Ухвала суду № 80311126, 07.03.2019, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/1423/15-ц

2/214/256/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у забезпеченні позову

07 березня 2019 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Гриня Н.Г.,

секретар судового засідання – Печарник З.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження заяву представник заявника ОСОБА_1 товариства Комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову по цивільній справі за первісною позовною заявою ОСОБА_1 товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості, та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до позовом Публічного акціонерного товариства «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживача, визнання кредитного договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває вище вказана цивільна справа.

Ухвалою суду від 23.01.2019 року справу прийнято до провадження судді Гриня Н.Г. після повторного автоматизованого розподілу та призначено до розгляду.

05.03.2019 року через канцелярію суду представником АТ КБ «Приватбанк» подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд з метою забезпечення пред’явленого ним позову, застосувати заходи забезпечення шляхом накладення арешту на майно, а саме на : автомобіль Daewoo, Модель: Sens Т13110-71, рік випуску: 2007, дата реєстрації: 06.03.2007, об’єм двигуна: 1299; автомобіль Daewoo, Модель: Sens Т13110-71, рік випуску: 2007, дата реєстрації: 13.03.2007, об’єм двигуна: 1299.

В обґрунтування заяви вказав, що зважаючи на те, що відповідач зобов’язання за кредитним договором не виконує, платежі не сплачує, може у подальшому реалізувати своє майно, що в подальшому зробить неможливим виконання судового рішення.

В силу ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.

Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, приходить до висновку про її необґрунтованість та відсутність підстав для задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Системним аналізом вказаних норм суддя приходить до висновку, що визначальним для можливості розгляду судом по суті заяви про забезпечення позову є наявність в провадженні суду позову, доцільність застосування обраного заявником заходу забезпечення позову, його співмірність із заявленими позивачем вимогами та обґрунтованість підстав, які б визначали його застосування.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що цивільно-правовий спір, який виник між сторонами виник у зв’язку із укладенням кредитного договору № KRHGGK00150643 між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2, в той час як представник АТ КБ «Приватбанк» просить накласти арешт на рухоме майно, належне ОСОБА_2, без конкретизації його вартості, що унеможливлює встановлення судом співмірності виду забезпечення позову заявленим позивачем вимогам.

Разом з тим, в поданій заяві про забезпечення позову представником позивача не зазначено конкретні причини, у зв’язку з якими необхідно забезпечити позов, не обґрунтовано необхідність забезпечення позову та доцільність застосування саме вказаних ним видів забезпечення позову. Посилання представника на існування ризику відчуження відповідачем майна за відсутності доказів, які б свідчили про реальність її намірів та ймовірність ускладнення виконання рішення суду на майбутнє є припущеннями, домислами, на яких в силу ст.81 ЦПК України не може ґрунтуватись доказування.

Враховуючи викладене, необґрунтованість вимог заяви про забезпечення позову, суддя приходить до висновку про необхідність відмови в її задоволенні.

Керуючись ст.ст.2, 150-153, 157, 260-261, 353, 354, ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 товариства Комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя Н.Г.Гринь