Рішення № 80316582, 04.03.2019, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа №305/86/19

Провадження по справі 2/305/230/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2019. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

за участю секретаря судового засідання Біроваш О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рахів у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.

Позовні вимоги мотивує тим, що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який між ними було розірвано, на підставі рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 19 травня 2014 року. Від шлюбу в них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає із нею та перебуває на її утриманні. Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 14 липня 2014 року з відповідача стягнуто аліменти в розмірі 700 гривень, щомісячно, на її користь на утримання дитини до досягнення нею повноліття. На сьогоднішній день, відповідач не має постійного місця роботи, однак виїжджає на сезонні роботи за кордон, де отримує значні доходи. Таким чином його матеріальне становище значно покращилося, утой же час, вона отримує за рішенням суду від 14 липня 2014 року незначний розмір аліментів, 700 гривень, який є недостатнім для повноцінного забезпечення потреб дитини. Вважає, що для забезпечення потреб дитини буде доцільним змінити розмір аліментів, шляхом стягнення з відповідача аліментів у частині від заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше дести прожиткових мінімумів на диттину відповідного віку те неменше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, що відповідатиме інтересам дитини та не вплине на погіршення матеріального становища відповідача.. Беручи до уваги, що на сьогоднішній день відповідач являється молодою особою, працездатний, отримує значний дохід, вважає за необхідне змінити розмір і спосіб стягнення аліментівЮ які стягуються на утримання неповнолітньої дитини.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, ОСОБА_4 від 05.02.2019 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву.

Сторони в судове засідання не викликались, відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України.

З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, слідує, що відповідач, ОСОБА_2 отримав ухвалу про відкриття провадження по справі - 08.02.2019.

У встановлений ч.1 ст.193 ЦПК України та визначений ухвалою суду про відкриття провадження від 05.02.2019 у справі п'ятнадцятиденний строк, відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву.

У відзиві відповідач позов не визнає, вважає його безпідставним, необгрунтованим та таким, який не може бути задоволеним виходячи з наступного. Позивач не аргументує належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами підставу для зміни способу стягнення аліментів. Позивач повинен був надати суду докази того, що відповідач, особа з якої стягуватимуться аліменти, має постійний дохід, заробіток. В іншому випадку, тобто за відсутності таких доказів, в тому числі, в разі нестабільного, мінливого доходу платника аліментів, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. З матеріалів позовної заяви, зокрема з описової її частини вбачається, що позивачка сама зазначає, що він, як платник не має постійного місця роботи, однак виїжджає на сезонні роботи за межі України, у зв'язку із чим його доходи покращилися. При цьому, позивач, диспозитивних доказів цьому суду не надає. Враховуючи, що предметом позову являється зміна способу стягнення аліментів, а в прохальній частині позивач просить змінити розмір аліментів, які стягуються, посилаючись на цивільно-правові норми, якими не врегульвуються обставини, щодо зміни способу стягнення аліментів, вважає, що позивачем невірно обрано спосіб захисту прушеного права та невірні посилання на правові норми, якими повинен врегульовуватися даний цивільно-правовий спір. На підставі наведеного просив у задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів відмовити, у зв'язку із його необгрунтованістю.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 20 січня 2009 року, який між ними було розірвано 19.05.2014, що стверджується рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області по справі №305/874/14-ц, провадження по справі №2/305/521/14.

Від шлюбу у сторін народилася одна дитина, син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджуються свідоцтвом про народження серії І-ФМ №194095 від 28 квітня 2011 року.

На даний час малолітня дитина знаходяться на матеріальному утриманні позивача ОСОБА_1, що стверджується довідкою виконавчого комітету Водицької сільської ради Рахівського району Закарпатської області №18 від 10.01.2019 та актом обстеження матеріально-побутових умов №02 від 10.01.2019.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до частин першої, другої статті 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, частин 7,8 ст.7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Заочним рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 14.07.2014 по справі 305/965/14-ц, провадження по справі №2/305/552/14 стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 700 гривень, щомісячно, починаючи з 05.05.2014 до досягнення дитиною повноліття.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Тобто, стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 СК України «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 СК України «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 СК України «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

При визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ч.1 ст.182 СК України).

Відповідно до змін, прийнятих Верховною радою України Законом України "Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо збільшення розміру аліментів на дітей № 2901-IV від 22.09.2005, № 2037-VIII від 17.05.2017" мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», зазначено про те, що прожитковий мінімум з 01 січня 2019 року на одну дитину віком від 6 до 18 років зстановить 2027 гривень.

Таким чином, мінімальний розмір аліментів на одну дитину віком від 6 до 18 років не може бути меншим ніж 1013,50 грн.

Крім того, у відповідності до пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів на одну дитину має бути відповідним вартісній величині, достатній для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Судом встановлено, що у позивачки змінилось матеріальне становище з часу винесення рішення суду про стягнення аліментів (липень 2014 року), збільшилися витрати на утримання дитини, оскільки в Україні відбулися безповоротні інфляційні процеси, внаслідок чого відбулося різке, неодноразове підняття цін на товари харчування, в тому числі, дитячого, збільшення цін на дитячий одяг, профілактичні ліки, адміністративні та інші послуги, роботи тощо.

Крім того, з часу винесення судом первинного рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання спільної з позивачкою дитини, син підріс, у зв'язку із чим значно збільшився розмір витрат, як на його утримання, так і на його виховання.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів про його матеріальний стан.

Згідно ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька, або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

З вище наведеної норми Закону, випливає, що виключно позивачу ОСОБА_1, як одержувачу аліментів та особі на утриманні якої знаходиться дитина, надається право вибору, у який спосіб з відповідача, як платника аліментів будуть стягуватися аліменти: у твердій грошовій сумі, чи у частці від його доходу (заробітку).

Більше того, у Сімейному кодексі України не зазначено в яких випадках суд повинен стягувати аліменти у твердій грошовій сумі, а коли у частці від доходу платника аліментів.

Крім того, суд, бере до уваги той факт, що стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) платника аліментів є мінімальним, тому безпідставними є посилання відповідача на те, не має можливості сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу).

У зв'язку з наведеним, суд, приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити. Змінити розмір аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивачки на утримання дитини сина, сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, змінивши спосіб їх стягнення з твердої грошової суми на частку з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, призначивши їх в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2, щомісячно, починаючи з дня набуттям рішення суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття, що відповідатиме інтересам діитини та є гарантією, визначеною зазначеними вище Законами України.

Відповідно до абз.4 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішення законної сили.

Аліменти на утримання дитини згідно ч.1 ст.191 СК України присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви, однак, приймаючи до уваги те, що аліменти були вже присудженні рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області, а предметом судового розгляду є зміна розміру аліментів, то в даному випадку, змінений розмір аліментів повинен стягуватись з дня набрання рішення суду законної сили.

Крім того, приймаючи до уваги, що позивач, ОСОБА_1, була звільнена від сплати судового збору, на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", на виконання вимог ст.141 ЦПК України, суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь держави судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273, 354, 355, п.15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Змінити розмір аліментів, які стягуються із громадянина ОСОБА_2, на підставі рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 14.07.2014 (справа №305/874/14-ц) на користь громадянки ОСОБА_1 на утримання сина, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

змінивши спосіб їх стягнення з твердої грошової суми (700 гривень) на частку з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2,

встановивши аліменти, які слід стягувати з громадянина ОСОБА_2 на користь громадянки ОСОБА_1 на утримання сина, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2, щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з дня набуттям рішення суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в спеціальний фонд Державного бюджету України в особі Рахівського районного суду Закарпатської області 768,40 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок судового збору на рахунок: отримувач коштів - УК у Рахів р/Рахівський р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37862638, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31218206007211, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - судовий збір.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН:НОМЕР_1, мешканка с. Водиця, вул. Середня, №10, Рахівського району, Закарпатської області.

Відповідач, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН:НОМЕР_1, мешканець с. Середнє Водяне, вул. Ворошилова, буд.26, Рахівського району, Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду або через Рахівський районний суд Закарпатської області.

Повний текст рішення складено07 березня 2019 року.

Головуюча: М.О. Марусяк