Рішення № 80307941, 28.02.2019, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 рокуСправа № 912/3406/18 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Кабакової В.Г., за участю секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу № 912/3406/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро", вул. Соборна, 3, м.Монастирище, Черкаська область, 19100

до відповідача ОСОБА_1 господарства "Олена", вул. Шкільна, буд. 1, м. Гайворон, Кіровоградська область, 26300

про стягнення 628 842,24 грн

та зустрічним позовом ОСОБА_1 господарства "Олена", вул. Шкільна, буд. 1, м. Гайворон, Кіровоградська область, 26300

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро", вул. Соборна, 3, м. Монастирище, Черкаська область, 19100

про визнання недійсним пункту договору

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_2, довіреність № 27 від 10.12.18, при проголошенні вступної та резолютивної частини рішення не був присутній;

від відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_3 , посвідчення №137 від 01.07.16 , свідоцтво серія КР №000061.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" (далі - ТОВ "Седна-Агро") до ОСОБА_1 господарства "Олена" (далі - ФГ "Олена") про стягнення неустойки за не поставку товару в розмірі 628 842,24 грн, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про невиконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № 2018/01-ФК/ПР від 12.02.2018 в частині поставки товару.

Ухвалою від 02.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/3406/18 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 31.01.2019 о 11:00 год., встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

22.01.2019 ОСОБА_1 господарством "Олена", в межах встановленого строку, подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні у повному обсязі. У відзиві відповідач зазначає, що за весь період підписання договору, жодна із сторін не вчинила жодних дій пов'язаних з його виконанням, зокрема, позивач не вимагав його виконання, не контролював хід його виконання, не цікавився у відповідача з приводу набуття у власність шляхом вирощування, збирання та накопичення кукурудзи 3-го класу, врожаю 2018 року. Дійсно відповідач не поставив товар позивачу в період з 01.10.2018 по 31.10.2018. На вимогу позивача від 10.12.2018, відповідач направив відповідь, що не має у власності товару, визначеного пунктом 1.2. Договору, а тому не може виконати свої зобов'язання перед позивачем. Крім того просив відмовитися від договору або розірвати його за взаємною згодою, як такий, що не може бути виконаний і втратив інтерес для обох сторін. Проте, позивач продовжив вимагати поставку товару в натурі та не дочекавшись відповіді на вимогу, подав позовну заяву до господарського суду на підставі п.5.6. Договору та нарахував неустойку в розмірі 0,2% від вартості непоставленого товару. Відповідач зазначає, що такий вид неустойки, який міститься в п.5.6. договору та застосований позивачем, за своєю правовою природою є пенею, яка нараховується з першого дня прострочення грошового зобов'язання й до тих пір поки грошове зобов'язання не буде виконано, нарахування якої за прострочення виконання негрошового зобов'язання чинним законодавством не передбачено. Крім того, відповідач заперечує щодо заявленого позивачем розміру судових витрат.

22.01.2019 ОСОБА_1 господарством "Олена" подано до суду зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" про визнання недійсним п.5.6., який міститься у Розділі 5 Відповідальність сторін договору купівлі-продажу №2018/01-ФК/ПР від 12.02.2018, укладеного між ОСОБА_1 господарством "Олена" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро", наступного змісту: "Покупець у разі прострочення продавцем передачі товару, має право нарахувати Продавцю неустойку в розмірі 0,2% від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, з покладанням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування зустрічної позовної заяви позивач зазначає, що умови договору, викладені в розділі 5.6. договору, суперечать нормам ст. 549 Цивільного кодексу України, а правова відповідальність у вигляді пені за несвоєчасне виконання не грошових зобов'язань не відповідає Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Ухвалою від 24.01.2019 прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 господарства "Олена" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" з вимогами про визнання недійсним пункту 5.6. Договору купівлі-продажу №2018/01-ФК/ПР від 12.02.2018 до спільного розгляду з первісним позовом та постановлено об'єднати вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом.

28.01.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" подано відповідь на відзив, відповідно до якого позивач за первісним позовом відхиляє доводи відповідача за первісним позовом. Так, щодо посилання відповідача на розділ 6 договору купівлі-продажу та невчинення сторонами договору дій до виконання вказаного договору, позивач зазначає, що вказаний розділ містить в собі положення, щодо права Покупця на перевірку інформації наданої Продавцем. Таким чином, хибними та непідтверджені жодними доказами є висновки відповідача про втрату інтересу позивача до виконання договору.

У відзиві відповідач констатує та підтверджує невиконання відповідачем договору купівлі-продажу в строки визначені п.3.2. та після настання строку. Недопустимими є твердження відповідача, як на підставу для звільнення від виконання зобов'язання, щодо продажу та передачі товару позивачу, відсутність у власності товару у відповідача.

Щодо нарахування та стягнення неустойки, позивач наголошує, що відповідно до предмету позову позивач фактично здійснює стягнення неустойки за прострочення, строків поставки товару в межах строку її договору. Тобто, якщо ФГ "Олена" повідомить ТОВ "Седна-Агро" про готовність товару, визначеного пунктом 1.2. Договору до відвантаження та передачі позивачу, відповідно до якісних показників визначених розділом 2 Договору, ТОВ "Седна-Агро" підтверджує можливість виконання умов договору купівлі-продажу.

Крім того, відповідач за первісним позовом залишив без врахування та без належної оцінки, норми матеріального права, які спростовують твердження відповідача, зокрема, положення ст. 67 Господарського кодексу України. Господарським кодексом України закріплено право сторін на власний розсуд формулювати умови договору про штрафні санкції (з дотриманням правил ч.1 ст. 231), їх розмір, спосіб обчислення, підстави застосування, співвідношення із збитками.

За результатами підготовчого засідання 31.01.2019 господарським судом оголошено перерву до 28.02.19 р. о 14 год. 10 хв.

21.02.2019 ОСОБА_1 господарством "Олена" подано клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналів доказів.

В підготовчому засіданні 28.02.2019 були присутні представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" та ОСОБА_1 господарства "Олена".

Відповідно до ч. 6 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Ухвалою від 28.02.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №912/3406/18 до судового розгляду по суті в даному судовому засіданні 28.02.2019.

В судовому засіданні 28.02.2019 судом досліджено докази у справі.

Розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, які наведено в обґрунтування позовних вимог та заперечень проти позову, дослідивши в судовому засіданні подані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12.02.2018 між ОСОБА_1 господарством "Олена" (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" (далі - Покупець) укладено Договір купівлі-продажу №2018/01-ФК/ПР (далі - Договір, а.с. 17-24), відповідно до пункту 1.1. якого Продавець у порядку та на умовах, визначених Договором, зобов'язується передати у власність Покупцеві продукцію (надалі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його.

Згідно пункту 1.2. Договору товаром вважаються речі за наступними характеристиками:

Найменування товару: кукурудза 3-го класу, врожаю 2018 року.

Кількість товару, метричних тон: 1 200 +/-5% на вибір Продавця.

Пунктом 2.1. сторони передбачили, що якість товару визначається наступними показниками: вологість: 14,0% максимум, сміттєва домішка: 2,0% максимум, зернова домішка: 10,0% максимум, в т.ч. биті - максимум 5%, пошкоджені максимум - 5%, наявність всіх карантинних об'єктів не допускається.

Поставка товару здійснюється залізничним або автомобільним транспортом на умовах СРТ ст. Чорноморська, експ., вантажоодержувач зерновий термінал ТОВ "ТІС-Зерно" та/або Одеський морський торговий порт, ТОВ "Бруклін-Київ", згідно "Інкотермс-2010" (пункт 3.1. Договору).

Відповідно до пункту 3.2. поставка товару здійснюється за рахунок Продавця в період з 01 жовтня 2018 року по 31 жовтня 2018 року. Поставка товару здійснюється у пункт призначення, зазначений у п.3.1. Договору. Продавець оформляє товарно-транспортні накладні або залізничні накладні на товар згідно інструкції Продавця, які Покупець повинен надати Продавцю до початку періоду поставки.

Згідно пункту 3.3. Договору перехід права власності на товар від Продавця до Покупця відбувається в момент прийняття товару в пункті призначення.

Перехід права власності на товар до Покупця підтверджується видатковою (товарною) накладною Продавця, оформленою датою прийняття Товару в пункті призначення (пункт 3.4. Договору).

Пунктом 3.5. Договору сторони передбачили, що товар вважається поставленим по кількості - згідно фізичної ваги, вказаної у видатковій (товарній) накладній Продавця, по якості - згідно показників якості товару, що відповідають параметрам, зазначеними в п.2 даного Договору та остаточно підтверджені лабораторією в пункті призначення. Кількість товару визначається згідно ваги нетто, прийнятій в пункті призначення.

Суму Договору складає загальна вартість Товару (пункт 4.1. Договору).

Орієнтовна ціна товару за одну метричну тону становить без ПДВ - 4 281,33 грн, ПДВ 20% - 856,27 грн, разом з ПДВ 5 137,60 грн (пункт 4.2. Договору).

Відповідно до пункту 4.5. Договору оплата товару здійснюється не раніше надання Продавцем Покупцю документів визначених у даному пункті договору.

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.08.2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором або припинення Договору з інших підстав (п.11.1. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

За твердженням позивача за первісним позовом, незважаючи на всі вищевказані зобов'язання, відповідач за первісним позовом зобов'язання щодо поставки товару не виконав повністю, товар кукурудзу 3-го класу, врожаю 2018 року, в кількості 1 200 метричних тон не поставив.

З метою досудового врегулювання спору, 10.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" направило ОСОБА_1 господарству "Олена" вимогу №23/П/А про зобов'язання виконати умови договору купівлі-продажу щодо поставки товару та сплати неустойки (а.с. 25-27), в якій вимагало негайно у строк до 25.12.2018 поставити 1200 тонн кукурудзи 3-го класу, врожаю 2018 року, а також в цей же строк сплатити на користь ТОВ "Седна-Агро" неустойку в розмірі 468 549,12 грн за порушення строків поставки.

Відповідач за первісним позовом товар не поставив та нараховану неустойку не сплатив.

Разом з тим, ОСОБА_1 господарством "Олена" надано відповідь на вимогу від 10.12.2018 №23/П/А, відповідно до якої відповідач за первісним позовом зазначає, що поставити товар, визначений пунктом 1.2. договору, не має можливості, так як ФГ "Олена" не має у власності даного товару, а тому не може виконати свої зобов'язання. Відповідач за первісним позовом пропонував відмовитися від договору купівлі-пролдажу №2018/01-ФК/ПР від 12.02.2018, в односторонньому порядку або розірвати його за взаємною згодою сторін, як такий, що втратив інтерес для обох сторін. Крім того, просив також не здійснювати подальше нарахування та стягнення неустойки за п.5.6. Договору та відмовитися від стягнення неустойки в сумі 468 549,12 грн, яка вказана у вимозі. Відповідь на вимогу направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" 15.01.2019, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 132-133).

Згідно пункту 5.2. Договору порушення Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов визначених змістом Договору.

Покупець у разі прострочення Продавцем передачі Товару має право нарахувати Продавцю неустойку в розмірі 0,2% від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення (пункт 5.6. Договору).

Невиконання відповідачем за первісним позовом Договору купівлі-продажу, в частині поставки товару стало підставою для нарахування позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 господарству "Олена" 628 842,24 грн неустойки та звернення до суду з позовом у даній справі.

При вирішенні спору господарський суд враховує наступне.

Згідно статей 173-175, 193 Господарського кодексу України, статей 11, 509, 526 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення зобов'язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору, законодавства.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

В статті 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, договір купівлі-продажу є двостороннім, зумовлює виникнення у кожної із сторін договору прав та обов'язків, а саме: продавець приймає на себе обов'язок передати покупцеві товар і водночас набуває права вимагати його оплату, а покупець у свою чергу зобов'язаний здійснити оплату придбаного товару і водночас набуває права вимагати від покупця його передачу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

Частиною 1 ст. 664 Цивільного кодексу України встановлено декілька способів визначення моменту передачі товару покупцеві.

За наведеною нормою обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

За умовами укладеного між ТОВ "Седна -Агро" та ФГ "Олена" Договору, поставка товару здійснюється за рахунок Продавця в період з 01 жовтня 2018 року по 31 жовтня 2018 року. Поставка товару здійснюється у пункт призначення, зазначений у п. 3.1. Договору.

В матеріалах справи відсутні докази поставки товару в пункт призначення, визначений у Договорі. Крім того, відповідач за первісним позовом у відзиві підтвердив, що поставка товару здійснена не була.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими Господарським кодексом України та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, згідно частини першої статті 199 Господарського кодексу України.

Видами забезпечення виконання зобов'язання за змістом положень частини першої статті 546 Цивільного кодексу України є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов'язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений статтею 627 Цивільного кодексу України, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України, засоби, які забезпечують належне виконання зобов'язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.

За змістом положень частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). При цьому такий порядок обрахування штрафних санкцій не поставлено в залежність від того, яке зобов`язання порушене-грошове чи негрошове.

Отже, чинним законодавством передбачено можливість визначення сторонами в договорі окремої від визначених в статті 549 Цивільного кодексу України форм неустойки штрафних санкцій, в тому числі можливість застосування за порушення негрошового зобов`язання штрафної санкції, порядок обчислення якої встановлено сторонами аналогічно до порядку обчислення пені - у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення.

Вказана правова позиція щодо можливості застосування договірної санкції, яка не передбачена ст. 549 Цивільного кодексу України узгоджується з правовою позицією Верховного суду України та Верховного суду, викладеною, зокрема в постановах: від 22.11.2010 у справі № 14/80-09-2056, від 25.06.2018 у справі №912/2483/17, від 25.07.2018 у справі №904/7589/17, від 25.07.2018 у справі №904/8299/17, від 03.09.2018 у справі №908/2411/17.

У пункті 5.6. Договору сторони погодили, що Покупець у разі прострочення Продавцем передачі товару має право нарахувати Продавцю неустойку у розмірі 0,2% від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення.

За розрахунком позивача за первісним позовом (а.с. 16), ОСОБА_1 господарству "Олена" нараховано неустойку у розмірі 628 842,24 грн за період з 01.11.2018 до 21.12.2018.

Господарський суд, перевіривши розрахунок позивача за первісним позовом, дійшов висновку, що він є обґрунтованим та математично правильним.

Заперечення відповідача за первісним позовом спростовуються вищевикладеним та тим, що за умовами Договору сторони погодили право Покупця перевіряти інформацію щодо посівів, проводити огляд стану посівів, а не обов'язок в будь-якому випадку вимагати таку інформацію від продавця.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" до ОСОБА_1 господарства "Олена" про стягнення 628 842,24 грн неустойки за не поставку товару підлягають задоволенню повністю.

Одночасно, підстави для задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 господарства "Олена" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" про визнання недійсним пункту договору у господарського суду відсутні.

Так, статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, вирішуючи спір про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсним і настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" під час розгляду справ про визнання угоди (правочину) недійсною, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши зміст договору купівлі-продажу № 2018/01-ФК/ПР від 12.02.2018, суд приходить до висновку, що він містить всі необхідні суттєві умови, передбачені законом: предмет, кількість і якість товару, ціну договору, порядок оплати, права, обов'язки та відповідальність сторін, інші умови, що узгоджуються з вимогами ст.ст. 655, 638 Цивільного кодексу України.

Отже, на час укладення вказаного правочину сторони досягли взаємної згоди щодо усіх його істотних умов та цей договір був укладений у повній відповідності із вимогами законодавства.

Що стосується умов договору про відповідальність Покупця у разі порушення зобов'язання за вказаним договором, викладених, зокрема, п.5.6 договору, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.ст. 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як зазначено вище, чинним законодавством передбачено можливість визначення сторонами в договорі окремої від визначених в статті 549 Цивільного кодексу України форм неустойки штрафних санкцій, в тому числі можливість застосування за порушення негрошового зобов`язання штрафної санкції, порядок обчислення якої встановлено сторонами аналогічно до порядку обчислення пені - у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення.

Відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, а тому встановлена сторонами відповідальність за прострочення виконання зобов'язання не суперечить матеріальному праву України, а отже, не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди, чи її частини недійсною.

Тому, доводи позивача за зустрічним позовом з приводу невідповідності п.5.6. нормам чинного законодавства є необґрунтованими та суперечать встановленим ст. 3 Цивільного кодексу України принципам свободи договору.

Враховуючи зазначене, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог по зустрічному позову ОСОБА_1 господарства "Олена" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" про визнання недійсним пункту договору.

За правилами пункту 2 частини 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за первісним та зустрічним позовом покладається на Фермерське господарство "Олена".

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Седна -Агро" просить стягнути з ОСОБА_1 господарства "Олена" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 550,00 грн.

Положеннями статті 123 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, між Адвокатським бюро "Дефініція ОСОБА_2" (надалі - ОСОБА_4) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" 10.12.2018 укладено Договір №27 про надання професійної правничої допомоги та представництво в господарському суді (а.с. 36-40), відповідно до пункту 1.1. якого ОСОБА_4 в особі адвоката ОСОБА_2 (надалі - Адвокат) зобов'язується надати професійну правничу допомогу, представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, складення всіх необхідних процесуальних документів, заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань, збір доказів тощо, за окремими дорученнями Замовника в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а Замовник зобов'язується виплатити ОСОБА_4 винагороду (гонорар), винагороду за результат та оплатити всі витрати ОСОБА_4 пов'язані з виконанням завдання Замовника відповідно до цього Договору.

Відповідно до пункту 3.2. Договору за надання професійної правничої допомоги, передбаченої даним Договором та представництво в судах Замовник сплачує ОСОБА_4 винагороду (гонорар) в розмірі, з урахуванням складності справи та виконання адвокатом робіт (надання послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, а саме:

- усна консультація, дослідження та вивчення адвокатом документів наданих Замовником, повна підготовка (складення) та надсилання суду та відповідачу позовної заяви, формування додатків (в т.ч. копії) до позову, збір доказів, складення додаткових окремих процесуальних документів (заяв) та арифметичних розрахунків до позовної заяви - 5500,00 грн без ПДВ;

- складення претензійної вимоги - 1000,00 грн;

- участь адвоката в одному підготовчому судовому засіданні з урахуванням відрядження до суду в місто не за місцем знаходження позивача та адвоката (м.Кропивницький, добові за відрядження адвоката) - 6850,00 грн (якщо в підготовчому судовому засіданні судом оголошено перерву чи відкладення підготовчого судового з причин, які не залежать від ОСОБА_4, в тому числі в зв'язку з діями або бездіяльністю відповідача, оплата за кожне наступне підготовче судове засідання здійснюється відповідно до розміру вказаному в цьому пункті);

- участь адвоката в одному судовому засіданні по суті з урахуванням відрядження до суду в місто не за місцем знаходження позивача та адвоката (м.Кропивницький, добові за відрядження адвоката) - 6100,00 грн, (Замовник сплачує виконавцеві винагороду визначену в даному пункті за участь адвоката ОСОБА_4 в кожному судовому засіданні);

- за складання інших процесуальних документів, заперечення, відповіді на відзив, відзив, клопотання, які повинні бути складені та подані від імені Замовника на вимогу суду та/або у відповідь на процесуальний документ поданий відповідачем, встановлюється вартість відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт в розмірі але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які Замовник повинен сплатити Виконавцеві не пізніше дня подання такого процесуального документа до суду.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання професійної допомоги, визначається сторонами окремо відповідно до акту виконаних робіт.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до ухвалення рішення/постанови/ухвали (оголошення вступної та резолютивної частини) по господарській справі в господарському суді першої та апеляційної інстанції.

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

На підтвердження факту надання послуг з правової допомоги підписано Акт прийому-передачі виконаних робіт №1 (опис робіт (наданих послуг) по договору №27 від 10.12.2018 року про надання професійної правничої допомоги та представництво в господарському суді за позовною заявою ТОВ "Седна-Агро" до ФГ "Олена" про стягнення заборгованості та неустойки за договором купівлі-продажу (а.с. 41-42) на загальну суму 25 550,00 грн.

Крім того, позивачем надано платіжне доручення №338 від 30.01.2019 на суму 25 550,00 грн (а.с.124).

Разом з тим, як вбачається з Акту прийому-передачі виконаних робіт №1 від 26.12.2018, а саме пункту 3, попередньо розраховано представництво адвоката в трьох судових засіданнях, а саме в одному підготовчому засіданні та двох судових засіданнях (6850,00 грн + 6100,00 грн + 6100,00 грн = 19 050,00 грн).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, представник ТОВ "Седна-Агро", здійснював представництво лише у двох засідання: підготовчому 31.01.2019 та судовому 28.02.2019 (6850,00 грн + 6100,00 грн = 12 950,00грн).

Враховуючи вищезазначене, стягненню з ОСОБА_1 господарства "Олена" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" підлягає 19 450,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити повністю .

Стягнути з ОСОБА_1 господарства "Олена" (26300, Кіровоградська область, Гайворонський район, м. Гайворон, вул. Шкільна, буд. 1, ідентифікаційний код 20657357) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" (19100, Черкаська область, Монастирищенський район, м. Монастирище, вул. Соборна, буд.3, ідентифікаційний код 33143734) неустойку в розмірі 628 842,24 грн, судовий збір в сумі 9432,63 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 19 450,00 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

В задоволенні позовних вимог по зустрічному позову ОСОБА_1 господарства "Олена" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" про визнання недійсним пункту договору відмовити повністю.

Судові витрати по зустрічному позову покласти на Фермерське господарство "Олена".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 07.03.2019.

Суддя В.Г. Кабакова

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.