Рішення № 80313171, 07.03.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2019 р. № 1440/2303/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Приватного підприємства "Виробничо - комерційне підприємство "Каро", вул. Кооперативна, 21, смт. Врадіївка, Миколаївська область, 56301 до відповідача:1.Державної служби України з безпеки на транспорті, пр-т Перемоги, 14, м. Київ, 01135

про:визнання незаконним та скасування розрахунку від 17.07.2018 № 0021193,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Виробничо-комерційне підприємство «Каро» (надалі – позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом (з урахуванням змінених позовних вимог), з вимогою: визнати протиправними дії співробітників Державної служби з безпеки на транспорті з приводу складання розрахунку та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільного користування № б/н складеного згідно акта № 0021193 від 17.07.2018 року управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області, щодо нарахування приватному підприємству "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" до сплати 210,00 євро.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав що відповідач не дотримався вимог «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (надалі – Порядок № 879), в зв’язку з чим безпідставно зобов’язав позивача сплатити 210,00 євро.

Представником відповідача 1 подано відзив на позов в якому, з посиланням на доведеність факту порушення позивачем вимог законодавства, зазначив про обґрунтованість визначення плати за проїзд.

Відповідно до положень ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Положенням про Державну службі України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015, передбачено, Державна служба з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, реалізовує державну політику з питань безпеки на автомобільному транспорті, здійснює габаритно - ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, а також здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (п.п.1,4,5,15,27).

Відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів , вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні. Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

17.07.2018 року інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області в пункті габаритно-вагового контролю, що знаходиться на ділянці а/д М-28 "Одеса-Южний" (40 км + 700 м.), згідно направлення на перевірку від 13.07.2018 року № 026276, було здійснено перевірку транспортного засобу марки MAN, д/н НОМЕР_1, що належить ПП «Виробничо-комерційне підприємство «Каро». Після проведеного зважування було виявлено перевищення вагових параметрів на строєну вісь. За результатами зважування було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 067453 від 17.07.2018 року, акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів №0021193 від 17.07.2018 року, довідка про результати здійснення габаритно - вагового контролю від 17.07.2018 року, та розрахунок до акту №0021193 від 27.07.2018 року.

Згідно зазначеного акту №0021193 від 27.07.2018 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідки про результати габаритно - вагового контролю, позивачем допущено перевищення вагових параметрів на строєну вісь, замість допустимих 22 тонн (+-2% похибки-) навантаження становило 23460 кг, тобто на 1 тону 460 кг більше дозволених нормативів.

Виходячи з цих даних, Укртрансбезпека, на підставі Порядку № 879, визначила суму плати за проїзд.

Надаючи правової оцінки, суд виходив з такого.

Відповідно до частини першої статті 29 Закону України від 30.06.1993 № 3353-ХІІ "Про дорожній рух" (надалі – Закон № 3353), до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов’язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Частиною першою статті 33 Закону України від 08.09.2005 № 2862-VІ "Про автомобільні дороги", передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 1.01.2001року (пп.3,4) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Згідно Правил дорожнього руху (п.22.5) передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги — 4 м , за довжиною — 22 м, фактичну масу понад 40 т, навантаження на одиночну вісь — 11 т, здвоєні осі — 16 т, строєні — 22 т.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі — понад 16 т, строєні осі — понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів — навантаження на одиночну вісь — понад 11 т, здвоєні осі — понад 18 т, строєні осі — понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах — понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси транспортного засобу, навантаження на вісь, габаритів та протяжністю маршруту, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та /або великогабаритного транспортного засобу відповідно до Порядку 879.

Відповідно до п. 28 Порядку 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Відповідно до пунктів 12 та 13 Порядку № 879, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Відповідно до Розрахунку, Управління визначило плату за проїзд на підставі формули, що приведена у пункті 30, з урахуванням вимог пункту 311 Порядку № 879.

У пункті 30 зазначено, що розмір плати залежить зокрема від протяжності маршруту; у пункті 311 вказано, що, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру:

до 10 відсотків – у подвійному розмірі;

на 10-40 відсотків – у потрійному розмірі;

більше як на 40 відсотків – у п’ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобов’язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Довідка не містить інформації щодо часу здійснення габаритно-вагового контролю; ані Акт, ані Довідка не містять інформації про те, на якому пункті (стаціонарному або пересувному) габаритно-вагового контролю було здійснено контроль. Ці недоліки позбавляють зазначені документи доказової сили.

Відповідач не надав належного доказу на підтвердження того, що автомобільним перевізником є Підприємство. Таким доказом, є товарно-транспортна накладна. Крім того, жодним з наявних у справі документів не підтверджується відстань перевезення, при тому, що цей показник безпосередньо впливає на визначення плати за проїзд.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджується правомірність та обґрунтованість Розрахунку, що є підставою для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 139, 205, 241-243, 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Виробничо - комерційне підприємство "Каро" (вул. Кооперативна, 21, смт. Врадіївка, Миколаївська область, 56301, ідентифікаційний код 20892727) до Державної служба України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, Київ, 01135, ідентифікаційний код 39816845) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної служби з безпеки на транспорті щодо складання розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільного користування № б/н згідно акта від 17.07.2018 року № 0021193, приватному підприємству "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" яким визначено до сплати 210,00 євро.

3. Визнати протиправним та скасувати складений Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області "Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування відповідно до акта від 17.07.2018 № 0021193".

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державноїслужби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, ідентифікаційний код 39816845) на користь Приватного підприємства "Виробничо - комерційне підприємство "Каро" (вул. Кооперативна, 21, смт. Врадіївка, Миколаївська область, 56301 ідентифікаційний код 20892727) судові витрати в розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Мельник