Рішення № 80316583, 27.02.2019, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/883/14-ц

Провадження по справі №2/305/9/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2019 Рахівський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючої судді – Бліщ О.Б.

секретаря с/з – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом

Публічного Акціонерного Товариства ОСОБА_2 "Приват Банк" до ОСОБА_3,третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_4 про звернення стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3,третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_4 про звернення стягнення.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до укладеного договору №MKRWGA0000000027 від 03.09.2008 ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 10424,81 Долар США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00% на рік, на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 03.09.2018.

27.09.2011 між сторонами було укладено Додаткову угоду до кредитного договору №MKRWGA0000000027 від 03.09.2008. Сума заборгованості, що виникла у період з дати надання позичальнику кредиту до дати підписання Додаткової угоди зменшити на 824,45 доларів США, а саме: відсотки у розмірі 0,00 Доларів США, комісія у розмірі 0,00 Доларів США, пеня у розмірі 824,45 Доларів США.

Погашення заборгованості за вказаним договором повинно було здійснюватись в порядку та на умовах передбачених цим договором. Однак, третя особа ОСОБА_4, свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, в зв'язку з чим, станом на 09.04.2014 мав заборгованість в сумі 13230,92 Долари США, що за курсом НБУ на день проведення перерахунку становило 157051,05 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, між ПАТ КБ "Приват Банком" та ОСОБА_3 03.09.2008 укладено договір іпотеки №MKRWGA0000000027. Згідно вказаного договору відповідачка надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 51,14 м.кв., житловою площею 20,94 кв.м., який розташований за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, с. Кваси буд.1. Майно на час укладення договору іпотеки належало відповідачці на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності.

Просили суд винести рішення, яким, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №MKRWGA0000000027 від 03 вересня 2008 року, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме, житловий будинок загальною площею 51,14 кв.м., житловою площею 20,94 кв.м., який розташований за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, с.Кваси буд.1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним Акціонерним Товариством ОСОБА_2 "Приват Банк" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги 50, код. ЄДРПОУ 14360570), з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ "Приват Банк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Виселити відповідача, та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку, який є предметом іпотеки, розташованому за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, с.Кваси буд. 1. Стягнути з відповідачів судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 16 листопада 2016 року провадження у справі зупинено на час проведення судово економічної експертизи фінансово-кредитних операцій.

Ухвалою від 10 квітня 2017 провадження у справі відновлено, в зв'язку з поверненням ухвали про призначення експертизи без виконання, так як сторонами не надано експерту необхідних документів для проведення експертизи.

Ухвалою суду від 20 грудня 2017 провадження у справі зупинено в зв'язку призначенням повторної судової економічної експертизи фінансово-кредитних коштів.

Ухвалою суду від 02 серпня 2018 провадження у справі поновлено в зв'язку з скасуванням ухвали про призначення експертизи.

Представник позивача ПАТ КБ "Приват Банк" в судове засідання не з'явився. В матеріалах справи міститься заява представника позивача ОСОБА_5 про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_6, повторно, в судове засідання не з'явилися, про час, день та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Відзиву, письмових пояснень по справі від відповідачки та її представника до суду не надходило.

Третя особа ОСОБА_4, повторно в судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини своєї неявки суд не повідомили.

У відповідності до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків визначених цією статтею. Згідно ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та які мають значення для справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив.

15.12.2017 набрав чинності Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". Згідно п.9 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 15.12.2017 справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Враховуючи викладене, вказана справа розглядатиметься за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Нормами статтей 76 – 81 ЦПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору №MKRWGA0000000027 від 03.09.2008 ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 10424,81 Долар США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00% на рік, на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 03.09.2018. 27.09.2011 між сторонами було укладено Додаткову угоду до кредитного договору №MKRWGA0000000027 від 03.09.2008. Сума заборгованості, що виникла у період з дати надання позичальнику кредиту до дати підписання Додаткової угоди зменшити на 824,45 доларів США, а саме: відсотки у розмірі 0,00 Доларів США, комісія у розмірі 0,00 Доларів США, пеня у розмірі 824,45 Доларів США.

У відповідності до ст.ст. 526, 611 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Тільки у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (пені).

Позивач у своєму позові посилався на те, що, станом на 09.04.2014, заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором становила 13230, 92 Долари США, що за курсом НБУ на день проведення перерахунку становило 157051,05 грн.

Під час судового розгляду справи представником позивача надано новий розрахунок заборгованості, згідно якого, станом на 22 січня 2016 року, заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором становила 19 412, 94 Долари США, що за офіційним курсом НБУ на день проведення перерахунку становило 478038,85 грн. Жодних доказів на спростування вказаної заборгованості за кредитним договором відповідачкою та третьою особою не надано. Як вже описано вище, за клопотанням представника відповідача, з метою визначення точної заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором, двічі призначалася по справі судово-економічна експертиза фінансово-кредитних операцій, однак така , в зв'язку з ненаданням сторонами необхідних документів для проведення експертизи, виконана не була. Зважаючи на викладене, суд бере до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості, станом на 22.01.2016.

Судом встановлено, що для забезпечення виконання всіх зобов'язань за кредитним договором між ПАТ КБ "Приват Банком" та ОСОБА_3, 03.09.2008, укладено договір іпотеки №MKRWGA0000000027. Згідно вказаного договору, відповідачка надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 51,14 м.кв., житловою площею 20,94 кв.м., який розташований за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, с. Кваси буд.1. Майно на час укладення договору іпотеки належало відповідачці на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності.

За змістом частини першої статті 575 ЦК України та статті 1 ЗУ «Про іпотеку» іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно це вид забезпечення виконання зобов'язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до статті 589 ЦК України, частини першої статті 33 ЗУ «Про іпотеку» в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.

Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплено в статті 590 ЦК України й передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, правове регулювання звернення стягнення на іпотечне майно передбачено ЗУ «Про іпотеку».

Згідно із частиною третьою статті 33 ЗУ «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Зважаючи, що дійсно на даний момент у ОСОБА_4 існує значна заборгованість за кредитним договором №MKRWGA0000000027 від 03.09.2008, яка жодним чином не спростована. В рахунок забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором було укладено договір іпотеки, який описано вище, то на думку суду вимога позивачів про звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Про те не підлягає до задоволення позовна вимога про виселення відповідача та інших осіб, які зареєстровані та або проживають у житловому будинку, що є предметом іпотеки та розташований за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, с.Кваси №1.

За змістом статті 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду здійснюється відповідно до статті 39 ЗУ «Про іпотеку». Так, згідно із частинами першою, другою цієї статті в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є жилий будинок або жиле приміщення.

Частиною першою статті 40 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку жилий будинок чи жиле приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Нормою, яка визначає порядок виселення із займаного жилого приміщення, є стаття 109 ЖК Української РСР, у частині першій якої передбачено підстави виселення.

Частина третя статті 109 ЖК Української РСР регулює порядок виселення громадян.

За змістом частини другої статті 40 ЗУ «Про іпотеку» та частини третьої статті 109 ЖК Української РСР після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку жилий будинок чи жиле приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити жилий будинок чи жиле приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють жилий будинок або жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до частини другої статті 109 ЖК Української РСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Отже, частина друга статті 109 ЖК Української РСР встановлює загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

Аналіз згаданих правових норм дає підстави для висновку про те, що під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців на підставі частини другої статті 39 ЗУ «Про іпотеку» підлягають застосуванню як положення статті 40 цього Закону, так і норма статті 109 ЖК Української РСР.

Таким чином, згідно зі змістом зазначених норм особам, яких виселяють із жилого будинку (жилого приміщення), що є предметом іпотеки і придбаний не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла, при зверненні стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку одночасно надається інше постійне житло. При цьому відповідно до положень частини другої статті 109 ЖК Української РСР постійне житло вказується в рішенні суду.

Під час виселення в судовому порядку з іпотечного майна, придбаного не за рахунок кредиту та забезпеченого іпотекою цього житла, відсутність постійного жилого приміщення, яке має бути надане особі одночасно з виселенням, є підставою для відмови в задоволенні позову про виселення.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.04.2018 провадження № 61-4383 св 18, від 28.03.2018 провадження №61-4737св18 та в ряді інших постанов касаційної інстанції.

Відповідно до інформації Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 10.10.2014 ОСОБА_3, набула право власності на житловий будинок №1 що в с.Кваси, Рахівського району, Закарпатської області та являється предметом іпотеки, на підставі свідоцтва про право власності №22 від 05.05.2003, тоді як кредитний договір між ПАТ КБ "Приват Банком" та ОСОБА_4 було укладено 03.09.2008, отже в іпотеку переданий будинок який не був придбаний за кредитні кошти.

Оскільки судом встановлено, що в іпотеку передано будинок, який не була придбаний за кредитні кошти, і виселення відповідачів неможливе без надання їм іншого житлового приміщення, тому в задоволенні позовної вимоги про виселення слід відмовити.

У відповідності до п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слід стягнути 1570,51 грн. судового збору, сплачених позивачами при зверненні з даним позовом до суду за вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки, що буде пропорційним розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76- 81, 89, 141, 263-265, 273, 354, 355, п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №MKRWGA0000000027 від 03 вересня 2008 року в розмірі 478038 (чотириста сімдесят вісім тисяч тридцять вісім) гривень 85 копійок, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок загальною площею 51,14 кв.м., житловою площею 20,94 кв.м., який розташований за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, с.Кваси буд.1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним Акціонерним Товариством ОСОБА_2 "Приват Банк" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги 50, код. ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ " Приват Банк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

В задоволенні вимоги про виселення відповідача, та інших осіб, які зареєстровані та або проживають у житловому будинку, який є предметом іпотеки, а саме розташованого за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, с.Кваси буд. 1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2 №1, Рахівського району, Закарпатської області, ІПН:НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк "ПриватБанк", юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №29092829003111, МФО №305299 1570 (одну тисячу п'ятсот сімдесят ) гривень 51 копійку судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду або через Рахівський районний суд Закарпатської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 07 березня 2019 року.

Головуюча: Бліщ О.Б.