.200701.11.20181%41414141серпень 200710001.08.200701.11.20181%41104110вересень 200710001.09.200701.11.20181%40794079жовтень 200710001.10.200701.11.20181%40494049листопад 200710001.11.200701.11.20181%40184018грудень 200710001.12.200701.11.20181%39883988січень 200810001.01.200801.11.20181%39573957лютий 200810001.02.200801.11.20181%39263926березень 200810001.03.200801.11.20181%38973897квітень 200810001.04.200801.11.20181%38663866травень 200810001.05.200801.11.20181%38363836червень 200810001.06.200801.11.20181%38053805липень 20080 00серпень 200810001.08.200801.11.20181%37443744вересень 200810001.09.200801.11.20181%37133713жовтень 200810001.10.200801.11.20181%36833683листопад 200810001.11.200801.11.20181%36523652грудень 200810001.12.200801.11.20181%36223622січень 200910001.01.200901.11.20181%35913591лютий 200910001.02.200901.11.20181%35603560березень 200910001.03.200901.11.20181%35323532квітень 200910001.04.200901.11.20181%35013501травень 200910001.05.200901.11.20181%34713471червень 200910001.06.200901.11.20181%34403440липень 200910001.07.200901.11.20181%34103410серпень 200910001.08.200901.11.20181%33793379вересень 200910001.09.200901.11.20181%33483348жовтень 200910001.10.200901.11.20181%33183318листопад 200910001.11.200901.11.20181%32873287грудень 20090 00січень 201010001.01.201001.11.20181%32263226лютий 201010001.02.201001.11.20181%31953195березень 201010001.03.201001.11.20181%31673167квітень 201010001.04.201001.11.20181%31363136травень 201010001.05.201001.11.20181%31063106червень 201010001.06.201001.11.20181%30753075липень 201010001.07.201001.11.20181%30453045серпень 201010001.08.201001.11.20181%30143014вересень 201010001.09.201001.11.20181%29832983жовтень 201010001.10.201001.11.20181%29532953листопад 201010001.11.201001.11.20181%29222922грудень 201010001.12.201001.11.20181%28922892січень 201110001.01.201101.11.20181%28612861лютий 201110001.02.201101.11.20181%28302830березень 201110001.03.201101.11.20181%28022802квітень 201110001.04.201101.11.20181%27712771травень 201110001.05.201101.11.20181%27412741червень 201110001.06.201101.11.20181%27102710липень 201110001.07.201101.11.20181%26802680серпень 201110001.08.201101.11.20181%26492649вересень 201110001.09.201101.11.20181%26182618жовтень 201110001.10.201101.11.20181%25882588листопад 201110001.11.201101.11.20181%25572557грудень 201110001.12.201101.11.20181%25272527січень 201210001.01.201201.11.20181%24962496лютий 201210001.02.201201.11.20181%24652465березень 2012 10001.03.201201.11.20181%24362436квітень 201210001.04.201201.11.20181%24052405травень 201210001.05.201201.11.20181%23752375червень 201210001.06.201201.11.20181%23442344липень 201210001.07.201201.11.20181%23142314серпень 2012 10001.08.201201.11.20181%22832283вересень 201210001.09.201201.11.20181%22522252жовтень 201210001.10.201201.11.20181%22222222листопад 201210001.11.201201.11.20181%21912191грудень 201210001.12.201201.11.20181%21612161січень 201310001.01.201301.11.20181%21302130лютий 201310001.02.201301.11.20181%20992099березень 201310001.03.201301.11.20181%20712071квітень 201310001.04.201301.11.20181%20402040травень 201310001.05.201301.11.20181%20102010червень 201310001.06.201301.11.20181%19791979липень 201310001.07.201301.11.20181%19491949серпень 201310001.08.201301.11.20181%19181918вересень 201310001.09.201301.11.20181%18871887жовтень 201310001.10.201301.11.20181%18571857листопад 201310001.11.201301.11.20181%18261826грудень 201310001.12.201301.11.20181%17961796січень 201410001.01.201401.11.20181%17651765лютий 201410001.02.201401.11.20181%17341734березень 201410001.03.201401.11.20181%17061706квітень 201410001.04.201401.11.20181%16751675травень 201410001.05.201401.11.20181%16451645червень 201410001.06.201401.11.20181%16141614липень 201410001.07.201401.11.20181%15841584серпень 201410001.08.201401.11.20181%15531553вересень 201410001.09.201401.11.20181%15221522жовтень 201410001.10.201401.11.20181%14921492листопад 201410001.11.201401.11.20181%14611461грудень 201410001.12.201401.11.20181%14311431січень 201510001.01.201501.11.20181%14001400лютий 201510001.02.201501.11.20181%13691369березень 201510001.03.201501.11.20181%13411341квітень 201510001.04.201501.11.20181%13101310травень 201510001.05.201501.11.20181%12801280червень 201510001.06.201501.11.20181%12491249липень 201510001.07.201501.11.20181%12191219серпень 201510001.08.201501.11.20181%11881188вересень 201510001.09.201501.11.20181%11571157жовтень 201510001.10.201501.11.20181%11271127листопад 201510001.11.201501.11.20181%10961096грудень 201510001.12.201501.11.20181%10661066січень 201610001.01.201601.11.20181%10351035лютий 201610001.02.201601.11.20181%10041004березень 201610001.03.201601.11.20181%975975квітень 201610001.04.201601.11.20181%944944травень 201610001.05.201601.11.20181%914914червень 201610001.06.201601.11.20181%883883липень 201610001.07.201601.11.20181%853853серпень 201610001.08.201601.11.20181%822822вересень 20160 01.09.201601.11.2018 00 384205

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.989, яка ратифікована постановою Верховної ОСОБА_12 № 789-ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини нам рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей та фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може згодом бути зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я одного із них.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Заслухавши пояснення сторін та їхніх представників, показання свідків, дослідивши письмові докази у справі, виходячи із основних засад справедливості, добросовісності та розумності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково, так як в судовому засіданні доведено та визнається стороною відповідача, що наявні законні підстави для збільшення розміру аліментів, оскільки змінилися обставини, що впливають на визначений судом розмір аліментів, з моменту винесення судового рішення змінилось законодавство в частині стягнення аліментів, неодноразово підвищувався розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а відтак погіршилося матеріальне становище дитини.

Таким чином, виходячи із загальних засад верховенства права та захисту інтересів неповнолітньої дитини, з’ясувавши дійсні обставини справи, вбачається за можливе змінити розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, з 100,00 грн на 1013,50 грн щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до чинного законодавства України, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, оскільки цей розмір повинен відповідати вимогам ч. 2 ст. 184 СК України, зокрема, що розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Суд також враховує, що прожитковий мінімум на одну дитину віком від 6 до 18 років років установлений ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» у 2019 році: з 1 січня – 2027,00 грн.

Заборгованість по аліментах сталася саме з вини відповідача, який не сплачував аліменти на користь позивача, чим було порушено законні права позивача та інтереси дитини. Доказів того, що така заборгованість виникла не з вини відповідача, ним не надано.

Загальний розмір нарахованої неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів становить 384205,00 грн та перевищує її межі, визначені ч. 1 ст. 196 СК України. Розмір неустойки з урахуванням зазначених вимог складає 12100,00 грн.

Проте суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, і на підставі доказів, поданих учасниками справи (ч. 1 ст. 13 ЦПК України). Відтак до стягнення підлягає пеня в межах заявлених позивачем вимог, тобто у розмірі 8409,00 грн, оскільки суд не має правових підстав вийти за межі позову.

Відповідно до п. 3. ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, в тому числі позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;

Таким чином із відповідача підлягає стягненню судовий збір в дохід держави відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України у розмірі 704,80 грн.

До стягнення із відповідача на користь позивача підлягають й витрати на професійну правничу допомогу, надану адвокатом ОСОБА_4 на підставі угоди про представництво інтересів від 26.11.2018, довідкою, відповідно до якої вартість однієї години його роботи становить 768,40 грн, розрахунковою квитанцією серії ББАІ № 037914 від 26.12.2018, за якою загальна вартість наданих послуг (консультація, підготовка позову) складає 400,00 грн, які визнаються стороною відповідача як помірні витрати (а.с.37-44).

Необхідно також відкликати виконавчий лист № 2-208/2005.

У задоволенні інших позовних вимог вбачається за необхідне відмовити, зокрема про стягнення заборгованості по аліментах так як порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» і відповідно до ч. 8 цієї статті суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір у порядку, встановленому законом. Тобто при відсутності такого спору заборгованість стягується державним виконавцем відповідно до закону на підставі виконавчого листа, а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості.

Щодо стягнення нового розміру аліментів з дати пред’явлення позову, то суд керується роз’ясненням, викладеним у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до якого у новому розмірі аліменти справляються з дня набрання рішенням законної сили.

Підстав для зменшення заявленого розміру неустойки, про що заявив представник відповідача, суд не вбачає, адже відповідач не підтвердив свій матеріальний стан. Надавши докази на підтвердження свого сімейного стану, які не засвідчені у встановленому порядку (а.с.72-73), не довів, що у зв’язку з цим неможливо належно утримувати сина ОСОБА_17.

На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 180, 181, 184, 196 СК України, Конвенції ООН про права дитини від 20.11.989, яка ратифікована постановою Верховної ОСОБА_12 № 789-ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, постановою ОСОБА_15 Верховного Суду від 25.04.2018 справа № 572/1762/15-ц, постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», Законом України «Про охорону дитинства», Законами України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» та «Про судовий збір», ст.ст. 2, 19, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів, стягнення заборгованості по аліментах та пені за прострочення сплати аліментів задовольнити частково.

Розмір аліментів, призначених рішенням Згурівського районного суду Київської області від 23 травня 2005 року у справі № 2-208/2005 року, змінити та стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі, з подальшою індексацією відповідно до чинного законодавства України, в розмірі 1013 (одна тисяча тринадцять) грн 50 коп. щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 8409 (вісім тисяч чотириста дев’ять) грн 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_3 судовий збір в дохід держави в розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 400 (чотириста) грн 00 коп.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Відкликати із Згурівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області виконавчий лист № 2-208/2005 про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_16 аліментів на сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_2, житель ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач ОСОБА_3, житель ІНФОРМАЦІЯ_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Повне судове рішення складене 07 березня 2019 року.

Головуючий суддя Н.О. Денисенко