Ухвала суду № 80316659, 06.03.2019, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/1744/17

2-п/303/2/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючої - судді Курах Л.В.

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_3 – ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області 02.10.2017 року по справі № 303/1744/17, -

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2018 року представник заявника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 звернувся до Мукачівського міськрайонного суду із заявою про перегляд заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області 02.10.2017 року по справі №303/1744/17.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.01.2019 року заявнику було поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Заяву про перегляд заочного рішення мотивує тим, що заочне рішення винесено в судовому засіданні у відсутності відповідача ОСОБА_3 та його представника. Копію вказаного рішення отримано 09.07.2018 року у Мукачівському міськрайонному суді його представником, про що в матеріалах справи міститься відповідна розписка. Відповідач в судове засідання, в якому було винесено заочне рішення не з'явився, оскільки його не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи. Судові повідомлення направлялися за адресою: с.Яблунів без додаткової адреси і тому встановити чи отримував саме ОСОБА_3 вказане повідомлення неможливо. Крім того, з висновками суду наведеними в заочному рішенні погодитися не можна. Так, заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду стягнуто солідарно із ОСОБА_4 та ОСОБА_3, на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість у розмірі 23 095 (двадцять три тисячі дев'яносто п'ять) доларів США 98 центів, однак валютою кредитування був не долар США, а Євро, тому висновки суду про стягнення суми боргу в іншій валюті є незаконними. Також, при прийнятті рішення не було встановлено чинність поруки, не перевірено обставини погашення кредиту, дату останнього платежу (такий відбувся 09.09.2013 року на суму 700 Євро і не врахований при ухваленні рішення). Щодо поруки, то вважають її припиненою, так-як сплив 6-ти місячний строк від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. ОСОБА_3 таких обставин вважає заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 02 жовтня 2017 року підлягає до скасування з призначенням справи до розгляду у загальному порядку.

Представник заявника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги викладені в заяві підтримав в повному обсязі з наведених вище підстав, просив суд заяву задоволити.

Представник позивача ПАТ «Укрсоцбанк» в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомлено.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні.

Відповідно до ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Використання законодавцем в конструкції коментованої ст. 288 ЦПК України сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.81) відповідачу ОСОБА_3 направлялася судова повістка про виклик до суду. Дана повістка направлена 07.09.2017 року, розгляд справи відбувся 02.10.2017 року.

В матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення поштової кореспонденції на ім’я ОСОБА_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1, без зазначення додаткової адреси.

З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 02 жовтня 2017 року стягнуто солідарно із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ПАТ “Укрсоцбанк”, місце знаходження: м.Київ, вул.Ковпака, 29, (код ЄДРПОУ 00039019, п/р одержувача: 29096880130001) заборгованість у розмірі 23 095 (двадцять три тисячі дев'яносто п'ять) доларів США 98 центів та по 4658,67 гривень сплаченого судового збору.

При ухваленні вищевказаного рішення, судом було досліджено та надано відповідну оцінку доказами, а саме: Договору кредиту № 305/167-Ж від 27.10.2006 року, Договору поруки №305/167-Ж від 27.10.2006 року. Матеріали справи містять також розгорнутий розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором станом на 02.03.2017 року. З огляду на це судом було досліджено та надано оцінку доказам на які посилається заявник, як на підставу для перегляду вказаного заочного рішення.

На необхідність з'ясування наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення неодноразово звертав увагу Верховний Суд України при підготовці Узагальнень судової практики щодо ухвалення та перегляду судами заочних рішень, зазначаючи, що зв'язку з практикою скасування заочного рішення без з'ясування, чи є у відповідачів докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, в результаті нове ухвалене рішення після скасування заочного рішення є аналогічним. Тому касаційний суд наголошує, що правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення за наявності двох підстав, визначених у цивільно-процесуальному законі, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Однак, у заяві про перегляд заочного рішення заявником не наведено та не надано суду будь-яких доказів, які б мали істотне значення для вирішення справи, та могли б призвести до ухвалення протилежного за змістом рішення, про перегляд якого просить заявник.

З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить до висновку, що в заяві відсутні посилання на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення непогодження з винесеним рішенням по суті та вказує лише на необхідність переоцінки існуючих доказів, оцінку яким суд вже дав при розгляді справи, а отже відсутні підстави для скасування судового рішення, тому заява про його перегляд підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст.260, 283, 287, 284-286, 288, 354, 355 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Заяву представника заявника ОСОБА_3 – ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області 02.10.2017 року по справі № 303/1744/17 - залишити без задоволення.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Роз’яснити заявнику про його право на апеляційне оскарження заочного рішення суду в загальному порядку, передбаченому ст.ст.354-355 ЦПК України, а саме на рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з моменту постановлення ухвали безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст ухвали виготовлено 07.03.2019 року.

Головуюча Л.В.Курах