Ухвала суду № 80312500, 07.03.2019, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/734/17

Провадження №: 1-кп/0343/52/19

У Х В А Л А

07 березня 2019 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі колегії суддів:

головуючого - судді Андрусіва І.М.,

суддів: Монташевич С.М., Керніцького І.І.,

в присутності запасного судді: Тураша В.А.,

за участю: секретаря судового засідання - Оленяк С.І.,

прокурора- Орищенка І.В.,

перекладача: ОСОБА_1,

обвинувачених: ОСОБА_2, ОСОБА_3 К, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

захисників: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та клопотання захисника ОСОБА_8 про заміну ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м"який у кримінальному провадженні №12015240200000409 щодо обвинувачених:

ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч.4 ст. 187, ст. 257, ч. 3 ст. 262 КК України,

ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 3 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_4 Отарі у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 3 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 3 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Долинського районного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження №12015240200000409 відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч.4 ст. 187, ст. 257, ч. 3 ст. 262 КК України, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Отарі та ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 3 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України.

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 11.01.2019 року у судовому засіданні ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продовжено раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме до 11.03.2019 року включно.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, вказавши, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. При цьому, ризики, які враховувались судом при обранні цієї міри запобіжного заходу продовжують існувати надалі, а саме: обвинувачені можуть переховуватись від суду, оскільки злочини, які їм інкримінуються відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких, за вчинення яких передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, обвинувачені усвідомлюють про неминучість покарання; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки їм відомі анкетні дані потерпілих, свідків, деяких обвинувачені знають особисто; перешкоджати судовому провадженню та вчиняти інші злочини, оскільки вони ніде офіційно не працевлаштовані, джерела існування невідомі, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є мешканцями іншої держави і не мають постійного місця реєстрації. Судовий розгляд вказаного кримінального провадження триває.

Захисник ОСОБА_8 заявив клопотання про заміну обвинуваченому ОСОБА_2В запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м"який. В обгрунтування клопотання зазначив, що захворювання підзахисного негативно впливає на його самопочуття, унеможливлює рух, викликає у обвинуваченого болі, дискомфорт. В усній бесіді з керівником медичної частини УВП № 12 лікарем-дерматологом останній стверджував, що при огляді ОСОБА_2 лікарем-невропатологом в міській лікарні йшла розмова про можливу інвалідність ОСОБА_2 в разі відсутності належного лікування та необхідність проведення хірургічного операції. ОСОБА_2 стверджує, що крім введення йому кілька разів знеболюючих лікарських препаратів, іншого лікування він в умовах установи не отримує. Тобто, ОСОБА_2 в умовах установи виконання покарань повністю позбавлений будь-якого лікування. В судових засіданнях при особливому загостренні болі в хребті, що позбавляє його сприймати навколишню реальність та перешкоджає реалізації права на захист, постійно викликаються карети невідкладної медичної допомоги, лікарі яких по кілька разів на день вводять знеболюючі анестетики та медичні препарати з ціллю продовження таких судових засідань. Така ситуація може бути розцінена як катування ОСОБА_2 та порушення його прав людини згідно ЄКПЛ. ОСОБА_2 має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування, що закріплено нормою ст. 49 Конституції України. Ненадання лікування, порушення права на захист та інших прав людини стало причиною звернення ОСОБА_2 та його захисту до Уповановаженого з прав людини при ВР України. ОСОБА_2 в законному порядку не визнаний винним у скоєнні будь-яких злочинів, його справа розглядається Долинським районним судом. Вважає, що суд зобов’язаний не тільки встановити дійсний стан його здоров’я (обов’язково враховується судом при можливому призначенні покарання та є характеризуючими даними особи), вплив такого на можливість сприймати реальність та можливість безпосередньої участі ОСОБА_2 в судових засіданнях (гарантія реалізації права на захист), а також і забезпечити належне лікування ОСОБА_2, навіть вирішенням питання доцільності тримання під вартою обвинуваченого. У задоволенні клопотання прокурора просив відмовити, оскільки воно не відповідає вимогам ст. 331 КПК України, не вмотивоване, не зазначені ризики.

Прокурор підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених та просив відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8

Захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_6 заперечили щодо заявленого клопотання прокурора та просили обрати більш м"який запобіжний захід підзахисним, не пов"язаний з позбавленням волі, оскільки воно необгрунтоване та не відповідає вимогам ст. 331 КПК України.

Обвинувачені ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5 підтримали думку своїх захисників.

Обвинувачений ОСОБА_2 у вирішенні даних клопотань покладається на розсуд суду.

Колегія суддів, заслухавши думку учасників кримінального провадження щордо заявлених клопотань, приходить до наступного висновку.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

До спливу строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинувачених, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд встановив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування та продовження відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: можливість переховування від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення не зменшились.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, зазначено, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня ("Панченко проти Росії"). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Обраний відносно обвинувачених запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченим, зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинувачених від суду, перешкоджати встановленню істини у справі, впливати на недопитаних свідків.

Окрім цього, суд враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована у п.80 рішення у справі "Марченко проти України" про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд бере до уваги п.2 ч.4 ст.183 КПК України та враховує те, що згідно обвинувального акту, обвинуваченим інкриміновано ряд умисних тяжких та особливо тяжких злочинів, в тому числі із застосуванням насильства, а також те, що жоден із інших - альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не взмозі забезпечити уникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України, належну процесуальну поведінку обвинувачених та виконання ними процесуальних рішень суду.

Наведені прокурором ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинувачених на більш м'який.

Окрім цього, обставини обвинувачення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, їх вік та стан здоров"я, а також тяжкість покарання, що загрожує їм у разі визнання винуватими у вчиненні злочинів, в яких вони обвинувачуються, їх сімейний стан (відсутні докази того, що вони одружені та мають на утриманні неповнолітніх дітей) та соціальне становище (обвинувачені ніде офіційно не працевлаштовані, ОСОБА_3, ОСОБА_4 є громадянами іншої держави, без постійного місця проживання) також свідчать про недостатність застосування більш м"яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

Щодо доводів захисника ОСОБА_8 про захворювання ОСОБА_2 та неможливість отримувати лікуваня в умовах ДУ "Івано-Франківська установа виконання покарань №12" слід зазначити, що в матеріалах справи наявна довідка від 26.02.2019 року, видана Філією ДУ "Центр охорони здоров"я Державної кримінально-виконавчої служби України" у Чернівецькій, Івано-Франківській, Закарпатській областях від 27.02.2019 року за №39 про те, що ОСОБА_2 на даний час по стану здоров"я може утримуватись в Івано-Франківській установі виконання покарань №12, що спростовує необхідність зміни запобіжного заходу, не пов"язаного із утриманням під вартою. Окрім цього, ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 01.03.2019 року ОСОБА_2 призначено судово-медичну експертизу.

Таким чином, під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинувачених під вартою, також судом не отримано відомостей, щодо міцних соціальних зв"язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені ст.177 КПК України.

Крім того, колегія суддів вважає, що продовження строку утримання під вартою обвинувачених не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів вважає, що клопотання захисників про зміну запобіжного заходу більш м"яким, не пов"язаним з триманням під вартою, задоволенню не підлягає.

Відтак, є достатні підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченим строк тримання під вартою до 05 травня 2019 року включно.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд у складі колегії суддів,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - задовольнити.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів - до 05 травня 2019 року включно.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів - до 05 травня 2019 року включно.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_4 Отарі у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів -до 05 травня 2019 року включно.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів -до 05 травня 2019 року включно.

У задоволенні клопотання ОСОБА_8 про про заміну ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м"який- відмовити.

Ухвала в частині продовження строків тримання під вартою діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Виконання ухвали доручити начальнику Державної установи "Івано-Франківська установа виконання покарань № 12", якому направити копію даної ухвали.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя: Андрусів І.М.

Судді: Монташевич С.М.

ОСОБА_10