Рішення № 80310095, 28.02.2019, Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 760/22503/16-ц

провадження №2/165/145/19

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Ференс-ПіжукО.Р.,

за участю секретаря судового засідання Пилипчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 пр остягнення заборгованогсті за житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних,

встановив:

28 грудня 2016 року КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м. Києва» звернулося до суду із позовом про стягнення із відповідачів 6749,02 грн. заборгованості за житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних. Свої вимоги обґрунтовує тим, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1, ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 23.01.2009 року, квартира є однокімнатною, загальною площею 22.15 м.кв, в тому числі житловою площею 12.5 м.кв. Між позивачем та відповідачами існують відносини з приводу надання житлово-комимунальних послуг. Вказує, що з травня 2010 року по березень 2016 року сума заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги складає 6749,02 грн. Згідно з законом України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов’язані оплатити житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором. Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затвердженні постановою Кабінетом міністрів України від 21.07.2005 року №630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів споживання на підставі платіжного документа або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для опалення послуги є календарний місяць. Плата за послуги вносить не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим. Відповідно до п. 2.5 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд прибудинкових територій, затверджених Постановою кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року №529, послуги надаються відповідно до затвердженого тарифу. Стверджує, що відповідач зобов’язаний оплатити спожиті житлово-комунальні послуги, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов?язку щодо оплати наданих послуг. Наголошує, що незважаючи на неодноразові попередження про необхідність своєчасної оплати, відповідачі борг не сплатили, що завдає нам збитків. Основний борг станом на 01.04.2012 становить – 6013,73 грн., індекс інфляції – 477,68 грн., 3% річних – 257,61 грн. Загальна сума заборгованості станом на 01.04.2012 – 6749,02 грн. Також зазначають, що 21.07.2012 року позивачем було подано до Солом’янського районного суду м. Києва заяву про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги відносно відповідача. 01.03.2013 ухвалою Солом’янського районного суду м. Києва судовий наказ скасовано у справі №760/3161/16-ц.

У судове засідання представник позивача не з?явився, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Подав суду заяву, в якій просить справу розглядати без участі представника, позовні вимоги підтримує, просить їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, подав суду заяву, в якій просить застосувати строк позовної давності, мотивуючи тим, що ухвалою Солом’янського районного суду м. Києва від 01.03.2013 було скасовано судовий наказ Солом’янського районного суду міста Києва від 20.12.2012 у справі № 2609/29918/12 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом?янської районної у м. Києві державної адміністрації заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг в сумі 6013,73 грн., індексу інфляції в розмірі 477,68 грн., 3% річних в сумі 257,61 грн. та 107,30 грн. судового збору. Ухвалу суду від 01.03.2013 позивач отримав 11.03.2013 , про що свідчить відповідне повідомлення про вручення, яке є в матеріалах справи №760/3161/13-ц про скасування судового наказу від 20.12.2012. Крім того, в мотивувальній частині рішення Нововолинського міського суду від 08.06.2017 по справі за позовом ОСОБА_1 до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м. Києва», ОСОБА_2 про стягнення процентів за користування безпідставно одержаними коштами вказано, що ухвалу суду про скасування судового наказу від 20.12.2012 по справі №2609/29918/12 отримано КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом?янської районної в місті Києві державної адміністрації - 11.03.2013. Стверджує, що позивач не скористався своїм правом пред’явити позов протягом встановленого законом трирічного строку позовної давності, тому звернувшись із позовною заявою у цій справі в грудні 2016 року він пропустив строк позовної давності. Просить відмовити в позові, оскільки позивач пропустив строк позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до такого висновку.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно з ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Зі змісту ч. 3, 4 ст.267 ЦК України вбачається, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Аналогічну позицію підтримав Верховний Суд України у п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», відповідно до якого, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у справі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього. У відповідності до ч. 1 ст. 264 ЦК України вбачається, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 23.01.2009 належить на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_2 (вул. Сім?ї Ідзиковських) в місті Києві (а.с.7).

За вказаною адресою відповідачі отримують комунальні послуги.

Як вбачається із розрахунку /а.с.8/, заборгованість відповідачів за комунальні послуги станом на 01.04.2012 становить – 6013,73 грн., індекс інфляції – 477,68 грн., 3% річних – 257,61 грн.

Суд бере до уваги покликання відповідачів про те, що заборгованість за комунальні послуги утворилася за період до квітня 2012 року, яка була присуджена до стягнення судовим наказом від 20.12.2012, який ухвалою Солом’янського районного суду м. Києва скасовано. (а.с.11) Як вбачається з копії рішення Нововолинського міського суду від 08.06.2017 по справі за позовом ОСОБА_1 до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м. Києва», ОСОБА_2 про стягнення процентів за користування безпідставно одержаними коштами (а.с. 94-95) вказано, що ухвалу суду про скасування судового наказу від 20.12.2012 по справі №2609/29918/12 отримано КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом?янської районної в місті Києві державної адміністрації 11.03.2013. З даним позовом позивач звернувся до суду 23 грудня 2016 року, тому позивачем пропущено строк позовної давності.

Зі змісту ст.12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов?язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ч.1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно з ст. 89 ЦК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об?єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказк (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з наведеного та враховуючи, що заборгованість відповідачів перед Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" перебіг позовної давності не зупинявся та не переривався, суд вважає, що позивач пропустив трьохрічний строк звернення до суду для стягнення вказаної заборгованості, що, в даному випадку, є підставою для відмови у позові, так як судом не здобуто, а позивачем не наведено поважності причин пропуску такого строку, який позивач не просить поновити.

Керуючисьст.ст. 12, ст. 13, ст. 141, ч. 6 ст. 259, ст. 263, ст.ст. 264 ЦПК України, ст.ст. 256, 257, 263, 264, 267 ЦК України, суд,

вирішив :

В позовних вимогах Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних за період з 01.05.2010року по 01.04.2012 в сумі 6749 (шість тисяч сімсот сорок дев’ять) грн. 02 коп. відмовити за пропуском строку позовної давності.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду через Нововолинський міський суд Волинської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя О.Р. Ференс-Піжук